Правову допомогу надаватимуть студенти старших курсів юридичних вузів під наглядом кураторів
Правову допомогу надаватимуть студенти старших курсів юридичних вузів під наглядом кураторів
Клініка — не особа
Згідно з проектом №9502 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо визначення статусу юридичних клінік як суб’єктів надання безоплатної правової допомоги) пропонується підкоригувати закон «Про безоплатну правову допомогу» (далі — закон), Цивільний процесуальний кодекс, Кодекс адміністративного судочинства і Кодекс про адміністративні правопорушення. У всіх указаних актах з’являється такий суб’єкт надання безкоштовної правової допомоги, як юридична клініка.
Особливість цього суб’єкта в тому, що юридична клініка не є юридичною особою. Клініки можуть створюватися при вищих навчальних закладах юридичного профілю як їх структурні підрозділи.
При цьому суб’єктом у повному розумінні слова юридичну клініку назвати навряд чи можна. Слід зазначити, що відокремлені структурні підрозділи (на відміну від самих юридичних осіб) мають усічений обсяг прав і обов’язків. Наприклад, вони не можуть бути позивачами й відповідачами в судах. Правовий статус таких підрозділів установлюється положенням, що затверджується юридичними особами, при яких вони створюються. Положення про юридичну клініку також затверджує вуз, при якому створюється клініка. При цьому за основу береться типове положення, яке затверджує Міністерство юстиції спільно з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту. Положення про юридичну клініку і всі її внутрішні документи повинні узгоджуватися у відповідних управліннях юстиції.
Юридична клініка буде єдиним суб’єктом (серед усіх, що надають безоплатну правову допомогу), який не має статусу фізичної або юридичної особи. Відповідно, ця структура найменшою мірою відповідатиме задекларованому в ст.5 закону принципу забезпечення якості безоплатної юридичної допомоги.
«Клінічні» порядки
В юридичних клініках передбачений особистий прийом. Його вестимуть студенти-старшокурсники юридичних вузів, при яких створюються клініки.
Роботу студентів з надання первинної правової допомоги контролює куратор юридичної клініки, котрий повинен мати закінчену вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менше 2 років. Незрозуміло, правда, на яких умовах (контракт, працевлаштування, цивільно-правовий договір тощо) куратор виконує свої обов’язки з координації діяльності клініки й роботи студентів.
Первинна правова допомога надаватиметься (або в її наданні відмовлятиметься) протягом 15 днів з моменту надходження відповідного звернення.
Вторинну правову допомогу також надаватимуть студенти-старшокурсники. Але тут їх повинен контролювати адвокат. Причому не просто адвокат, а тільки внесений до Реєстру адвокатів, що надають безоплатну вторинну правову допомогу (на постійній основі за контрактом або на тимчасовій основі на підставі договору).
Рішення про надання вторинної правової допомоги (або про відмову в її наданні) ухвалюватиметься протягом 10 днів з моменту звернення.
Вторинна правова допомога надаватиметься фізичним особам у цивільному процесі, адміністративному судочинстві й у справах про адміністративні правопорушення (тільки в частині представлення інтересів потерпілого в справі про адміністративне правопорушення). При цьому довіреність на представлення інтересів у процесі (якщо інтереси представляє практикант юридичної клініки) може засвідчуватися керівником юридичної клініки, і така довіреність буде прирівняна до нотаріально засвідченої довіреності (думки нотаріусів із цього приводу можна не питати).
Відмовлять — не скаржся!
Цікавою особливістю правового статусу юридичної клініки є можливість відмови в наданні безоплатної правової допомоги й заборона на оскарження такої відмови.
Можливість відмови в наданні безоплатної первинної правової допомоги передбачена ч.8 ст.121 закону. Підставами для відмови можуть бути:
— стан здоров’я заявника;
— його поведінка;
— зловживання заявником своїми правами;
— наявність конфлікту інтересів і т.д.
Тобто перелік дуже нечіткий і невичерпний. Тому є підстави припускати, що на практиці будуть випадки безпідставних відмов у наданні безоплатної допомоги.
Коли мова йшла про відмову в наданні первинної такої допомоги, була хоча б зроблена спроба перерахувати підстави. Щодо вторинної допомоги такий перелік у законопроекті не передбачений узагалі. Тому при зверненні в юридичну клініку слід мати на увазі її особливий статус, суть якого полягає в можливості відмовити в допомозі з різних підстав.
Другою ознакою, що додає особливого характеру правовому статусу юридичних клінік, є їх «недоторканність». На відміну від решти суб’єктів надання безоплатної правової допомоги, відмову юрклініки в наданні такої допомоги неможливо оскаржити. Можна лише поскаржитися керівникові юридичної клініки на дії (бездіяльність) студентів, що порушують строки й порядок надання правової допомоги. Заслуговує уваги той факт, що порядок розгляду скарг і наслідки цього в законопроекті не передбачені. Тобто скаржитися можна, а якими будуть наслідки — незрозуміло.
Незважаючи на формулювання, які захищають юридичні клініки від відповідальності, спроби звільнити їх від судового переслідування, напевно, приречені на невдачу. Бо позбавити громадян права на звернення до суду неможливо. І неякісна правова допомога все одно може стати предметом розгляду в суді. Тільки відповідачем буде не юридична клініка, а ВНЗ, при якому вона створена.
Висновки
Однозначно сказати, чи приживеться така освіта серед суб’єктів, що надають безоплатну правову допомогу, складно.
З одного боку, ентузіазм, меткість розуму й свіжість знань студентів-юристів повинні стати конкурентною перевагою юридичної клініки порівняно з іншими суб’єктами, з другого —знання старшокурсників часто не є цілісними (не кажучи вже про відсутність практичних умінь і навичок), це набувається вже після закінчення вузу. Якщо порівняти з професією лікаря, то слід зазначити, що інтернатура (найбільш відповідний вид практики майбутніх лікарів) — це форма післядипломного стажування. При цьому знайти інші, менш ресурсовитратні й ефективніші, способи навчання умінням і навичкам студентів юридичних вишів навряд чи можна. Про результати ж утілення в життя цього законопроекту можна судити за кількістю претензій наших співгромадян до якості юридичної допомоги, що надається клініками. Хоча юридичні клініки працюють і тепер, не спричиняючи значних нарікань з боку тих, хто звернувся по допомогу.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 3.21 МБ)
Студенти-старшокурсники юридичних вузів будуть надавати громадянам безкоштовну правову допомогу під наглядом кураторів.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!