На межі власного розсуду

Чи впливають відомості, що вносяться до закритих баз даних фіскальних органів, на ділову репутацію платників податків?

Юристи закидають податківцям, що інформація про суб’єктів господарювання, яка вноситься до їхніх електронних баз, не завжди є правдивою. Недостовірність цих відомостей правники розцінюють як порушення права на ділову репутацію. При цьому оскаржити дії фіскальних органів у судовому порядку виявляється проблематичним.

Інформація без права доступу

На круглому столі, ініційованому Асоціацією правників України, юристи, що представляють інтереси юридичних осіб у податкових спорах, разом із суддями адміністративних судів обговорили проблему правомірності коригування податківцями інформації, яка вноситься до електронних баз даних Державної фіскальної служби за результатами податкових перевірок. Ідеться про інформацію щодо самого підприємства, його контрагентів, реальності проведених операцій тощо.

Занепокоєння юристів викликає те, що відомості, внесені до цих баз, не завжди відповідають дійсності. Такий стан справ істотно шкодить діловій репутації юридичної особи. На підтвердження цієї думки правники навели курйозний випадок, коли, роблячи перевірку, податківці «не помітили» суб’єкта господарювання, розміщеного на величезній території, та вказали, що за зазначеним місцезнаходженням підприємство відсутнє.

Проконтролювати внесення інформації до баз даних митарів або оскаржити її неправомірність у податкових органах, переконують юристи, неможливо. Адже жоден з представників бізнесу доступу до таких даних не має. Та й узагалі, підкреслюють правники, ведення цих баз практично не регламентується чинним законодавством. А їх наповнення регулюється внутрішніми наказами ДФС.

Самі ж податківці стверджують, що така інформація жодним чином не зачіпає прав платників податків. Тож єдиною можливістю поновити порушені права для суб’єктів господарювання є звернення до суду.

Момент порушення права

Позиція Верховного Суду, озвучена на круглому столі представником Вищого адміністративного суду Олексієм Муравйовим, зводиться до того, що зміст акта перевірки — компетенція податківців. Вони заповнюють його на власний розсуд, і доки акт не тягне за собою жодних правових наслідків, доти суд відмовлятиме в його оскарженні.

Разом з тим судді визнають, що порушення права на недоторканність ділової репутації дійсно має місце, але цей делікатний момент при винесенні рішення законники просто опускають. Утім, присутні на круглому столі судді запевнили адвокатів, що зазначену проблему намагаються вирішити вже багато років.

Одним з аргументів Феміди є те, що дані податкових баз працівники фіскальних органів практично не використовують. У своїй роботі вони в основному посилаються на акти перевірок або зустрічних звірок. Щоправда, жоден із цих документів не може бути оскаржений до винесення податкового повідомлення-рішення. Однак фіскальних баз даних це зовсім не стосується.

Юристам же судді дорікають тим, що правники не квапляться з позовами й намагаються вирішити спори з податковою в інший спосіб. На думку суддів, юристи переконані, буцімто в судів є настанова наповнювати бюджет. Це не так, запевняють володарі мантій.

Причини та наслідки

Проте всі пам’ятають часи, коли судді ставали на бік платників податків. Так, партнер Юридичної фірми «ОМП» Дмитро Михайленко нагадав колегам, як на початку 2000-х років ВС підтримав платника в спорі з податківцями стосовно визнання від’ємного значення об’єкта оподаткування й поновив його порушене право.

Тому сьогодні адвокатів дивує позиція ВС стосовно права на ділову репутацію. Втім, вони переконані, що не варто опускати руки. Захищати платника податків необхідно активно. Юристи, які стикались із цією категорією спорів, радять колегам приділяти увагу конкретиці. Тобто відшукати причинно-наслідкові зв’язки й переконати суд у тому, що ті чи інші дії працівників ДФС призвели до настання тих чи інших наслідків.

Проблема, впевнені правники, насправді полягає не стільки в недосконалості законодавства, скільки в наявності в суду бажання підтримати платника податків, а не фіскалів. Однак навряд чи цю проблему можна розв’язати в рамках круглого столу.