«Їла б паляниці, та сили немає...»

У Британії боротимуться з анорексією примусовим годуванням

Лондонський суд установив баланс між схудненням, яке може закінчитися смертю тих, хто страждає анорексією, і особистою незалежністю кожної людини, дозволивши насильно годувати таких людей. До таких висновків суд дійшов, розглядаючи справу 32-річної колишньої студентки медичного факультету, котра страждає важкою формою анорексії.

За словами судді, це вперше в його практиці, коли лікування — можливо довічне — швидше за все буде не на користь пацієнтки, яка усвідомлює всю тяжкість свого захворювання. Близькі жінки, виступаючи на суді, підтвердили, що було б правильніше дозволити їй «померти з гідністю». Разом з тим це не скасовує «презумпції захисту життя», і лікарі мають право забезпечувати хворого примусовим харчуванням, вирішив суд.

Позов до суду подав один з представників місцевої влади Уельсу. Він був стурбований станом жінки, ім’я якої задля збереження таємниці її особи не повідомляється. У справі, пише The Guardian, вона фігурує як E. За словами позивача — його ім’я в матеріалах також не згадується — він визнав, що випадок E. потребує детальнішого вивчення, а вона сама — захисту.

Ухвалюючи рішення, суддя назвав смерть Е. неминучою. Жінка відмовилася їсти, а також отримувати поживні речовини через спеціальний медичний зонд. Вона згодна випивати тільки невелику кількість води, і наполягає, що їй повинні дозволити самій приймати рішення, усвідомлюючи при цьому, що відмова від їжі її уб’є. Хвора за рішенням медиків була поміщена в хоспис, де в останні дні життя її могли б доглядати.

Таким чином, на чашах терезів опинилися життя Е. і її право на незалежний вибір, Суд ухвалив рішення на користь першого, підкресливши, що це було вкрай складно і «швидше інтуїтивно». Річ у тому, що близькі хворої британки були проти будь-якого лікування або примусового харчування, вважаючи, що Е. достатньо настраждалася, а лікування навряд чи їй допоможе — навіть якщо жінка справиться з анорексією, шкода, нанесена її організму, дуже велика.

Визнаючи їхні доводи, суд визнав, що мала ймовірність успішного лікування диктує необхідність його продовжити, що й буде зроблено.