Будь-яке зобов’язання, яке зводиться до сплати грошей, є грошовим зобов’язанням незалежно від правових підстав його виникнення і в разі його порушення підлягає застосуванню ч. 2 ст. 625 ЦК України.
До такого висновку дійшов Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 1 жовтня 2014 року, розглянувши справу №6-113 цс 14, предметом якої був спір про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за період невиконання судового рішення про відшкодування майнової та моральної шкоди, повідомляє „ЗіБ” з посиланням на ВСУ.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов’язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов’язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Матеріали за темою
Спрощено умови погашення споживчих кредитів
12.06.2023
В НБУ озвучили рівень інфляції у 2023 році
27.01.2023
Нумізматам: введено в обіг пам’ятну монету
24.01.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!