Олександр НЕЧИТАЙЛО: «Мені важко пояснити людині, чому за однакових умов один «чорнобилець» отримує пенсію, а інший ні»
В адміністративних судах активізують роботу над забезпеченням єдності судової практики. При цьому спільну позицію «адміністративники» сподіваються знайти не тільки у власному середовищі, а й спільно із судами іншої юрисдикції. Сподіваються законники й на підтримку Верховного Суду.
Зайнялися хвостами
Відкриваючи засідання пленуму Вищого адміністративного суду, голова установи Олександр Нечитайло розповів про основні тенденції в юрисдикції. Як і минулого року в перші 6 місяців зменшувалася кількість справ і матеріалів, які надходили до адміністративних судів. Так, навантаження в окружних адмінсудах упало приблизно на 5%.
Більш суттєве зменшення навантаження відбулося в апеляційній інстанції — надійшло тільки 69 тис. справ, що у 9 разів менше, ніж у попередньому півріччі. Проте це не означає, що судді залишилися без роботи. Як пояснив О.Нечитайло, з урахуванням залишків упродовж звітного періоду на розгляді апеляційних адмінсудів перебувало 267 тис. справ. Роком раніше таких справ було більш ніж 1 млн. Таким чином, апеляційним судам удається досить ефективно позбуватися залишків.
Водночас, визнає очільник ВАС, незважаючи на зменшення кількості справ, навантаження все ще надмірне. Наприклад, як розповів О.Нечитайло, у Харківському окружному адмінсуді середньомісячна кількість ухвалених рішень, якими закінчено розгляд справ і матеріалів, на суддю становить 78, Вінницькому, Київському та Львівському апеляційних адміністративних судах — відповідно 1079, 156 та 131. «Таке навантаження може призводити до зниження ефективності правосуддя. Суддя, який розглядає таку кількість справ, просто не може приділяти їм належну увагу. Але ми не можемо постійно розраховувати на нові вакансії. Будемо відверті: жодна країна світу не може дозволити собі безкінечно нарощувати суддівський корпус. Є лише один спосіб уникнути колапсу судової системи — наріжним каменем має бути оптимізація роботи», — наголосив голова ВАС.
Вклались у час
В умовах зменшення навантаження в адміністративній юрисдикції покращилася ситуація з дотриманням суддями процесуальних строків та оперативності розгляду справ. «Незважаючи на те що строк розгляду адміністративних справ досить стислий і становить лише місяць, переважну більшість справ (89%) окружні адміністративні суди розглядають з дотриманням процесуальних строків», — повідомив О.Нечитайло.
Водночас невдоволення голови ВАС викликала кількість рішень місцевих судів, скасованих чи змінених апеляційною інстанцією. Таких було нараховано 39 тис., тобто практично кожне п’яте, розглянуте в апеляційному порядку.
Значну кількість помилок виправляла й касаційна інстанція. У І півріччі ВАС розглянув по суті 19 тис. справ, унаслідок чого майже кожне четверте з них змінювалось або скасовувалось. Із них у більш ніж 2 тис. справ скасовані або зміненні рішення місцевих адмінсудів, які без змін залишили апеляційні суди. «Необхідно створити умови для ефективного, якісного та справедливого розгляду справ адміністративної юрисдикції саме в судах першої інстанції. Апеляційні суди мають здійснювати змістовний аналіз причин скасування та зміни рішень судом касаційної інстанції. До виконання цього завдання повинні бути докладені максимальні зусилля апеляційних судів, їхніх керівників, а також ВАС», — підкреслив О.Нечитайло.
Розбіжності на вищому рівні
Недоліки, визнав голова ВАС, є і в діяльності очолюваного ним суду. Зокрема, не вдається забезпечити єдність судової практики в низці питань. «Коли здійснюю особистий прийом громадян, мені дуже важко пояснити людині, чому один отримує «чорнобильську» пенсію, а інший ні», — розповів О.Нечитайло. На його думку, обговорити питання єдності практики мали б секретарі судових палат та запропонувати шляхи виходу із ситуації.
При цьому голова ВАС нагадав, що і деяких зарубіжних країнах, якщо більшість суддів вирішує справи певним чином, то решта підлаштовується під них. «Можливо, й нам слід таким чином організувати діяльність, переступити через свої погляди та прийняти думку більшості», — зазначив очільник установи.
У свою чергу секретар третьої судової палати Василь Юрченко загострив увагу на тому, що в деяких випадках судді ухвалюють рішення врозріз із тією позицією, яку вже висловив Верховний Суд. «Це означає, що судді слабо інформовані про практику ВС. І цей недолік необхідно ліквідувати, адже це не об’єктивні, а суб’єктивні причині скасувань», — наголосив він. У цілому ж, зазначив секретар палати, у ВАС зацікавлені в тому, щоб ВС переглядав якомога більшу кількість рішень касаційної інстанції, адже це даватиме змогу зрозуміти позицію найвищого судового органу.
На проблему єдності судової практики звернув увагу й секретар пленуму ВАС Михайло Смокович. За його словами, причиною розбіжностей у судових рішеннях є, зокрема, динаміка розвитку законодавства, поява не тільки нових норм права та часта їх зміна, а й поява нових правовідносин, які слід належно врегулювати. При цьому інколи нові норми не можуть правильно застосувати на практиці навіть їхні автори, переконаний секретар пленуму. «Крім цього, часто й докорінно змінюється практика Конституційного Суду, до вимог сьогодення пристосовується практика Європейського суду з прав людини. Ми ж повинні враховувати всі ці зміни, зіставляти їх, адаптувати до своїх рішень та приводити у відповідність власну судову практику, — наголосив він. Робити ж це, визнав М.Смокович, непросто, особливо з огляду на навантаження на суддів. Як наслідок, залишається певний відбиток на якості рішень.
Крок назустріч
Окрім єдності судової практики всередині юрисдикції, члени пленуму приділили увагу і відносинам з іншими вищими спеціалізованими судами. У ВАС підготували проект постанови «Про внесення доповнень до постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» (із змінами й доповненнями, внесеними згідно з постановами пленуму ВАС від 14.02.2014 №6»).
Як відзначив М.Смокович, голови вищих судів уже зробили кроки для того, щоб звести питання юрисдикції до спільного знаменника. Саме тому секретар пленуму ВАС запропонував прийняти документ лише в першому читанні, аби вищі суди могли обговорити ці питання та висловити свою думку.
Присутній на засіданні голова Вищого господарського суду Богдан Львов участі в обговоренні проекту не брав і застережень не висловив. Водночас очевидно, що над змінами до постанови розпочнуться активні дискусії. Тому спрогнозувати, в якому вигляді проект вийде на друге читання, поки що складно.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!