Атестацію пропонують сприймати як порятунок від майбутніх загроз
Реформатори з президентського табору стверджують, що ухвалення нового закону є лише першим кроком до судової реформи. Документ не охоплює багатьох питань, однак зволікання з його прийняттям, на їхнє переконання, матиме негативні наслідки для судової системи.
Компромісні рішення
На відкритому засіданні комітету з процесуального права Асоціації правників України юристи ділилися своїми думками щодо бачення судової реформи. Заступник глави Адміністрації Президента Олексій Філатов довів до відома присутніх основні моменти, які відрізняють законопроект №1656 від №1497.
Випереджаючи можливу критику, О.Філатов розпочав свій виступ з ремарки про те, що документ не охоплює всіх складних питань, які виникли в суддівської спільноти. Свідомо випущено з уваги моменти, пов’язані з необхідністю внесення змін до Конституції. Адже переглянути Основний Закон можна не раніше, ніж у вересні цього року, а змінювати правила гри для Феміди потрібно негайно.
«Фішкою» закону є його зосередження на особистості володаря мантії. О.Філатов переконаний, що в частині довіри суспільства до суду процедурні аспекти відіграють другорядну роль. «Народ повинен мати впевненість у чесності та неупередженості суддів. Тільки в цьому разі навіть сторона, що програла процес, беззастережно прийме судове рішення», — вважає чиновник. Саме тому особливу увагу приділили питанням добору та кар’єри служителів Феміди, а також дисциплінарної відповідальності.
Очистити суддівську спільноту пропонується шляхом проведення атестації. Це, за словами О.Філатова, стало компромісом під час вибору між двома пропозиціями — звільнити всіх і набрати нових суддів та не чіпати нікого з володарів мантій узагалі. Щоправда, високопосадовець почав у деталях пояснювати, чим відрізняється досягнутий компроміс від першого варіанта (адже на практиці судова система може отримати той самий результат, але після тривалого процесу).
Втім, порозуміння в інших питаннях досягти не вдалося. Реформатори з президентського табору запевняють, що консенсусу заважають амбіції нардепів — авторів проекту №1497.
Невтішна відповідь
Щоправда, якість документа вже взяли під сумнів деякі правники. Наприклад, присутні на заході представники суддівського корпусу озвучили своє занепокоєння стосовно атестації. Їх бентежить, що відповідні норми не містять чітких критеріїв. Начебто є що перевіряти, однак не вказано як. Прописання процедури віддано на відкуп Вищій кваліфікаційній комісії суддів, хоча це, на думку законників, необхідно регламентувати законом.
Також проект залишає за ВККС право відмовити в присвоєнні класу, незважаючи на успішне складання суддею іспиту. Навіщо тоді встановлювати критерії відповідності, дивувалися служителі Феміди.
Викликає занепокоєння в суддівського корпусу розлогий, але не конкретизований перелік підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Під такі підстави, як, скажімо, порушення прав людини або принципу рівності в процесі можна підвести будь-які дії володаря мантії. Не кажучи вже про невідповідність видатків задекларованим доходам. Запитання «Який стосунок доходи мають до дисципліни?» залишилося риторичним.
З такою позицією суддів повністю згодні очільники органів адвокатського самоврядування, які закликають реформаторів не квапитися та вивчити міжнародний досвід. Наприклад, виходячи із цього самого досвіду, атестація може впливати на заробітну плату судді, його кар’єру тощо, але в жодному разі не може слугувати інструментом очищення лав. До того ж на цьому наголошують і європейські експерти.
Далі правників цікавило, чи повернуть суддям класи та чи будуть вони стимулювати законників до підвищення якості роботи, як це прийнято у світі, а також яка відповідальність передбачена для осіб, котрі чинять неправомірний тиск на володарів мантій. Адже за неповідомлення про такий тиск на самих суддів очікуватиме дисциплінарна відповідальність. Відповіді й на ці запитання виявилися невтішними: результати атестації не позначаться ні на суддівських статках, ні на кар’єрі. Раніше присвоєні класи не повернуть. А порядок виявлення тих, хто чинитиме тиск на суддів, та притягнення їх до відповідальності, за словами авторів проекту, не є предметом регулювання «суддівського» закону, адже цим мають займатись компетентні органи.
А що реформуємо?
Водночас автори документа переконують, що атестація, як і всі інші заходи, спрямована саме на захист служителів Феміди. Як аргумент на користь цього твердження наводиться припущення, що в іншому разі найближчим часом під загрозою може опинитися вся судова влада. Звідки виходитиме ця загроза — не уточнюється. Чомусь присутні згадали приказку про те, що треба робити зі своїми, аби чужі боялися.
Безперечно, документ потребує змін, із чим погоджуються самі реформатори. «Передумови для цього вже є, — зауважила член Ради з питань судової реформи Наталія Кузнєцова. — Подивіться, що відбувається на вул. Копиленка (мова йде про нещодавнє пікетування будівлі Вищого господарського суду. — Прим. ред.). Ця подія показує, що проект має бути розширений. Ми закріпили в ньому положення про повагу до суду в залі засідання. Однак не можна допускати ситуації, коли суддя не може вільно пройти на своє робоче місце, а представники влади при цьому не вживають жодних заходів і вичікують. Яка повага буде до рішень таких суддів?»
Інші зміни стануть актуальними, коли перетворювачі спроможуться з’ясувати предмет реформи. «Хтось знає «портрет» судової системи? — поставила швидше риторичне запитання Н.Кузнєцова. — Так, є кількість судів, але ми не знаємо ні вікового, ні освітнього зрізу, ні гендерного співвідношення. Як у такому разі можна розробляти критерії відповідності, класи тощо?» Зокрема, член ради запропонувала зобов’язати Державну судову адміністрацію провести відповідне дослідження.
У свою чергу представник АП заявив, що всі пропозиції до проекту, надані найближчим часом, будуть розглянуті й, можливо, враховані. Фахівці жартують, що в результаті обговорення й намагання поєднати два проекти з’явиться третій. Але відомо, що в кожному жарті є частка правди. Далі буде…
ПРЯМА МОВА
Олексій ФІЛАТОВ, заступник глави Адміністрації Президента:
— У важливих питаннях судової реформи маємо шукати швидше консенсус, ніж компроміс. У середу, 3 лютого, на базі Комітету з питань правової політики та правосуддя була створена робоча група, яка має напрацювати концептуальні рекомендації до законопроекту №1656. Якщо в роботі над цим законопроектом професійна дискусія буде переважати над політичною, впевнений, що можна знайти консенсус у короткі строки й вже наступного тижня мати погоджений проект.
Критика законодавства про люстрацію, яка лунала від членів Венеціанської комісії, має бути врахована при підготовці відповідних законодавчих змін у цьому питанні. Своєї думки щодо останніх законопроектів з питань судової реформи, зокрема проекту №1656, Венеціанська комісія поки не висловлювала. Впевнений, що суб’єкти законодавчого процесу будуть відкриті до співпраці з комісією і в цьому питанні. При цьому сподіваємось на стислі строки розгляду законопроекту експертами Венеціанської комісії з огляду на значимість та нагальність питань, які вони мають вирішити.
Матеріали за темою
Коментарі
Ну конечно, они шутят, и придумывают варианты: какие бы еще способы давления на суд изобрести. И люстрация, и аттестация, и Соболевское "додавить", а у 30% депутатов Верховной Рады лишь 7 кл…