Лутковська відкриватиме нардепам та суддям очі на порушення прав людини
Минуло 100 днів вітдоді, як права людини в Україні захищає новий омбудсмен — Валерія Лутковська. Обійнявши цю посаду, вона відразу почала розставляти свої акценти в роботі офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Зокрема, серед пріоритетів нового омбудсмена — аналіз вітчизняного законодавства з прав людини з точки зору його відповідності міжнародному. І перший гол у ці ворота вже забито — В.Лутковська розкритикувала законопроект нардепа Віталія Журавського, який запропонував увести кримінальну відповідальність за посягання на честь і гідність людини. Отже, далі мова піде про перші 100 днів роботи берегині прав людини в Україні в цілому та реакцію на одіозний законопроект зокрема.
Минуло 100 днів вітдоді, як права людини в Україні захищає новий омбудсмен — Валерія Лутковська. Обійнявши цю посаду, вона відразу почала розставляти свої акценти в роботі офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Зокрема, серед пріоритетів нового омбудсмена — аналіз вітчизняного законодавства з прав людини з точки зору його відповідності міжнародному. І перший гол у ці ворота вже забито — В.Лутковська розкритикувала законопроект нардепа Віталія Журавського, який запропонував увести кримінальну відповідальність за посягання на честь і гідність людини. Отже, далі мова піде про перші 100 днів роботи берегині прав людини в Україні в цілому та реакцію на одіозний законопроект зокрема.
Поза політикою й не тільки
Робота, пов’язана із захистом прав людини, для В.Лутковської є не новою, адже її попередня посада — урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини. Нові та старі обов’язки перекликаються, однак нині, зізнається сама Валерія Володимирівна, повноважень побільшало. А тому, почуваючи себе на цій посаді як риба у воді, В.Лутковська відразу взялася до роботи.
Вона була кандидаткою від правлячої партії. Однак відразу після обрання В.Лутковська оголосила, що очолюваний нею офіс стане аполітичним. Мовляв, уповноважений не є ані пасивним, ані активним політичним гравцем, а значить, захищатиме права всіх громадян, незалежно від того, до якої політичної сили чи національності вони належать.
Узявши курс на позаполітичну діяльність, омбудсмен вирішила тісно співпрацювати з громадськими організаціями. Результатом такої взаємодії стали: створення консультативної ради, призначення своїх представників, за якими закріплено певний напрям роботи. Створено експертні консультативні ради з питань реалізації національного превентивного механізму, доступу до публічної інформації та захисту персональних даних, дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав, дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності, моніторингу діяльності уповноваженого.
«З перших днів ми відчули суттєві зміни. Оголошена політика про відкритість роботи була відразу реалізована. Запити опрацьовуються оперативно. Відповіді надаються в установлений законом термін. Оголошена декларація про співпрацю з громадськими організаціями виконується» — так характеризує роботу нового омбудсмена голова експертної ради з питань моніторингу діяльності уповноваженого ВР з прав людини, член консультативної ради та представник громадської організації «Харківська правозахисна група» Людмила Коваль.
За її словами, у спадок від своєї попередниці Ніни Карпачової нинішній уповноважений отримала «кульгаючий» офіс: не було чіткої стратегії організації його роботи, діалогу з громадянським суспільством, ефективної співпраці з представниками громадських організацій, а інформаційні запити сприймалися дуже вороже й розцінювались як втручання в діяльність уповноваженого ВР з прав людини.
Також попередниця залишила 200 тис. грн. боргу. Як установили аудитори Рахункової палати, причина — в неефективному використанні коштів. Керівник секретаріату уповноваженого Богдан Крикливенко відзначив, що, маючи дефіцит комп’ютерів для працівників, закуповувалися другорядні речі, наприклад килими, а не вкрай необхідна оргтехніка. З боргами повністю не розрахувалися й досі.
«Психологічний тиск на суд»
Основне нововведення омбудсмена — створення групи швидкого правового реагування, до складу якої ввійшли фахівці з питань дотримання процесуального законодавства. Рішення слушне, адже саме оперативність відіграє значну роль у захисті прав людини. Сама В.Лутковська називає цю експертну групу «загоном швидкого реагування», а ініціювання її створення пояснює так: «Ми не маємо права втручатись у судовий процес. Ми не будемо коментувати судові рішення. Але ми можемо відвідувати судові засідання, що є певним психологічним тиском на суд. І якщо виникатимуть підозри, що суд не дотримується процесу, — ми будемо давати рекомендації, як процес привести у відповідність до європейських норм права». Так, на судовому засіданні у справі екс-міністра Юрія Луценка після громадського звернення постійно присутні 2 представники уповноваженого — Юрій Білоусов та Михайло Чаплига. А сама омбудсмен підготувала подання до Вищої кваліфікаційної комісії суддів щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності одного із законників на цьому процесі.
Найбільше уповноважений мріє про те, щоб в Україні було європейське правосуддя. Аби це бажання реалізувати, омбудсмен почала із себе, демонструючи повагу до судової влади. «Я ніколи не дозволяю собі суддів називати дівчиськами, вони завжди для мене — ваша честь. Я ніколи не дозволю собі коментувати рішення суду — це категорично неправильно», — відзначила омбудсмен.
На її переконання, суддя повинен знати, в чому полягає європейський стандарт дотримання прав людини. «На колишній посаді я дуже часто роз’яснювала громадянам, суддям, прокурорам, що таке дотримання прав людини з європейської точки зору. Зараз я продовжую це робити», — наголосила В.Лутковська.
Вибори під наглядом
Також омбудсмен вирішила не залишатись осторонь виборчого процесу. Свою позицію вона пояснила дуже просто: «Питання активного виборчого права громадян — це конституційне питання, а тому воно має підпадати під нагляд уповноваженого». Аби захистити виборчі права кожного, запрацював громадський комітет з питань захисту активного виборчого права громадян. У разі якщо такі права будуть порушені, комітет рекомендуватиме уповноваженому складати відповідні акти реагування, а також візьме участь у підготовці звіту за результатами моніторингу.
Громадський комітет діятиме за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та за участі представників громадських організацій, які вже здійснюють моніторинг виборів, зокрема представників руху «Чесно», Альянсу «Майдан», Комітету виборців України. У складі громадського комітету буде діяти експертна рада, до якої увійдуть відомі правники та науковці, а очолить його Олексій Гончарук — правозахисник, адвокат та співавтор науково-практичного коментаря до закону «Про вибори народних депутатів України». «Планується залучити всі громадські організації, які вже сьогодні працюють на цьому полі. Ми маємо на меті об’єднати й централізувати цю роботу, щоб показати виборче право громадян очима громадськості, а не якоїсь політичної сили», — розповів О.Гончарук. Зауважимо, що комітет створений за рекомендаціями міжнародної організації Freedom House, аби покращити стан демократії та захисту прав людини в Україні.
За наклеп — у тюрму
Серед пріоритетів діяльності уповноваженого — аналіз законодавства з точки зору його відповідності міжнародним стандартам у галузі прав людини. Першим практичним результатом роботи омбудсмена в цьому напрямі став аналіз проекту закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України» (щодо посилення відповідальності за посягання на честь і гідність людини) №11013.
Автор — народний депутат В.Журавський. Він пропонує встановити кримінальну відповідальності за наклеп і образу. Так, за поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її репутацію, пропонується карати штрафом у розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 1 року. Якщо наклеп міститься в публічному виступі, демонструється в книжках або засобах масової інформації, тоді кривдника каратимуть ще жорсткіше, причому способи покарання різні: можна зобов’язати сплатити штраф у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; призначити до 2 років виправних робіт; арештувати на півроку, позбавивши права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 1 до 3 років.
Якщо наклеп буде поєднаний зі скоєнням тяжкого або особливо тяжкого злочину, кривдника взагалі можуть посадити в тюрму на 3 роки. Також у законопроекті пропонується карати й за образу.
Критика уповноваженого
Таку ініціативу народного депутата В.Лутковська розкритикувала. Вона відзначила, що з 2001 року кримінальне законодавство України не передбачає відповідальності за наклеп і образу. «Позбуваючись радянської спадщини, ще 2001-го український законодавець вирішив декриміналізувати дифамацію, тим самим виконавши зобов’язання, взяті на себе Україною під час вступу до Ради Європи. Таке рішення віталося ПАРЄ, а також Комітетом ООН з прав людини за підсумками розгляду п’ятого періодичного звіту щодо виконання Міжнародного пакту про громадянські та політичні права», — сказала омбудсмен. На її думку, законопроект суперечить Конституції, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та міжнародним зобов’язанням. Він обмежує свободу вираження поглядів, має стримувальний ефект у діяльності ЗМІ. «Я абсолютно впевнена, що це негативний проект закону, він не буде захищати права людини, навіть якщо на них дивитися з точки зору захисту репутації, доброго імені. Існують інші можливості захистити своє чесне ім’я, зокрема в цивільному порядку», — зазначила омбудсмен. Вона наголосила, що парламент вільний у своєму волевиявленні, але депутати мають приймати рішення, чітко розуміючи наскільки той чи інший закон вплине на права людини. Омбудсмен сказала, що планує поінформувати депутатів про недоцільність таких новацій.
Вона наголосила, що не хотіла б зараз ініціювати питання внесення змін до Регламенту ВР, щоб уповноважений обов’язково ознайомлювався з кожним законопроектом, який стосується прав людини. Утім, парламент має звикнути до того, що омбудсмен може висловити свою позицію стосовно того чи іншого законопроекту, оскільки це, на думку В.Лутковської, покращить законодавство України у сфері прав людини.
Інші теж проти
Мабуть, важко відкривати незаплющені очі. Всі народні депутати, з якими довелося поспілкуватися «ЗіБ», негативно поставилися до ідеї встановлення кримінальної відповідальності за наклеп і образу. Ніхто з опитаних нами нардепів не збирається голосувати за цей документ. А Володимир Яворівський критику В.Лутковської розцінив як її першу достойну ініціативу.
Свою стурбованість із приводу законодавчої пропозиції В.Журавського висловила й громадськість. Зокрема, міжнародна організація «Репортери без кордонів» у відкритому листі до ВР, підписаному генеральним секретарем організації Олів’є Базилем, сказано, що прийняття такого закону буде серйозним ударом по свободі преси. «Проти журналістів зможуть порушувати кримінальні справи за публікації статей про діяльність політиків і впливових бізнесменів. Журналістам загрожуватиме тюремне ув’язнення за оприлюднення розслідувань, а це ставить під загрозу сам факт функціонування незалежних засобів масової інформації», — йдеться в листі.
«Репортери без кордонів» відзначили, що покарання, передбачене цим законопроектом, є досить суворим і непропорційним та не відповідає положенням ст.10 конвенції.
Тим часом
Поки громадськість, журналісти та народні депутати дискутують із приводу цього законопроекту, омбудсмен будує плани на майбутнє. Зокрема, серед її задумів — створення в Україні національного превентивного механізму та відкриття до кінця року 7 регіональних представництв уповноваженого ВР з прав людини.
ПРЯМА МОВА
Тарас Чорновіл
— Це абсурд. Так, як правило, роблять чиновники, які дуже хочуть, щоб не було жодної критики їхніх дій. Наклеп і негативна інформація, яка відповідає дійсності або є частково помилковою, — це речі, між якими дуже важко провести грань. Це негативний і одіозний законопроект, в якого немає майбутнього. Причому багато хто з депутатів, як опозиційних так і провладних, дуже б хотіли, щоб така норма існувала, аби ніхто не смів відкрити на них рота. Тому що за таким законом можна будь-якого журналіста, критика, опонента засадити в тюрму або відправити на виправні роботи. Та, попри все бажання, ніхто не ризикне гратися з вогнем.
Олександр Голуб
— Те, що людина повинна нести правову відповідальність за свідомий наклеп, — це абсолютно зрозуміло та прийнятно. Інша справа, що в Україні будь-який закон може перетворитися на певний важіль, за допомогою якого можна продавлювати своє рішення. Нині, коли немає сталого законодавства щодо ЗМІ, цей акт може стати певним гальмом розвитку вільної преси або інструментом для тиску на ті чи інші видання. Проблема є, і її треба вирішувати, але дуже обережно. Подібні законодавчі ініціативи можуть лише дискредитувати цю ідею.
Володимир Яворівський
— Переконаний, що цей законопроект навіяний передвиборною кампанією п.Журавського, який нещодавно прийшов у парламент і відразу взявся за такі делікатні справи. Це те саме, що закон про мораль. Хто може виставляти оцінки, вирішувати, що є моральним, а що ні? Все це спрямовано проти опозиції, тому що представники ПР, литвинівці, комуністи навряд чи потраплять у цю молотарку. А от представників опозиції, які скажуть якийсь оціночний варіант про того чи іншого народного депутата або чиновника, відразу потягнуть до суду. І якщо це справжній опозиціонер, а не декор, то з ним розберуться і звинуватять у наклепі. Тому я переконаний: це шкідливий законопроект.
Олесь Доній
— Це спроба взяти під контроль незалежні мас-медіа, залякати журналістів. Зрозуміло, що під цю категорію при контрольованих судах може потрапити кожен автор статті або сюжету, якщо матеріал не сподобається фігуранту. Основою демократії вважається свобода слова. Наскільки мені відомо, після того, як громадські організації та мас-медіа виступили проти цього проекту, навіть представники ПР намагаються відхреститися від нього. Але якби не було такої жорсткої реакції з боку громадських організацій, мас-медіа й опозиції, то, очевидно, була б спроба його провести.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 3.04 МБ)
Заповітна мрія В.Лутковської, щоб в Україні було європейське правосуддя.
Матеріали за темою
Лубінця обрано на посаду омбудсмена
01.07.2022
Усі державні органи зобов’яжуть співпрацювати з УБО, аби допомогти бізнесу
в„–25 (1479), 20.06—26.06.2020
Денисова може втратити посаду, а її наступнику дадуть більше повноважень
в„–15 (1469), 18.04—24.04.2020
Коментарі
Анис, а в школе-то учились не очень, судя по грамматическим ошибкам?
Хочу к Вам на работу имея два высших образования,как у Вас Валерия,но меня не хотят,учился отлично,никаких блатов не имел,окончил универ и академию-юрист и педагог,не хвалю себя никогда,но получал обр…
Конечно, сравнивая с Карпачёвой, Вы проигрываете полностью. Это мнение большинства юристов. Создаётся впечатление, что Вы не понимаете роли и функций занимаемой должности. …