Прикриваючись європейськими вимогами, нардепи повертаються до радянської політики
День української писемності і мо¬ви, 9 листопада, вітчизняні вчені дали свою оцінку законодавчим змінам, які нібито повинні захистити регіональні мови в нашій країні.
На думку експертів, ухвалення новацій призведе до фак¬тичного витіснення ¬української мови і продовження радянської політики русифікації.
Науковці Інституту полі¬тичних і етнонаціональних досліджень ім. Івана Кураса Національній академії наук негативно оцінили проект закону «Про мови в Україні» (№1015-3), внесений до Верховної Ради народними депутатами Олександром Єфремовим (Партія регіонів), Петром Симоненком (КПУ) і Сергієм Гриневецьким (Блок Володимира Литвина). Висновок був даний у відповідь на звернення голови парламенту Володимира Литвина до НАНУ.
«Ухвалення проекту закону є недоцільним, оскільки замість суспільного компромісу і стабільності воно призвело б тільки до погіршення ситуації в мовній сфері», — підкреслюють у своєму висновку експерти. Вони також констатують, що декларована спрямова¬ність на захист прав громадян суперечить реальному змісту законопроекту, який установлює права однієї мовної групи за рахунок іншої.
Крім того, у висновку звертається увага на спотворене трактування авторами проекту Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, які «застосовують до вирішуваної укра¬їнської проблеми міжнародний інструмент, призначений зовсім для інших потреб, тобто для захисту мов, які, за своїм поширенням, неможливо порівняти з російською мовою в Україні». Таким чином, у результаті довільного трактування хартії «російська мова отримує можливості офіційно застосовуватися майже на всій території країни, стаючи, по суті, другою державною мовою».
Крім того, підкреслюють експерти, в представлених проектах (аналізувався також законопроект №1015 Нестора Шуфрича) пропонують, з одного боку, дуже велику загальну територію офіційного визнання регіональних мов, а з другого — невеликі шанси для реального застосування всіх мов, крім російської. Крім офі¬ційного застосування ро¬сійської мови на певних територіях, проект №1015-3 також дає «широкі можливості її використання в масштабах усієї країни», а значить, ставить її «в особливе становище, порівнянне зі становищем державної мови».
Головним механізмом надання російській мові переваги над українською, на думку науковців, є відмова від регулювання застосування мови в недержавній сфері, що означає згоду держави на вільну конкуренцію мов, у якій, ураховуючи кращі стартові умови, неминуче переможе російська.
Власники приватних навчальних закладів, телеканалів, радіостанцій, кінотеатрів тощо зможуть вільно обирати мови. Досвід попередніх років показує, що відсутність регулювання призводить до панування російської мови і маргіналізації української. Головною причиною ринкової переваги російської є те, що велика кількість людей прихильні до неї, насамперед через можливість використовувати російськомовні продукти на ринках кількох країн, зокрема найбільшому — російському, переконані експерти.
Отже, держава повинна застосовувати певні механізми, які забезпечували б відповідне чисельності носіїв мови застосування української. Такі механізми «позитивної дискримінації» застосовували і застосовують у багатьох демократичних країнах, зокрема і щодо своїх офіційних мов, відзначають учені.
Водночас автори проекту, переконані експерти НАНУ, прагнуть не тільки забезпечити право частини громадян застосовувати російську мову, а й «зберегти успадковану від радянських часів практику активного чи принаймні пасивного застосування цієї мови майже всіма громадянами, яке поміркована мовна політика часів незалежності не усунула».
У висновку йдеться, що в проектах немає жодних механізмів подолання характерної для українського суспільства асиметрії двомовності, тобто збіль¬шення кількості російськомовних громадян з активним знанням державної мови. «Інакше кажучи, замість захисту мовних прав громадян збираємося тут увічнити наслідки радянської політики русифікації», — підкреслюють учені.
Раніше негативну оцінку проекту №1015-3 також дали наукова рада Національного університету «Києво-Могилянська академія», Інститут української мови НАНУ й Інститут мовознавства ім. Олександра Потебні.
Пряма мова
Вадим КОЛЕСНІЧЕНКО, фракція Партії регіонів:
— Сьогодні головна мета нашої держави — євроінте¬грація, а для цього потрібно виконувати свої з зобов’язання перед Радою Європи. Ці люди виступають проти змін, які повністю відповідають вимогам Ради Європи щодо виконання хартії регіональних мов і стосовно захисту прав людини. Тому мені важко оцінювати людей, які заперечують євроінтеграцію та європейський вибір українського суспільства.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!