Найвищий судовий орган планують залишити без роботи
Усе нове — це добре забуте старе. Очевидно, саме цим принципом послуговувалися народні обранці, вирішивши розвантажити Верховний Суд та передати його справи на розгляд апеляційним судам.
Якщо три роки тому законодавці були змушені вдатися до такого кроку через значне навантаження на Судову палату в цивільних справах ВС, то нинішні наміри, схоже, продиктовані іншими обставинами. Не є таємницею, що спершу парламентарі зробили ставку на еволюційне скорочення чисельності суддів ВС, однак на практиці ця схема не спрацювала, і тоді вони вирішили «допомогти» людям у мантіях розійтися, забравши в них робочий «матеріал».
Активна позиція
Раніше члени Комітету ВР з питань правосуддя постійно збиралися в середу. Видно, настав час зрадити цю традицію: чергова зустріч відбулась у понеділок, 15 листопада. Незважаючи на те що за¬сідання було призначено на кінець робочого дня, володарі мандатів з легкістю впоралися майже з усіма питаннями порядку денного, яких було аж 15.
Невирішеним залишилося питання стосовно «перезвільнення» екс-голови Вищого господарського суду Сергія Демченка. Нагадаємо: на минулому за¬сіданні до розв’язання цієї проблеми в депутатів руки так і не дійшли, точніше, їх просто забракло. Ситуація з кворумом повторилась і цього разу: під час розгляду останнього питання деякі члени комітету демонстративно залишили залу засідань.
До речі, про більшість. Нещодавно наше видання вже повідомляло про можливість реорганізації цього парламентського підрозділу, оскільки після того, як депутатів позбавили важелів впливу на формування суддівського корпусу, їхні зустрічі стали нерегулярними. Ніби спростовуючи цю інформацію, перед початком засідання керманич комітету Сергій Ківалов розповів, що очолювана ним структура має найкращі показники роботи. «Ми розглянули найбільшу кількість законопроектів і постанов. Наш комітет найактивніший», — переконував журналістів головуючий.
Компенсація і переадресація
Цього разу свою законодавчу активність народні обранці вирішили продемонструвати не на словах, а на ділі. Менш як за 2 год. їм удалося проаналізувати понад 10 ініціатив. Зокрема, депутати підтримали проект закону, схвалили в першому читанні начерк змін до ЦПК та КАС щодо граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу. Цим документом пропонуються корективи до ч.2 ст.84 ЦПК і ч.3 ст.30 КАС, згідно з якими граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу визначатиметься не законом, а Кабінетом Міністрів.
За словами Юлії Новікової, ця ініціатива не була підтримана експертами головного науково-експертного управління, які вважають за доцільне визначати граничний розмір компенсації витрат, як це передбачено чинною редакцією названих статей. «Такий підхід випливає зі змісту ч.1 ст.59 Конституції, де визначено, що у випадках, передбачених законом, правова допомога надається безоплатно», — процитувала жінка висновок ГНЕУ. «Це питання досить спірне», — зауважила представниця комітету, запропонувавши при цьому все ж піти назустріч Уряду й рекомендувати парламенту прийняти ці зміни в першому читанні.
У свою чергу Анжеліка Лабунська звернула увагу на те, що змін потребує і ГПК. Вона розповіла про те, що іноді бувають випадки, коли сума стягнень з підприємства на правову допомогу призводила до його банкрутства. У підсумку присутні схвалили ці зміни.
Члени комітету вирішили відкоригувати і закон «Про судоустрій і статус суд¬дів», внісши зміни до його «Прикінцевих положень». Суть перетряски полягає в прискоренні передачі справ, пов’язаних із со¬ціальними виплатами, із загальних судів до адміністративних. Робиться це з огляду на те, що відповідним рішенням Конститу¬ційного Суду нині чинний порядок розгляду цієї категорії справ визнано таким, що не відповідає Основному Закону. Документ депутати вирішили винести на розгляд парламенту у другому читанні.
Касаційне інтермецо
Також володарі мандатів вирішили вдосконалити й інше положення реформеного закону — щодо забезпечення касаційного роз¬гляду кримінальних і цивільних справ. Документ представляв один з авторів — Валерій Бондик. Мотивуючи необхідність ухвалення документа, він заявив, що нині у ВС «справи розглядати об’єктивно нікому». «Деякі судді звільняються, хтось переходить, а справ накопичилося багато», — розповів він. Утім, таке твердження викликає сумніви, оскільки поки що в найвищому судовому органі країни працює 58 служителів Феміди, тільки двоє представників ВС перейшли працювати до Вищого спе¬ціалізованого суду з розгляду цивільних і кри¬мінальних справ, а 15 — написали за¬яви про відставку.
Підрахував доповідач і кількість «висяків»— 37 тис. нерозглянутих справ. До речі, цю цифру озвучував і Голова ВС Василь Онопенко, правда, в контексті того, що його колегам роботи вистачить щонайменше на кілька років. Проте законодавці вирішили по-іншому. Зокрема, ініціатори змін пропонують, аби касаційні скарги на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до ВС до 1 листопада 2010 року, призначені ним до касаційного розгляду, передавалися до апеляційних судів. Перелік останніх, за словами В.Бондика, прописаний у документі. Автор також пропонує задля об’єктивності перегляду цих справ змінити «територіальну підсудність», наприклад, справи Чернівецької області мають розглядатися в Тернопільській області.
Втім, не всі члени комітету підтримали запропоновані зміни. Так, Юрій Кармазін поцікавився в авторів документа, чи узгоджуються їхні новації з Основним Законом. «Якщо раніше один раз уже порушувалася Конституція, це не означає, що треба її порушувати знову», — відзначив він, нагадавши, що кілька років тому парламентарі вже вдавалися до таких кроків. «Конституція не забороняє нам це робити», — такою була відповідь В.Бондика. Солідарною з ним була й А.Лабунська. «Сьогодні ВС розглядає справи за винятковими обставинами, як це передбачено законом, і водночас діє як суд касаційної інстанції», — зауважила вона.
Врешті-решт більшість депутатів вирішили підтримати цю ініціативу в першому читанні.
Олександра ПІОНТКІВСЬКА
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!