Не правом єдиним

Конституція встановлює гарантії, які неможливо виконати

Оскільки Основний Закон передбачає право кожного на працю, безробітні мають звертатись до суду з вимогою дати їм роботу. Такий дещо абсурдний висновок, на думку експертів, випливає з чинної Конституції.

У пошуках суті

За два дні до Дня Конституції Асоціація правників України організувала круглий стіл на тему «Принцип верховенства права у діяльності вищих судових органів України: людина —
правник — суспільство», участь у якому взяли більше 60 гостей.

Відкриваючи засідання, президент АПУ Валентин Загарія висловив побажання, щоб порушені на засіданні питання не канули в Лету, а підштовхнули юридичну спільноту до пошуку нових шляхів під час змін у царині конституційного права.

 Модератор заходу суддя Європейського суду з прав людини ad hoc Станіслав Шевчук відзначив, що сьогодні правники більше цікавляться тією сферою, у якій безпосередньо працюють, але якщо будуть зруйновані судова система й принцип верховенства права — знання в спеціалізації не допоможуть. Тому вирішення цих питань мало б бути спільною справою для всіх юристів.

Суддя Конституційного Суду у відставці Петро Мартиненко у своєму виступі відзначив, що органи влади мають керуватися не лише нормами й принципами, а й конституційною цінністю, яка прямо в тексті Основного Закону не прописана, але випливає з нього. Наприклад, в Конституціях країн ЄС і в законодавстві не йдеться про принципи соціальної справедливості, але суди керуються ними на практиці.

П.Мартиненко показав на прикладі, як це положення діє в Іспанії, де суд може відмовитись від застосування норм Цивільного кодексу, коли вони не узгоджуються з положенням про соціальність держави. «Якщо орендар не платить за житло, власник приміщення має право звернутись до суду, щоб розірвати договір з ним. Однак суд ніколи не виселить людей на вулицю», — відзначив П.Мартиненко. Відповідно до судової практики, законник прийме рішення про призупинення провадження й передасть до муніципалітету ухвалу, щоб той поставив сім’ю орендаря в чергу на соціальне житло. Звісно ж, цей механізм працюватиме лише тоді, якщо в людей дійсно немає коштів. Лише після того, як орендар отримає соцжитло, суд поновить розгляд справи, тоді ж врахує і всю орендну заборгованість за час «простою».

Паперові гарантії

П.Мартиненко звернув увагу, що останнім часом критиці піддається розд.ІІ Конституції, присвячений правам, свободам та обов’язкам людини і громадянина. Зокрема, про те, що його положення декларативні, говорив Голова Верховної Ради Володимир Литвин.

Однак, на думку судді КС у відставці, цей розділ один з найкращих. Він звернув увагу, що його статті визначають не лише права і свободи, але й можливі обмеження. Крім цього, ст.64 Конституції вимагає, щоб закони приймались із врахуванням цих обмежень і без додавання нових, а ст.8 закріплює Основний Закон як норму прямої дії. Таким чином, колись прийняті права і свободи опиняються під надійним захистом.

Можна навести й приклади, коли законодавець пішов іншим шляхом. Так, у конституції РФ так само прописано права і свободи, але вказано, що реалізуються вони через закони. Таким чином влада отримала великий простір для маневрів.

Разом з тим, на думку П.Мар­тиненка, цей розділ має і значний недолік, оскільки в ньому прописано соціальні права. Зокрема, Конституція гарантує право на працю. «Якщо право у вас є, а праці немає, то за законами конституційного права ви маєте звернутися в суд, який повинен вам дати працю, але зробити цього не може», — відзначив П.Мартиненко. Теж саме стосується і «достатнього життєвого рівня», адже країни, у чиїх конституціях про нього не йдеться, забезпечують його, а в Україні склалась протилежна ситуація. Тому парламентарі, за словами судді, мають більш чітко розрізняти, які сфери регулюються законами, а які — Конституцією.