Ліквідація господарської юстиції втратила актуальність для її ініціаторів. На даному етапі
У питанні ліквідації господарських судів, схоже, можна поставити крапку. Принаймні на деякий час. Експерти «Реанімаційного пакета реформ», які займалися підготовкою відповідних законодавчих змін, більше не вважають це питання одним з основних у процесі перетворень судової влади. Щоправда, наголошують вони, повернутися до даної ініціативи все одно доведеться.
Справа завтрашнього дня
В умовах, коли народні обранці та експерти намагаються узгодити два законопроекти, спрямовані на реформування судової системи, «ЮРЛИГА» та Вищий господарський суд провели круглий стіл, на якому обговорювалися майбутні зміни. Як відзначили організатори заходу, основним питанням реформи є можлива ліквідація системи господарських судів, передбачена проектом «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та інших законодавчих актів щодо удосконалення засад організації та функціонування судової влади відповідно до європейських стандартів» (№1497), який подала група народних обранців. Натомість президентська ініціатива (№1656) відповідного положення не містить. Тому, готуючи документи до другого читання, парламентарям доведеться визначитись, яка позиція їм ближча.
Водночас представники «РПР», які працювали над підготовкою проекту №1497, зазначили, що ідея ліквідації господарських судів не є наріжним каменем змін. Так, за словами експерта проекту Романа Куйбіди, це питання лише 10-е, а то й 20-е серед тих, які варто обговорювати. Більше того, на його думку, значна увага до нього — спосіб відвернути увагу громадськості від ключових проблем.
Основними ж питаннями, переконаний цей діяч, мали б стати незалежність суддів, ефективність їхньої роботи та єдність судової практики.
За словами Р.Куйбіди, будь-хто, обраний на посаду Президента чи до парламенту, спробує зберегти свій вплив на третю гілку влади. Як приклад збереження важелів впливу експерт навів підписування посвідчень голів судів Президентом та складання присяги законниками, обраними вперше, у присутності глави держави.
Водночас і відмовлятися від ініціативи ліквідувати госпсуди в «РПР» не збираються. «Не сьогодні, то завтра до цього питання доведеться повернутися», — наголосив Р.Куйбіда. Він підкреслив, що відповідно до європейської практики в комерційному суді має працювати не законник, призначений за тією ж процедурою, що й до загального суду, а представник бізнес-середовища. Щоправда, інші присутні на круглому столі експерти зазначили, що, навпаки, світ іде шляхом посилення ролі спеціалізації в судах.
Незважаючи на те що ініціатори ліквідації господарської системи спробували перевести дискусію в інше русло, більшість присутніх усе одно звертала увагу саме на вказане положення проекту. «Це зараз вони кажуть, що дане питання не головне. А раніше, коли лише почалася дискусія, це питання було поставлено першочерговим. І звучали такі заяви: якщо не ліквідуємо господарських судів, то не проведемо судової реформи», — нагадав старший радник ЮФ «Василь Кисіль і партнери» Вадим Беляневич.
За його словами, ідея ліквідації господарської системи — це гучне гасло, яке можна легко зробити популярним у суспільстві, однак для того, щоб реалізувати справді ефективні зміни, працювати доведеться довго й наполегливо. «Суспільство має розвиватися поступово та при цьому спиратися на свій попередній як позитивний, так і негативний досвід. Якщо ми поглянемо на досвід господарської юрисдикції, то плюсів у її роботі значно більше, ніж мінусів. Ця система стоїть на плечах своїх попередників, і саме еволюційний шлях розвитку привів до того, що зараз вона працює добре», — зазначив В.Беляневич.
Під загрозою хаосу
В актуальності питання подальшої долі господарських судів переконана й голова комітету процесуального права Асоціації правників України Анна Огренчук. Вона розповіла, що постійно спілкується з підприємцями, й для них не має значення, хто підписує посвідчення голів судів, чи приводить законників до присяги. Натомість їх турбує можливе зникнення госпсудів, адже це призведе до втрати правової визначеності. А процес налагодження роботи судів зможе затягнутися на роки.
Якщо ж парламент усе-таки наважиться на такий радикальний крок і місцеві господарські суди перетворяться на окружні суди з розгляду цивільних і кримінальних справ, то не зрозуміло, як вони працюватимуть. Принаймні підготовлений проект відповіді на це запитання не дає. Зокрема, професор кафедри цивільного права Київського національного університету ім. Т.Шевченка Наталія Кузнєцова звернула увагу на те, що ініціатива не пояснює, якою буде компетенція новостворених установ, які цивільні та кримінальні справи до них направлятимуться. Так само проект не пояснює, яким буде процес — уніфікованим цивільним чи змішаним. «Реформатори повинні спершу уявляти етапність і ступеневість реалізації пропозицій. А потім вони мають сказати, скільки це коштуватиме, після цього можна визначити, чи є в нашого суспільства гроші на реалізацію пропозицій», — зазначила науковець.
Зважаючи на складність і ризикованість змін, можна припустити, що нардепи не наважаться на їх реалізацію найближчим часом. Однак це не означає, що питання знято остаточно. А значить, дискусії триватимуть, хоча переважно в теоретичному руслі.
ПРЯМА МОВА
Наталія КУЗНЄЦОВА, професор КНУ ім. Т.Шевченка:
— Я працювала в одній з робочих груп із підготовки президентського проекту й у цілому я його підтримую. Хоча не з усіма положеннями погоджуюсь.
У мене були пропозиції щодо підвищення кваліфікації суддів. Я — викладач, для мене це важливо. Вважаю, що суддя має бути професіоналом кожної миті. На певному ж етапі відбувається стагнація знань. Причиною цього є велика завантаженість і відсутність часу, аби читати закони. У мене є зауваження до роботи Національної школи суддів, але, на жаль, тепер ці питання не на часі. Думаю, мине рік-два, і ми до них повернемося.
Проект, який подали народні депутати, у цілому також є абсолютно позитивним і багато в чому збігається з президентським. Але в ньому є речі, з якими не можна погодитися. Перш за все це ліквідація системи господарського судочинства. Ця система вибудовувалася 90 років і мала свою історію, багато чого позитивного взяла ще з радянських часів. Що в ній найважливіше — оперативність і ефективність захисту прав суб’єктів господарювання.
Звичайно, є речі, які нас не задовольняють: застосування адміністративного ресурсу, корупційні дії. Проте із цим треба боротися, не руйнуючи системи, а аналізуючи причини й долаючи наслідки. Якщо є такі факти, то їх треба встановлювати.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!