Постанова КМ, дія якої була зупинена указом Президента, відновлює свою дію з моменту доведення до відома населення ухвали КС про відмову у відкритті провадження. До такого висновку дійшов ВСУ в постанові від 30 вересня 2014 р. №21-128а14, текст якої друкує "Закон і Бізнес".
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
30 вересня 2014 року м.Київ №21-128а14
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого — Кривенка В.В.,
суддів: Гриціва М.І., Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б.,
при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Рівнефармація» (організаційно-правова форма якого змінена під час судового розгляду на Товариство з додатковою відповідальністю «Рівнефармація») до Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області про визнання нечинним рішення,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2009 року товариство звернулося до суду з позовом про визнання нечинним рішення інспекції від 6.08.2009 №192 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у частині стягнення необгрунтованої виручки в сумі 4403 грн. 73 коп. та застосування штрафних санкцій у сумі 8807 грн. 46 коп. за період з 11 до 20.02.2009.
Оскаржуване рішення інспекція прийняла на підставі акта від 31.07.2009 №386, в якому вказано на необгрунтоване завищення товариством граничних розмірів торговельних надбавок при формуванні та застосуванні відпускних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення всупереч вимогам постанови КМ «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» від 17.10.2008 №955.
Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 27.10.2009 позов задовольнив: визнав нечинним рішення інспекції від 6.08.2009 №192. Цей суд дійшов висновку, що йому не надано доказів оприлюднення у період з 11 до 19.02.2009 ухвали Конституційного Суду від 11.02.2009 про відмову в відкритті провадження за конституційним поданням Президента щодо відповідності Конституції (конституційності) низки постанов Кабінету Міністрів, у тому числі постанови №955. Про наявність зазначеної ухвали позивач міг дізнатися лише 20.02.2009 — після розміщення відповідного повідомлення в газеті «Урядовий кур’єр» від 20.02.2009 №31. У зв’язку із цим вини позивача у незастосуванні положень цієї постанови в період з 11 до 20.02.2009 немає.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 9.06.2011 постанову РОАС від 27.10.2009 в частині визнання нечинним рішення інспекції від 6.08.2009 №192 щодо вилучення необгрунтованої виручки в сумі 4403 грн. 73 коп. скасував і прийняв нову — про відмову в задоволенні позову в цій частині, у решті постанову залишив без змін.
Вищий адміністративний суд постановою від 5.12.2013 постанову ЛААС від 9.06.2011 скасував і прийняв нову, якою в позові товариству до інспекції про визнання нечинним рішення відмовив.
Приймаючи таке рішення, касаційний суд виходив з того, що відповідно до положень ч.6 ст.52 закону «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 №794-VII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) та ч.3 ст.50 закону «Про Конституційний Суд України» від 16.10.96 №422/96-ВР датою відновлення дії постанови №955 є дата прийняття КС ухвали про відмову у відкритті конституційного провадження за конституційним поданням Президента, а саме 11.02.2009. Отже, в період з 11 до 20.02.2009 позивач отримав необгрунтовану виручку, а тому рішення інспекції про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у частині стягнення необгрунтованої виручки в сумі 4403 грн. 73 коп. та застосування штрафних санкцій у сумі 8807 грн. 46 коп. є обгрунтованим.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом товариство, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом положень постанови №955 в певному періоді часу, просить скасувати постанову ВАС від 5.12.2013. На обгрунтування заяви додано копію ухвали ВАС від 2.06.2011 №К-12576/10, яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права в подібних правовідносинах.
У судовому рішенні від 2.06.2011, на яке заявник посилається як на підставу для допуску справи до провадження ВС, касаційний суд дійшов висновку, що інспекція не мала законних підстав для прийняття рішення про застосування до товариства економічних санкцій за порушення постанови №955. Цей суд послався на те, що факт відновлення дії зазначеної постанови відповідно до ст.57 Конституції має бути належним чином доведений до відома населення шляхом опублікування в офіційних друкованих виданнях. Обидві події, датовані 10.04.2009 (підписання до друку «Вісника Конституційного Суду, №2» з текстом ухвали КС від 11.02.2009) та 24.04.2009 (оприлюднення указу Президента №259/2009 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України», яким було визнано таким, що втратив чинність, указ Президента «Про зупинення дії постанов Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року №827 і №837, від 17 жовтня 2008 року №955» від 3.12.2008 №1139), відбулися після закінчення періоду, за який проводилася перевірка товариства, а з інших офіційних джерел позивач отримати зазначену інформацію не міг.
Аналіз зазначених судових рішень дає підстави для висновку, що суд касаційної інстанції у подібних правовідносинах неоднаково застосував постанову №955 у період з 11 до 20.02.2009.
Вирішуючи питання про усунення неоднакового правозастосування, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС виходить із такого.
Суди встановили, що 17.10.2008 КМ прийняв постанову №955, якою було встановлено граничні торговельні та/або постачальницько-збутові надбавки (націнки) на окремі лікарські засоби і вироби медичного призначення.
Постанова набула чинності 6.11.2008 у зв’язку з її офіційним опублікуванням у газеті «Урядовий кур’єр».
Указом Президента від 3.12.2008 №1139/2008 «Про зупинення дії постанов Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року №827 і №837, від 17 жовтня 2008 року №955 та від 19 листопада 2008 року №1022» дію постанови №955 було зупинено. Цей указ набув чинності 5.12.2008 після опублікування в газеті «Офіційний вісник Президента України».
Президент 3.12.2008 відповідно до п.15 ч.1 стст.106, 150 Конституції, стст.13, 40 закону №422/96-ВР звернувся з конституційним поданням до КС, в якому порушив питання конституційності постанов КМ від 10.09.2008 №№827, 837, 17.10.2008 №955 та 19.11.2008 №1022.
Конституційний Суд 11.02.2009 своєю ухвалою відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента. Повідомлення про зазначену ухвалу КС вперше було опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» 20.02.2009.
Відповідно до ч.3 ст.50 закону №422/96-ВР прийнята КС на його засіданні процесуальна ухвала про відмову у відкритті провадження у справі в КС є остаточною.
Частинами 5 та 6 ст.52 закону №794-VII передбачено, що зупинення дії акта КМ Президентом на підставі п.15 ч.1 ст.106 Конституції має наслідком зупинення вчинення будь-якими органами, особами дій, спрямованих на виконання зупиненого акта КМ, здійснення повноважень, визначених цим актом. Винесення КС ухвали про відмову у відкритті провадження у справі за конституційним поданням Президента щодо відповідності Конституції акта КМ або визнання його таким, що відповідає Конституції, відновлює дію цього акта.
Таким чином, у законах про Конституційний Суд та про Кабінет Міністрів не передбачено порядку офіційного оприлюднення інформації про відновлення дії зупиненого акта КМ у випадку винесення КС ухвали про відмову у відкритті провадження шляхом офіційного оприлюднення цієї ухвали, хоча передбачено, що з моменту прийняття такого рішення відновлює дію зупинений указом Президента акт КМ.
Відповідно до ст.8 Конституції «в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй».
Згідно з ст.57 Конституції «кожному гарантується право знати свої права і обов’язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними».
Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що при прийнятті інспекцією рішення від 6.08.2009 №192 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в частині стягнення з товариства необгрунтованої виручки та застосування до нього штрафних санкцій не було враховано, що про відновлення дії постанови №955 товариство дізналося лише після опублікування інформації про відмову у відкритті конституційного провадження за конституційним поданням Президента в офіційних друкованих виданнях, зокрема з повідомлення в газеті «Урядовий кур’єр» від 20.02.2009 №31. На порушення зазначених вище норм касаційний суд, відмовляючи в задоволенні позову, формально виходив із того, що з моменту відмови у відкритті конституційного провадження автоматично відновила дію постанова №955, при цьому залишив поза увагою, що, на порушення ст.57 Конституції, інформація населенню про відновлення дії цієї постанови належним чином доведена не була.
Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС на підставі аналізу постанови №955, чч.5, 6 ст.52 закону №794-VII та ч.3 ст.50 закону №422/96-ВР, ст.57 Конституції дійшла висновку, що у зв’язку з прийняттям КС ухвали про відмову у відкритті конституційного провадження за конституційним поданням Президента щодо відповідності Конституції (конституційності) постанови КМ, дію якої було зупинено указом Президента, ця постанова відновлює свою дію з моменту доведення до відома населення зазначеної ухвали КС шляхом опублікування в офіційних виданнях, тобто коли фізичні особи та суб’єкти господарювання могли дізнатися про прийняття КС цієї ухвали та відновлення дії постанови №955.
Оскільки при вирішенні спору касаційний суд неправильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, заяву товариства слід задовольнити частково, ухвалу касаційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до Вищого адміністративного суду.
Керуючись стст.241—243 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Рівнефармація» задовольнити частково.
Постанову ВАС від 5.12.2013 скасувати, справу направити на новий касаційний розгляд.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.2 ч.1 ст.237 КАС.
Матеріали за темою
Коли переводять годинник (постанова Кабміну)
22.03.2024
Соцпрацівників пересадять на електроскутери
18.03.2024
єЧерга запрацює для легкових авто
27.02.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!