або Чому рішення журі присяжних в одному зі штатів оголило проблеми всієї країни.
У 170 містах США пройшли протести після того, як журі присяжних округу Сент-Луїс (штат Міссурі) відмовилося притягати до відповідальності поліцейського, який у серпні застрелив чорношкірого хлопця. Це рішення обурило суспільство, змусило згадати про «вічні» проблеми й задуматися про проведення необхідних змін у країні.
Хвиля невдоволення
Вбивство 18-річного юнака Майкла Брауна сталося 9 серпня. Деякі свідки стверджували, що між поліцейським Дареном Вілсоном і хлопцем відбулася суперечка. Працівник органів правопорядку вистрелив у парубка, попри те, що той підняв руки. За версією поліції, М.Браун напав на поліцейського, що підтверджують інші свідки.
Якщо вбивство чорношкірого хлопця розбурхало його рідне місто в штаті Міссурі, то рішення присяжних не висувати обвинувачення білому поліцейському обурило багатьох американців від Лос-Анджелеса до Атланти та Нью-Йорка.
Спочатку безлади почались у Фергюсоні, потім поширилися по всій території Сполучених Штатів. Акції проти рішення пройшли також у деяких містах Канади й у Лондоні. Їх учасники звинувачують владу в расовій дискримінації.
Суд присяжних (велике журі) — особливий орган у США, який визначає обгрунтованість обвинувального висновку. До складу колегії присяжних уходило 9 білошкірих і 3 чорношкірі американці, повідомляє Bloomberg. Свої засідання вони почали 20 серпня. Присяжні пропрацювали 25 днів, вивчаючи всі свідчення й докази у справі.
З приводу рішення суду присяжних уже виступив президент США Барак Обама. «Ми — країна, побудована на верховенстві закону. Тому ми повинні погодитися, що велике журі мало право ухвалити таке рішення», — заявив він. Також президент США закликав поліцейських виявити стриманість під час «сутичок з мирними протестантами» через рішення суду, повідомляє Reuters. За словами Б.Обами, безладам у Фергюсоні немає виправдання й винних у протиправних діях потрібно покарати.
Сумніви у винності особи тлумачаться на користь обвинуваченого. Згідно із цим принципом журі присяжних винесло рішення не висувати обвинувачення й не починати судовий процес проти поліцейського Д.Вілсона. Судячи з усього, показання свідків дуже суперечливі. Не вдалося знайти доказів, достатніх для обвинувального вердикту. Д.Вілсон у свою чергу заявив, що діяв відповідно до того, чого його вчили, і винним себе не вважає.
«Другорозрядні» поліцейські
Темношкірим жителям Америки — не тільки у Фергюсоні — й без того важко змиритися з рішенням журі присяжних, а своїми словами поліцейський ускладнює ситуацію. Громадська думка, без сумніву, не на його боці. Д.Вілсон утілює в собі упередження відносно американських вартових порядку: вони, мовляв, спочатку стріляють, а потім питають. Найгірше те, що в деяких упередженнях є чимала частка правди.
Дані статистики свідчать: надмірне насильство поліцейських відносно афроамериканців — проблема в США, хоч американці неохоче це визнають. Підготовка поліцейських також залишає бажати кращого. У штаті Міссурі «гарні» поліцейські патрулюють вулиці, наприклад, Сент-Луїса, не дуже «гарних» відправляють у соціально неблагополучні райони, такі як м.Фергюсон. Платять «другорозрядним» вартовим порядку менше, що також не сприяє мотивації.
Нові безлади на расовому підгрунті?
Смерть М.Брауна — більше, ніж просто одиничний випадок, коли в поліцейського здали нерви. Схожі випадки трапляються в США майже щодня. Одначе лише про деякі з них розповідають на сторінках газет. Випадок з М.Брауном може потягти за собою загальнонаціональні безлади на расовому підгрунті. Багато залежатиме від реакції американських політиків — передусім Б.Обами й інших офіційних осіб.
Адже провінційні політики в Міссурі вже продемонстрували, що вони не в змозі впоратись із ситуацією. Наприклад, губернатор штату Джей Ніксон в одному з інтерв’ю не зміг сказати, хто відповідає за безпеку у Фергюсоні. Він так заїкався та плутався у формулюваннях, що в результаті став посміховиськом усієї нації.
Не краще виглядає і прокурор Роберт Мак-Каллох, який веде «справу М.Брауна». Батько прокурора, поліцейський за професією, свого часу загинув від руки темношкірого. Щоб зняти із себе підозри в упередженості, Р.Мак-Каллох вирішив віддати остаточне рішення на відкуп журі присяжних — замість того щоб відразу передати справу іншому, спеціально призначеному прокуророві. Той у свою чергу міг би займатися перевіркою доказової бази разом з присяжними. Проте Р.Мак-Каллох відмовився. У результаті він зробив ведмежу послугу і собі, і своєму штату. Цей список можна було б продовжити, і висновок напрошується сам: викоренити некомпетентність у політиці навряд чи вийде, можна лише обрати інших представників влади.
Розчарування політиками й судовою системою США, проте, не може бути виправданням для вуличного насильства та безладів, що охопили Америку. Той, хто займається мародерством чи підпалює автомобілі, повинен відповісти за це за законом. Жителям Фергюсона слід було б задуматися про те, що вони можуть зробити, аби розв’язати проблему.
Одна з ознак цивілізованого суспільства — повага до верховенства закону. Перевіркою для Америки стало рішення присяжних не висувати обвинувачень поліцейському з Фергюсона. Родичі М.Брауна висловили глибоке розчарування вердиктом журі присяжних, але закликали громадськість зберігати спокій, щоб таких історій стало менше.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!