Мантія стане страховим полісом для бажаючих формувати суддівський корпус
Після набрання чинності законом «Про судоустрій і статус суддів» концепція діяльності Вищої ради юстиції зазнала змін: відповідно до новацій колегіальний орган повинен стати «суддівським», тобто більшість його членів має служити Феміді.
Законодавча ремарка
Досить довго європейські фахівці вимагали від української влади переглянути принципи формування ВРЮ: вони рекомендували «внести зміни до Конституції, аби привести склад ВРЮ у відповідність із міжнародними стандартами». Зокрема, Європейська комісія «За демократію через право» радила перетворити ВРЮ в орган суддівської більшості. Причому законників до Ради мали б обирати представники третьої гілки влади.
«Якби ВРЮ відала виключно питаннями, які стосуються діяльності суддів, тоді дійсно можна було б погодитись із зауваженнями Венеціанської комісії. А так, якщо тільки судді будуть вирішувати долю прокурорів, то останні можуть сказати, що судова система шляхом дисциплінарного провадження відносно прокурорів може реально впливати на діяльність прокуратури», — розповів у одному з інтерв’ю «ЗіБ» голова ВРЮ Володимир Колесниченко.
У 2010 році влада частково дослухалася до порад євроекспертів: до закону «Про Вищу раду юстиції» в частині порядку утворення колегіального органу були внесені зміни. Так, законодавець уточнив: два з трьох членів ВРЮ, яких призначає Верховна Рада та Президент, один з трьох членів ВРЮ, яких призначають з’їзди адвокатів і представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, мають бути суддями. Ще з однією кандидатурою законника повинна визначитися всеукраїнська конференція працівників прокуратури (всього нею призначаються два члени). З’їзд суддів призначає трьох володарів мантії.
Законодавець створив усі умови для забезпечення суддівської більшості в колегіальному органі: 11 з 20 її членів мають бути служителями Феміди (десятьох призначають, а одинадцятий представник ВРЮ — Голова Верховного Суду — входить до цього органу за посадою).
Прикметно, що в законі «Про Вищу раду юстиції» з’явилася ремарка: якщо на посаду члена ВРЮ має бути призначений законник, то «він призначається з числа суддів, обраних на посаду судді безстроково». Тобто володарі мантії з менш як 5-річним суддівським стажем та служителі Феміди у відставці претендувати на крісло в колегіальному органі не можуть.
А ви ще не суддя? Тоді…
До цього часу суддівська більшість у ВРЮ не забезпечена: шестеро її членів є діючими суддями, троє —у відставці (Костянтин Кравченко та Володимир Шаповал — колишні представники Верховного та Конституційного судів відповідно, В.Колесниченко — екс-суддя Печерського райсуду м.Києва). У кращому випадку «суддівська мрія» колегіального органу здійсниться лише у 2015 році, коли закінчиться термін повноважень членів ВРЮ, призначених у 2009-му з’їздом адвокатів та всеукраїнським з’їздом представників юридичних ВНЗ та наукових установ.
Примітно, що сьогодні ті, хто формує склад Ради, не можуть замінити старих представників колегіального органу на нових. Адже в «Перехідних положеннях» закону «Про судоустрій і статус суддів» зазначається: члени ВРЮ, призначені на посади до набрання чинності згаданим документом, продовжують виконувати свої повноваження до закінчення терміну, на який їх призначено.
У 2010-му за новими правилами було призначено чотирьох представників Ради. Указами Президента від 20.09.2010 та 22.12.2010 членами ВРЮ були призначені суддя Вищого адміністративного суду Микола Кобилянський та голова Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Леонід Фесенко.
Також за тиждень до початку 2011 року всеукраїнська конференція працівників прокуратури виконала вимогу закону: вона делегувала до Ради заступника Генпрокурора Михайла Гаврилюка та голову Вищого господарського суду Віктора Татькова.
Наступним органом, який перейме естафету гри за новими правилами, має стати парламент. Через 9 місяців у трьох членів ВРЮ — В.Колесниченка, нардепа Валерія Бондика та ректора Національного університету «Одеська юридична академія» Володимира Завальнюка —закінчиться термін повноважень (призначені ВР 22.03.2007).
Звичайно, ці кандидати можуть претендувати на повторну 6-річну каденцію. Проте є одне «але»: парламент має направити на роботу до ВРЮ двох служителів Феміди, обраних безстроково. Ймовірно, перспектива одягти мантії не приваблює В.Бондика та В.Завальнюка, а от В.Колесниченко, схоже, збирається «поновитися» на суддівській посаді: 12 червня Вища кваліфікаційна комісія суддів надала йому рекомендацію для обрання до ВСС, а на цьому тижні парламент обрав його до цього суду безстроково.
Звільнення vs обрання
Разом з тим В.Колесниченко збирається продовжувати роботу в Раді й має намір залишитися в кріслі керівника цього органу. Однак коли парламент обере Володимира Миколайовича суддею безстроково, на нього поширяться вимоги щодо несумісності: закон забороняє володарям мантії одночасно зі здійсненням правосуддя займати посаду в будь-якому іншому органі. Як відомо, голова ВРЮ працює на постійній основі.
Вихід із цієї ситуації начебто є. В ст.19 закону «Про Вищу раду юстиції» зазначається: члени ВРЮ, які працюють на постійній основі, прикомандировуються до колегіального органу із збереженням за ними посад, які вони займали. Тобто суддю можна відрядити для роботи у ВРЮ, але для цього принаймні потрібно, аби він працював у одному з храмів Феміди, а не деінде. Повернутися ж на посаду судді можна лише в разі звільнення з попереднього місця роботи.
Хоча в законі не визначено чіткої процедури повернення судді з відставки, та вочевидь, що обраний повторно володар мантії повинен віднести трудову книжку до відділу кадрів того суду, до якого був обраний. Інакше не буде законних підстав для нарахування йому заробітної плати. Адже з моменту підписання постанови ВР про обрання судді його відставка, а одночасно — виплата щомісячного довічного грошового утримання, припиняються.
Причин, які підштовхнули В.Колесниченка до рішення знову стати суддею, може бути багато. І сьогодні журналісти не скупляться на висунення версій того, як розгортатимуться події далі: хто стане наступним очільником ВРЮ і як складеться доля В.Колесниченка. Можливо, бажання голови колегіального органу дістати мантію із шафи викликане необхідністю отримати своєрідний страховий поліс, наявність якого забезпечить повторне призначення до ВРЮ. Адже в законі чітко написано: лише суддя, обраний безстроково, може стати членом ВРЮ.
Так чи інакше, але, очевидно, наявність мантії має бути для більшості претендентів однією з умов зайняття крісла в Раді. Та чи саме ця обставина стане при призначенні до лав ВРЮ визначальною, наприклад, для парламенту, який навесні 2013-го делегуватиме до неї трьох нових членів, покаже час.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 3.37 МБ)
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!