На стежці судової війни

Претензії індіанців до федерального уряду щодо природних ресурсів, зростають у ціні з кожним роком

Американським індіанцям дедалі частіше вдається домогтися багатомільйонних виплат від уряду США. У суді вони доводять, що в минулому федеральна влада була несправедливою до них і діяла всупереч їх інтересам. Своєрідний рекорд нещодавно встановило плем’я навахо, якому виплатять $554 млн за неналежне використання його земель.

Перемога племінного суверенітету

Плем’я навахо налічує понад 300 тис. чоловік. Площа території, яка належить йому в штатах Аризона, Юта і Нью-Мексіко, становить майже 70 тис. км2, тобто майже стільки ж, скільки разом узяті Бельгія і Нідерланди. 81,5% території резервації перебувають з кінця ХІХ століття в довірчому управлінні уряду США, який здає землю в оренду фермерам і бізнесменам, а також використовує їх для реалізації водних та інших інфраструктурних проектів.

Як стверджують індіанці в позові, поданому в 2006 році до Федерального претензійного суду, США не виконували в повному обсязі покладені на них зобов’язання як мінімум з 1946 року. Уряд не виплачував індіанцям повну вартість добутих з надр, що належать їм, корисних копалин, у тому числі вугілля, урану, нафти і газу, і не слідкував за тим, щоб це робили приватні компанії. За це позивач вимагав стягнути з відповідача $900 млн.

Після 8 років перемовин федеральному уряду і навахо вдалося залагодити питання в позасудовому порядку. У підсумку індіанці погодилися відкликати майже мільярдний позов і зменшити суму компенсації. Президент Народності Навахо Бен Шеллі назвав мирову угоду «перемогою племінного суверенітету». Вождь пообіцяв провести всенародні слухання, на яких мають вирішити, на що і яким чином витратити півмільярда. Більшу частину компенсації спрямують на розвиток і покращення інфраструктури, особливо на прокладення доріг, водогонів та ліній електропередач.

При цьому, як заявили помічники вождя, досягнення мирової угоди не означає, що навахо відкликають інші позови. Найбільшим є позов стосовно забруднення води і довкілля внаслідок видобутку урану. Його упродовж багатьох років провадили без будь-яких захисних заходів, що спричинило значне зростання кількості онкологічних хвороб серед індіанців. Зараз на території резервації більш ніж 500 покинутих уранових копалень.

Великий грабіж

Угода між федеральним урядом і народністю навахо — далеко не перша і, ймовірно, не остання така угода, яка має на меті поліпшити відносини між владою США і корінним населенням Америки. Проте таку велику суму одному племені Вашингтон ще не виплачував. Загалом міністерство екології і природних ресурсів США, яке відповідає за відносини з індіанцями, корінним жителям Аляски і гавайцям виплатило за такими угодами більш ніж 80 племенам $2,61 млрд.

У довірчому управлінні Мінекології перебуває територія площею майже 226 тис. км2. Кошти за користування цими землями, а також за видобуті з них нафту, газ, деревину, воду, так само як за інші корисні копалини і ресурси, відомство перераховує приблизно на 2,5 тис. рахунків, що належать кільком сотням племен.

Фінансові взаємини між урядом США та індіанцями основувалися на ухваленому в 1887 році Конгресом Генеральному акті про розподіл. Згідно з цим документом частину земель індіанців було розділено на ділянки площею від 40 до 160 акрів і роздано індіанцям, а решту —продано поселенцям.

За актом розподілу в індіанців фактично забрали більш ніж 2/3 общинних земель. За півстоліттям дії цього документа площа індіанських земель скоротилася з 558 тис. до 190 тис. км2. Відбирання земель у корінного населення припинилося тільки після ухвалення в 1934 році закону про реорганізацію.

Відрахування з понад 384 тис. індіанських наділів становили в 2009 році $298 млн. Кошти на виплату компенсації навахо, так само, як й іншим племенам, надійдуть із так званого Фонду справедливості, призначеного для виплати компенсації за судовими позовами, програними урядом США.

До укладення мирової угоди з навахо найбільшою вважали аналогічну угоду про виплату компенсації племені оседж, що проживає на території штату Оклахома. У 2011 році федеральний уряд погодився виплатити $380 млн за такі самі порушення в управлінні землями індіанців.

Особливо «врожайним» для північноамериканських індіанців був позаминулий рік. У 2012 році Вашингтон залагодив суперечності з великою групою з 41 племені, які живуть на заході та південному заході США — в штатах Колорадо, Юту і Нью-Мексико. Уряд США погодився виплатити компенсацію у розмірі $1,023 млрд за розробку нафтових і газових родовищ, продаж деревини, використання пасовищ і т.д.

У 2010 році федеральний уряд програв у суді штату Монтана іншій групі індіанських племен і тепер має за їх позовом виплатити в сукупності $3,4 млрд. Індіанці, до речі, вимагали значно більше — $47 млрд.

Спочатку позов, до якого згодом долучилися багато тисяч індіанців, подала 15 років тому жителька містечка Браунінг (штат Монтана) Елоїза Кобел — представниця племені чорноногих («блекфут»). Вона за рішенням суду повинна була отримати $2 млн, але померла в жовтні 2011 року. Трьом іншим позивачам уряд зобов’язали виплатити від $150 до 200 тис., а решті учасників колективного позову — від $1 до 1,5 тис. Загалом на рахунки приблизно напівмільйона представників корінного населення Америки суд постановив перерахувати близько $1,5 млрд. Ще майже $2 млрд витратять на викуп і відновлення тих земель, що належать племенам. Фонд, який оплачує навчання індіанців у коледжах та університетах, поповнять на $60 млн.

Залізо для лакота

Від відносин з іншими племенами різняться відносини федерального центру з племінним союзом лакота, який об’єднує 7 племен групи сиу. Наприкінці 2007 року лакота оголосили про створення індіанської держави на території Північної та Південної Дакоти, Небраски, Монтани і Вайомінга. Індіанці заявили про те, що видаватимуть свої паспорти і що громадяни Республіки Лакота мають право не сплачувати податків Податковій службі США.

Спочатку всі, звичайно, сприйняли цю новину, як різдвяний жарт. Однак навесні 2014 року влада самопроголошеної держави перейшла на власну валюту. Вони не стали мудрувати і взяли за основу знаменитий біткойн, а для надання йому національного колориту назвали його «мазакойном», що в перекладі з мови індіанців означає «залізна монета».

Лакота сподіваються, що мазакойн очікує велике майбутнє і він, на їхнє переконання, цілком може з часом потіснити долар. Принаймні в цій індіанській республіці та на землях інших індіанських племен, які живуть у своїх резерваціях напівавтономно, не настільки вже і залежать від Вашингтона.

Довідково

Чисельність індіанців в Америці становить 2,85 млн чоловік, або 0,9% від кількості населення США. Вони об’єднані в 562 племені. Громадянами США індіанці стали в 1924 році, коли було ухвалено Закон про громадянство.

Кожне плем’я може створювати свій уряд і ухвалювати власні закони. Племена також мають право збирати податки і видавати дозволи на всі види діяльності. У багатьох резерваціях діють індіанські суди і поліція. Індіанці мають право торгувати без акцизів алкоголем і тютюновою продукцією, а також відкривати на території резервацій казино.