або Хто й від чого захищатиме правників?
З березня цього року триває робота над створенням профільного закону. Здійснюють її дві робочі групи — при Міністерстві юстиції та при Президентові, а також власне Мін’юст. Представники професійного співтовариства закидають відомству відсутність конструктивного діалогу. Високопосадовці у свою чергу заявляють про злагоджену співпрацю, результат якої — ухвалення нового закону — поки відкладається на невизначений строк.
Особливості національної законотворчості
Адвокати продовжують працювати над удосконаленням профільного закону. Першою ластівкою, що віщувала докорінні зміни в адвокатській діяльності, стала робоча група, створена з ініціативи міністра юстиції Павла Петренка. Очолив групу старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАНУ Микола Сірий. Робота над документом була розпочата із застереження посадовців стосовно браку часу. На той момент підготувати й унести документ на розгляд Верховної Ради планувалося протягом місяця.
На жаль, і досі парламент не отримав проекту закону. Натомість кількість охочих реформувати царину правового захисту значно збільшилася. Доки група М.Сірого готувала свої напрацювання, Мін’юст розробив власний документ і направив його спочатку до Національної асоціації адвокатів, а потім, не врахувавши (або врахувавши далеко не всі) пропозицій, —
до Ради Європи. Експерти зі Старого світу начебто схвалили акт, підкресливши необхідність запровадження адвокатської монополії, посилення гарантій професійної діяльності та прав захисників, особливо в частині збирання доказів.
Однак історія на цьому не скінчилася. Паралельно з Мін’юстом опрацьовувати зміни до чинного закону про адвокатуру почала й робоча група з питань реформування адвокатури, прокуратури та системи безоплатної правової допомоги, створена при Адміністрації Президента. До цієї групи ввійшли провідні адвокати, представники органів адвокатського самоврядування і… міністр юстиції, щоправда, опосередковано, оскільки він є членом Ради з питань судової реформи, в рамках якої й функціонує робоча група. Виникають закономірні запитання: чи повідомив П.Петренко останню про напрацювання Мін’юсту, в тому числі про направлення документа до РЄ, і якщо ні, то чому?
Втім, утішає те, що в АП (на відміну від адвокатів) неузгодженості в діяльності головного юридичного відомства країни не бачать. Модератор робочої групи Віктор Короленко запевнив, що конкуренції між проектами немає. Створюваний акт повинен містити всі найпрогресивніші новації, чільне місце серед яких можуть зайняти й напрацювання групи, які були презентовані під час круглого столу із символічною назвою: «Реформа адвокатури. Нова система координат».
Організаційні засади
Пропозиції, які, до речі, викликають неабияку дискусію серед адвокатів, не залучених до роботи над проектом, умовно можна розділити за чотирма напрямами. Перший — організаційні засади здійснення адвокатської діяльності. Найбільш спірним питанням тут є адвокатська монополія на представництво інтересів фізичних та юридичних осіб у судах під час здійснення не лише кримінального, а й цивільного, господарського, адміністративного судочинства, а також під час розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Неузгодженість зумовлена не самою ідеєю монополії, яку нині підтримує більшість захисників, а необхідністю працевлаштування юристів, котрі не мають адвокатського посвідчення. Намагаючись вирішити це питання, ініціатори пропонують відтермінувати реалізацію ідеї на один рік, протягом якого юристи зможуть скласти кваліфікаційний іспит. При цьому президент Асоціації правників України Денис Бугай, який, до речі, виступає проти вживання слова «монополія» в контексті адвокатської діяльності, переконаний, що подібна норма не зачіпатиме прав фізичних осіб, котрі бажають самостійно здійснювати свій захист у судовому процесі, та юридичних осіб, яких захищають правники згідно з трудовим договором. Крім того, Д.Бугай упевнений, що завдяки виключному праву адвокатів на представництво в судах удасться домогтися запровадження реальних механізмів захисту клієнтів, оскільки адвоката, на відміну від юриста, можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності, що забезпечуватиме належну якість захисту. Підтримали президента АПУ і його колеги, підкресливши, що так звана монополія піде на користь і самим юристам, які, на відміну від адвокатів, у процесі незахищені.
На жаль, на заваді втіленню в життя цієї ідеї можуть стати технічні аспекти. Наприклад, голова Вищої ревізійної комісії адвокатури Ольга Дмитрієва не впевнена в тому, що кваліфкомісії зможуть за рік провести екзамени для всіх охочих, яких досить багато. Крім того, «монопольний» підхід до адвокатської діяльності вимагатиме від спільноти захисників підвищення цензу доступу до професії шляхом реалізації заходів, що не дозволять звільненим або люстрованим правоохоронцям отримати адвокатське посвідчення.
Крім ідеї монополії, перший напрям охоплює й питання закріплення на законодавчому рівні нових видів адвокатської діяльності — медіації, екскроу-агента та діяльності на фідуціарних засадах, а також посилення інституту помічника адвоката. Зокрема, екскроу-агентом є особа, яка тимчасово зберігає документи, кошти та інші цінності обох сторін, що уклали договір. Діяльність на федуціарних засадах полягає в праві одержання та управління майном клієнта від його імені. Що стосується інституту помічника, то тут пропонується розширити права цього процесуального фігуранта, позбавивши суди можливості відмовляти йому в ознайомленні з матеріалами страви та отриманні копій.
Права та гарантії
Другий напрям стосується професійних прав та гарантій адвокатської діяльності. Щодо цих питань думка адвокатів єдина: прав недостатньо, а гарантії неналежні. Розширити права захисників пропонується шляхом надання їм можливості збирати докази будь-якими не забороненими законом способами, у тому числі за допомогою витребування чи вилучення документів у фізичних та юридичних осіб і навіть у державних органів.
Також ініціюється закріплення норм щодо:
• ідентифікованого безоплатного доступу до інформаційних баз даних та автоматизованих систем органів державної влади;
• застосування технічних засобів для копіювання та фотографування справи, в якій адвокат здійснює захист, без дозволу суду;
• безперешкодного доступу до клієнта та можливості зустрічі з ним наодинці в умовах, що забезпечують конфіденційність. Нагальність цих питань, упевнений адвокат Євген Солодко, зумовлена практикою, яка свідчить про виникнення абсурдних ситуацій, коли пояснення, отримані адвокатом, не сприймаються як докази, при тому, що відповідно до КПК доказом може бути будь-який документ.
Не згоден із цією думкою заступник голови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Станіслав Кравченко, який пізніше в коментарі «ЗіБ» роз’яснив, що суддя має неупереджено оцінювати всі надані докази, у чому, власне, і полягає принцип змагальності процесу.
Якщо права адвоката є аверсом монети, то її реверсом є гарантії адвокатської діяльності. Боротися за свої гарантії захисники налаштовані більш ніж рішуче. Із цією метою пропонується доповнити ст.23 чинного закону про адвокатуру, зазначивши, що будь-які слідчі дії стосовно адвоката можуть виконуватися на підставі рішення апеляційного суду, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників або столичного прокурора виключно у зв’язку з кримінальними правопорушеннями, у вчиненні яких підозрюють адвоката. Також реформатори вважають за доцільне посилити відповідальність посадових осіб, які обмежують свободу пересування адвоката, і заборонити збирання інформації щодо його спілкування з клієнтом. До речі, у цьому контексті досить цікавими є зауваження Є.Солодка з приводу внесення до протоколу допиту пункту про обов’язкове уточнення, чи є особа адвокатом. На думку доповідача, це посилить статус представників професії. Крім того, адвокат наполягає на необхідності забезпечити колег бойовою зброєю, що слугуватиме додатковою гарантією захисту від свавілля правоохоронців.
Самоврядування та відповідальність
Третій блок пропозицій присвячений питанням адвокатського самоврядування. Тут пропонується закріпити на законодавчому рівні процедуру рейтингового голосування під час обрання кандидатів на посади у відповідних органах. На думку захисників, такий підхід забезпечить неупередженість під час волевиявлення.
Також пропонується зменшити термін перебування на посадах очільників органів самоврядування до 2 років. Ця пропозиція досить спірна, оскільки, встановлюючи такий строк, адвокати ризикують перебувати в постійному виборчому процесі. Так, голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Валентин Загарія повідомив, що за два роки роботи Комісія лише почала напрацьовувати дисциплінарну практику, а тому пропонований строк є замалим, аби забезпечити її ефективну роботу. Тому пропоновану норму варто б було переглянути.
Голова Національної асоціації адвокатів Лідія Ізовітова впевнена в тому, що адвокатське самоврядування є подарунком влади, зробленим у зв’язку із зобов’язаннями країни, взятими перед європейським співтовариством. Очільниця НААУ наполягає, що «самоврядні» норми, які нині діють, досить непогані, тому вона не вбачає нагальної необхідності реформування в цій частині.
Зовсім інша справа — відповідальність, про яку йдеться в четвертому блоці пропозицій. Доречною в цьому контексті є ідея дисциплінарної відповідальності у вигляді штрафів, що має наставати після оголошення догани та перед позбавленням права займатися професійною діяльністю. Ця ініціатива кореспондується з думкою європейських експертів, які встигли дати їй свою оцінку, ознайомившись із проектом Мін’юсту.
Серед інших новел, які пропонують розробники документа, варто відзначити спрощену систему оподаткування для адвокатів, а також норми, спрямовані на врегулювання відносин між учасниками адвокатського об’єднання шляхом укладання партнерської угоди. Втім, ці пропозиції, як і весь документ у цілому, перебувають на стадії обговорення, до якого можуть долучитись усі адвокати.
ПРЯМА МОВА
ВАЛЕНТИН ЗАГАРІЯ,
голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури:
- Щодо членства за посадою у КДКА регіонів, яке пропонується проектом Мінюсту, переконаний, що це не правильно, оскільки КДКА будуть відстоювати власні рішення у ВКДКА. Сподіваюся, що в остаточному проекті, який планується підготувати робочою групою при Президенті, ця норма не з’явиться. Функції голови КДКА регіону і представника цього регіону у ВКДКА мають бути чітко розмежовані.
Також звуження строку обрання членів адвокатського самоврядування з п’яти до двох років уважаю невиправданим. За два роки роботи ВКДКА лише почала напрацьовувати дисциплінарну практику. Зокрема, ми дійшли висновку, що невиконання або неналежне виконання функцій члена органів адвокатського самоврядування не може бути підставою для його відповідальності. Зайняли досить жорстку позицію щодо фактів невиконання адвокатами рішень судів. Маємо практику у питанні стосовно скарг щодо несплати адвокатами щорічних внесків та скарг на некомпетентність, що межує з втручанням у правову позицію адвоката… Два роки – замалий строк, аби забезпечити ефективну роботу. Тому просили б переглянути цю норму.
Ще один нюанс, який пов'язаний із нормальною роботою органів адвокатського самоврядування, - необхідність законодавчого закріплення механізму фінансування кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Сьогодні це питання віддано на відкуп радам адвокатів, через що КДКА та ВКДКА виступають у ролі прохачів, а відтак говорити про гарантії незалежності у діяльності комісій можливо з великою обережністю.
ДЕНИС БУГАЙ,
президент Асоціації правників України:
— Група М.Сірого напрацювала великий блок пропозицій, подала міністерству, проте воно повернуло зовсім інший акт. Цей проект міністерства був розглянутий Радою Європи, яка дала попередні висновки. Остаточного висновку поки що немає. Як немає й самого проекту у вільному доступі. Я зміг отримати текст документа безпосередньо від експертів РЄ.
Із цього приводу зазначу, що АПУ вважає підготовку законопроекту в такому форматі неможливою. Професійне товариство не може висловити свою думку.
В контексті обговорення реформи адвокатури, під час цього круглого столу ми проаналізували ключові положення проекту, над яким працювала Рада з питань судової реформи при Президенті. Так, найбільше адвокатську спільноту турбує посилення прав і гарантій адвокатської діяльності, регулювання проблеми та підвищення значущості адвокатського запиту, а також реалізації низки положень, які мають удосконалити систему адвокатського самоврядування та забезпечити незалежність органів дисциплінарної відповідальності.
ЄВГЕН СОЛОДКО,
адвокат:
— Пропозиції, розглянуті на круглому столі, були розроблені групою, створеною за ініціативою Президента. Водночас маємо ініціативу Міністерства юстиції, яке теж виявило бажання реформувати адвокатуру в обхід Національної асоціації адвокатів. І це при тому, що НААУ є незалежним органом, який не підпорядкований Мін’юсту. Звісно, оскільки рух почався, адвокати долучилися до цієї ініціативи й дали свої, досить непогані, на мою думку, пропозиції. Проте я вважаю принципово неправильним, що Мін’юст ініціює подібні зміни, не беручи до уваги думки професійного товариства. Наразі мені відомо два варіанти проектів. Один — проект Мін’юсту, інший — пропозиції, напрацьовані робочою групою при Адміністрації Президента. Упевнений, що в подальшому вони перетинатимуться, оскільки багато в чому схожі, й проблематика, яку вони порушують, абсолютно доцільна.
ЛІДІЯ ІЗОВІТОВА,
голова Національної асоціації адвокатів України:
— Над реформуванням закону про адвокатуру працює кілька робочих груп. Ця робота фактично є латанням дір, які не охопив чинний документ. Це розуміємо ми, але, на жаль, не розуміють деякі з тих, хто розробляє зміни до акта.
У квітні Мін’юст надіслав проект на погодження Раді адвокатів. РАУ опрацювала обидва документи, створивши спільний. Він був скерований до Мін’юсту, який його певним чином опрацював і направив до Ради Європи для отримання експертного висновку. Цей висновок уже отриманий. В ньому йдеться, зокрема, про те, що експерти вважають за доцільне запровадження в Україні монополії на представництво інтересів процесуальних сторін у судах саме адвокатами. Така монополія характерна для більшості європейських країн. Нині цю ідею опрацьовує і робоча група при Адміністрації Президента, де пропозиція стосовно монополії теж вітається. Також європейські експерти схвально поставились до пропозиції щодо можливості адвоката обрати спрощену систему оподаткування. Належну оцінку отримали й зміни в частині посилення гарантій професійної діяльності.
ВІКТОР КОРОЛЕНКО,
модератор робочої групи при Президентові України з питань реформування адвокатури, прокуратури, системи безоплатної правової допомоги:
— В робочій групі, створеній при Президентові опрацьовуються зміни до закону про адвокатуру. До складу групи входять представники Національної асоціації адвокатів, адвокатських об’єднань, міжнародних організацій. Також до Ради з питань судової реформи входить міністр юстиції, який теж активно долучається до реформаторської роботи.
Що стосується проекту, розробленого за межами Адміністрації, я сподіваюсь, що врешті і він потрапить на розгляд Верховної Ради. Не потрібно говорити про конкуренцію законопроектів. Усі пропозиції розробників, до якої б групи вони не належали, будуть опрацьовані, а найбільш оптимальні з них — прийняті.
Матеріали за темою
Які КВЕДи слід обрати адвокату
08.01.2024
Barristers змінює партнерський склад
05.12.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!