Військовий прокурор Центрального регіону М.Голомша:

«Тепер немає ні адміністративного впливу, ні матеріальної залежності від Міноборони»

У цьому році однією з найбільш обговорюваних спеціалістами тем стала ліквідація військових прокуратур, що була анонсована у зв’язку з прийняттям нового КПК. Як зараз живеться де-юре ліквідованим відомствам, що змінилося з початку реформування і чому проблема позастатутних відносин може скоро повністю втратити актуальність? Про це ми дізналися з перших уст — від військового прокурора Центрального регіону Миколи Голомші.

«Сума збитків значно перевищувала розмір хабара»

— Українська армія переживає перехідний час: незабаром її очікує масштабне реформування. Чи позначилось це на рівні злочинності в цій сфері?

— Одна з головних тенденцій, яка впадає в око, — уповільнення темпів зростання злочинності в піднаглядних нам військових формуваннях. Наприклад, у 2011 р. зареєстровано менше злочинів, ніж у 2010-му (342 проти 410), у тому числі на 4% менше військових (172 проти 180), та на 19% — загальнокримінальних (170 проти 209), на 16% —тяжких та особливо тяжких (111 проти 132). У цьому році Військовою прокуратурою Центрального регіону розслідувано 116 кримінальних справ, у сфері правозахисної діяльності порушено 90.

На мою думку, ця тенденція виникла внаслідок заходів, ужитих у взаємодії з правоохоронними органами. Зараз ми приділяємо особливу увагу службовим злочинам, при цьому можна помітити такий тренд: загалом порушується менше справ, але частіше притягуються до відповідальності посадові особи, і в бюджет відшкодовуються більші суми, ніж раніше. Тобто нарощуємо якісні, а не кількісні показники. Наприклад, якщо 2011 р. ми притягли до відповідальності 1969 службових осіб, то у 2012-му — 2336, відповідно задоволено 469 позовів на суму 54,8 млн грн. і 422 — на суму 32,1 млн грн. У цьому році добровільно відшкодовано до бюджету 36,7 млн грн., торік — 9,9 млн грн.

— Наразі питання номер один на порядку денному у всіх правоохоронних органах — боротьба з корупцією. Які успіхи у цій сфері у військової прокуратури ЦР?

— У цьому році порушено 22 кримінальні справи, пов’язані з корупцією. Відшкодовано 300 тис. грн. у ході досудового слідства, 97 осіб притягнуто до відповідальності, складено 20 протоколів уже за новим законом «Про боротьбу з корупцією». Звичайно, це тільки цифри, але відзначу, що нам удалося довести до суду кілька дуже серйозних справ. Наприклад, цього року ми спільно з СБУ спіймали на гарячому офіцерів центрального апарату Збройних сил, які вимагали хабар.

Наші слідчі недавно порушили кримінальну справу щодо 3 службових осіб військової частини Київської області (полковника, капітана та старшого лейтенанта), 2 цивільних осіб, які проходять там службу за контрактом, та полковника — одного з керівників структурного підрозділу фінансової частини командування повітряних сил. З’ясувалося, що впродовж 3 років вищевказані особи, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом підробки підписів військовослужбовців, заволоділи коштами в сумі 7,2 млн грн. Ці гроші мали бути сплачені військовослужбовцям на підставі судових рішень як компенсація за безперервну військову службу.

Був також цікавий випадок у Києві, коли внаслідок посилення роботи з кадрами наш співробітник — зовсім молода людина — заявив про те, що йому пропонували хабар за припинення перевірки. Причому сума «винагороди» відразу впадала в око — 300 тис. грн. Цей хлопець, знаючи, що ми працюємо у сфері корупції, заявив про це прокурору, і на гарячому під час передачі хабара було затримано заступника командира частини. Найцікавіше, що коли ми почали перевірку, з’ясувалося, що сума збитків у цій частині значно перевищувала розмір хабара й уже сягнула за 9 млн грн.

— Позастатутні відносини й ухилення від служби завжди були найбільш типовими проблемами армії, свого роду її бичем. Щось змінилось?

— Звичайно, такі випадки ще трапляються, але нам удалося домогтися того, що тепер у всіх військових частинах є телефон гарячої лінії, солдати мають до нього вільний доступ і про всі такі проблеми ми дізнаємося безпосередньо від них. Досить цікава статистика. Якщо торік порушено 6 справ щодо ухилення від служби, внесено 9 документів реагування і притягнуто до відповідальності 7 посадових осіб, то в цьому році ми притягнули 165 посадових осіб, внесли 215 документів реагування. А кримінальних справ було лише 2.

Тобто змістились вектори роботи —зараз ми більше уваги приділяємо діяльності контрольних органів, керівництва. Зрештою саме вони відповідальні за ситуацію у військових частинах. Якщо раніше ми вживали крайніх заходів (таких, як порушення справи), то зараз більше орієнтуємось на правозахисну діяльність.

— Ви колись говорили, що професіоналізація армії могла б вирішити деякі проблеми, зокрема позастатутних відносин. Ви й досі так уважаєте?

— Дійсно, є багато питань, які в принципі можуть утратити свою актуальність у зв’язку з професіоналізацією армії. По-перше, це — позастатутні відносини. Адже в армії служать молоді люди, які проявляють себе певним чином, коли потрапляють у закритий колектив. З’являються лідери, які намагаються домінувати. У професійній армії все інакше: служать дорослі люди, кожен з яких уже сформувався й розуміє, чому він сюди прийшов.

По-друге, може зникнути проблема ухилення від служби. Адже професійний військовий йде на роботу, а не відбуває повинність. Безперечно, потрібна й строкова служба, тому що це школа життя, вишкіл молодих людей. Але, що стосується боєздатності і боєготовності, звичайно, професійна армія більш ефективна. Це моя приватна думка, військовою доктриною й політичними питаннями я не займаюсь. Наше завдання — дотримання стану законності, і з огляду на це професіоналізація армії вирішила б багато проблем у нашій сфері.

«Службові особи створили злочинну схему й викрали понад 80 кулеметів»

— Які ще проблеми наразі актуальні для української армії?

— У нас визначено кілька пріоритетних напрямків роботи, зокрема це збереження життя й здоров’я військовослужбовців, попередження насильства, знову-таки порушення статутних правил і взаємовідносини між військовослужбовцями.

Як і раніше, дуже болюча тема — розкрадання майна, зокрема озброєння та військової техніки. Протягом поточного року військовими прокуратурами Центрального регіону порушено 21 (у 2011 р. — 22) справу, внесено 290 (у 2011 р. — 270) документів прокурорського реагування, за результатами розгляду яких притягнуто 973 (у 2011 р. — 573) особи до дисциплінарної відповідальності, відшкодовано 1,4 (у 2011 р. — 0,4) млн грн. збитків.

— До речі, цього року було порушено відразу кілька гучних справ, пов’язаних із розкраданням зброї, зокрема у Львівському університеті внутрішніх справ, а також зі «зникненням» танкових кулеметів з держпідприємства в Києві...

— Дійсно, така справа порушувалась. Це дуже показова історія, яка пов’язана з Київським ремонтно-механічним заводом. Так, протягом 2010—2011 рр. службові особи цього підприємства створили злочинну схему викрадення вогнепальної зброї —понад 80 кулеметів ККТ. На підставі фіктивних документів вони списали з позабалансового обліку 42 кулемети ПКТ вартістю понад 489 тис. грн. та облікували їх як власність держпідприємства, після чого реалізували 42 танки Т-55. Крім того, в травні 2010 р. службові особи ДП «Київський ремонтно-механічний завод» безпідставно за накладними передали ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» 25 кулеметів ПКТ та 18 ку­леметів ДШКТ (загальною вартістю понад 661 тис. грн.), які перебували в них на зберіганні та належали Міноборони.

Загалом унаслідок таких дій державі заподіяні збитки на суму понад 1,15 млн грн.

Крім того, упродовж 2010—2011 рр.службові особи ДП «Київський ремонтно-механічний завод» уклали фіктивні угоди з ТОВ «Левра» та ТОВ «Айрос» про закупівлю запчастин, вузлів та агрегатів до бронетехніки на загальну суму 1,9 млн грн., однак за цими договорами матеріальні цінності на державне підприємство не поставлялися.

На цьому «умільці» з ремонтно-механічного заводу не зупинились. У 2010—2011 рр. були розукомплектовані 19 БТР-70. За результатами перевірки, прокуратура Дарницького гарнізону порушила кримінальну справу за фактом розтрати та заволодіння службовими особами ДП «Київський ремонтно-механічний завод» майном, скоєння службового підроблення, а також за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Айрос» та «ТОВ «Вівекс ЛТД».

— Останнім часом військова прокуратура Центрального регіону порушила кілька кримінальних справ, які пов’язані з порушенням умов зберігання відходів.

— Так, і, на жаль, такі випадки — непоодинокі. Наприклад, службові особи 30-го окремого лінійно-вузлового полку зв’язку командування сухопутних військ не здійснювали регулярного вивозу сміття впродовж 2 років. Відходи накопичувалися та спалювались у вигрібних ямах, які знаходились на території частини. Водночас указані службові особи підробляли документи (дорожні листи) про здійснення вивозу автотранспортом відходів, наявні талони знищували, а надлишки пального привласнювали та використовували на власний розсуд.

За відсутності спеціальних дозволів на розміщення відходів ми виявили на території Центру зберігання, передпродажної підготовки, реалізації та утилізації озброєння і військової техніки Центру обліку надлишкового та списаного військового майна звалище твердих побутових та виробничих відходів на земельній ділянці площею 1121м²!

«Було б доцільно, якби військові злочини розслідувала саме Військова служба правопорядку»

— Пам’ятається, ви колись пропонували, щоб Військовій службі правопорядку Збройних сил надали права на оперативно-розшукову діяльність. Торік був прийнятий закон «Про оперативно-розшукову діяльність». Які перспективи у Військової служби правопорядку в такому правовому полі?

— Закон про ОРД ставить перед нами дуже багато завдань і питань. Зокрема, хто буде виявляти злочини серед військовослужбовців? Безпереч­но, цим може займатись і міліція, й інші правоохоронні органи. Однак у нас створена Військова служба правопорядку, яка існує в багатьох розвинутих європейських державах і наділена всіма необхідними повноваженнями. Нашій ВСП, на мій погляд, теж треба надати певну автономію. Вона повинна мати можливість не тільки займатися правопорушеннями й виконувати якісь допоміжні ролі, а й виявляти серйозні злочини, доводити їх до відповідних процесуальних результатів і притягувати винних до відповідальності. Було б доцільно, якби б військові злочини розслідувала саме Військова служба правопорядку. Безперечно, під наглядом прокуратури, яка має напрацьований багаторічний досвід у цій сфері. Зокрема, саме вона може займатися тими, хто ухиляється від військової служби, стежити аби не розкрадали землі оборони, не крали військової техніки, боєприпасів, зброї і т.д. Але першим кроком до цієї реформи має стати виведення ВСП з підпорядкування Генеральному штабу Збройних сил. Їх необхідно «замкнути» безпосередньо на міністрові оборони. Це гарантуватиме, що співробітники перестануть залежати від командирів на місцях.

— Недавно прийнятий новий КПК. У зв’язку з цим величезні зміни чекають на прокуратуру в цілому. Вона втратить деякі функції — скажімо, в п’ятирічній перспективі повинне зникнути слідство. Як ви до цього ставитеся?

— До необхідності реформування законодавства й прокуратури ми ставимося спокійно і з розумінням. Так само, як і до ліквідації слідства. Це відбуватиметься поетапно і послідовно. Природно, що деякі проблеми виникатимуть під час реформування. У зв’язку з набуттям чинності новим КПК розслідування злочинів також поетапно передаватиметься до інших правоохоронних органів.

Ми зараз відпрацьовуємо формат стосунків, формат нагляду за розслідуванням злочинів. Прокурори, які мають досвід розслідування злочинів прокурорської підслідності, переводяться в ранг прокурорів по нагляду за розслідуванням. Думаю, вони будуть успішно здійснювати таку діяльність.

— А як ви ставитеся до створення єдиного слідчого органу?

— Думаю, тут не варто поспішати з висновками. Справа в тому, що в українців особлива, в певному сенсі унікальна ментальність. З огляду на це об’єднувати розслідування в одних руках деякою мірою може бути навіть небезпечно.

Треба дуже обережно до цього підходити. Коли слідство розділене між чотирма органами (МВС, СБУ, прокуратура й податкова), то це своєрідна система взаємоконтролю, яка створює певні противаги.

Мені здається, не треба винаходити велосипед. На базі спецпідрозділів, які створені законом «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», у нас діє відповідна структура — управління по боротьбі з організованої злочинністю в СБУ і в органах внутрішніх справ, яка і могла б узяти на себе ці функції.

Я досі переконаний, що робота була б ефективнішою, якби просто належно виконувати цей закон, тобто підпорядкувати спецпідрозділи центру. Безперечно, що їм на противагу відразу виступлять територіальні органи. Але така «конкуренція» тільки покращить результати роботи. Це вже мало місце в 1990-их, коли була централізована боротьба з оргзлочинністю і спецпідрозділи мали певну автономію. При цьому вони продемонстрували досить серйозний результат. На мою думку, для того, аби «визріла» служба по боротьбі з організованою злочинністю, з корупцією, спочатку треба «напрацювати» оперативний апарат…

— Можливо, ця служба могла б бути створена на базі апарату таких спецпідрозділів?

— У такому разі виникає питання, як тоді «наростити» агентуру, адже її не можна передавати, вона знищується…Тобто для того, щоб створити цілісну систему боротьби з організованої злочинністю, потрібні напрацювання, а також час. А чи є він у нас сьогодні? Час, який ми витратимо на створення структури, може дати можливість деякому контингенту справно вирішувати свої проблеми.

— Але створення незалежного слідчого органу — це вимога ПАРЄ, і на законодавчому рівні це питання вже вирішене...

— Думаю, ініціатори створення такого органу ставлять питання правильно, тому що вони збираються створити службу по боротьбі з посадовими злочинами. Тобто це не буде ототожнюватися з боротьбою зі звичайною злочинністю, з кримінальними структурами. Я читав проект закону, він є дуже доцільним, враховуючи, що нам рекомендують європейські інституції. Я — за роботу, яка призведе до очищення суспільства від корупції, хабарництва та інших службових злочинів.

— Частина реформ безпосередньо стосується військової прокуратури, оскільки згідно з новим КПК її ліквідують. По суті, ліквідація — формальна: військові прокуратури перейменовуються й переходять з підпорядкування Міноборони під повний контроль ГПУ. І все ж таки, як відбувається реформування та які зміни воно обіцяє?

— Так, військова прокуратура вже ліквідована, замість неї створена спеціалізована прокуратура з нагляду за дотриманням законності у воєнній сфері. Військові прокуратури переведено до структури ГПУ й підпорядковано Генпрокуророві. Тепер немає ні адміністративного впливу, ні матеріальної залежності від Міноборони.

Дещо розширені повноваження військових прокурорів, додався нагляд за оборонною промисловістю. Я вважаю, що це правильно, оскільки це нерозривно з’єднані між собою початок і закінчення процесу, що, здається, дуже логічно. Взагалі, на мою думку, ефект від реформування військової прокуратури має бути позитивним.