Начал с «Украины», закончил…
Когда лицо совершило несколько тождественных преступлений, первое квалифицируется по ч.1 соответствующей статьи Особой части УК, а следующие — по ч.2 этой статьи по признаку повторности
Верховний Суд України
Іменем України
Ухвала
8 листопада 2010 р. м.Київ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого — Школярова В.Ф.,
суддів: Гриціва М.І. та Коротких О.А.,
за участю прокурора Чорної І.С. ,
розглянувши в судовому засіданні кримінальну справу за касаційною скаргою першого заступника прокурора Харківської області на постановлене щодо Особи 4 судове рішення,
ВСТАНОВИЛА:
вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 6.09.2010 Особу 4, Інформація 1, раніше судимого 11.03.2008 за ч.1 ст.309 КК до обмеження волі на строк 1 рік і на підставі ст.75 КК звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, засуджено за ч.2 ст.185 КК до обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ч.1 ст.71 КК Особі 4 визначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 1 місяць.
Постановлено стягнути з Особи 4 на користь потерпілого Особи 5 5000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
В апеляційному порядку справа не розглядалась.
Особу 4 визнано винним та засуджено за вчинення ним злочинів за таких обставин.
На початку липня 2009 року, приблизно о 10 год., Особа 4, знаходячись на вул. Комарова в м.Богодухів Харківської області, таємно викрав велосипед «Україна», який належав Особі 6, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на суму 313 грн.
26.09.2009, знаходячись за Адресою 1, Особа 4 повторно викрав гроші в сумі 5000 грн., які належали Особі 5, чим завдав йому матеріальної шкоди на вказану суму.
У касаційній скарзі прокурор порушив питання про скасування вироку щодо Особи 4 у зв’язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону. Вважає, що дії засудженого за епізодом крадіжки на початку липня 2009 року велосипеда «Україна», який належав Особі 6, слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК, оскільки в діях засудженого відсутня кваліфікуюча ознака ч.2 ст.185 КК — вчинення злочину повторно. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу і просив вирок щодо Особи 4 змінити, перекваліфікувати його дії за епізодом крадіжки на початку липня 2009 року велосипеда «Україна», який належав Особі 6, з ч.2 ст.185 на ч.1 ст.185 ККта призначити йому остаточне покарання за сукупністю злочинів визначене судом першої інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів уважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винності засудженого Особи 4 у вчиненні ним злочинів, за які його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким судом дано належну оцінку і в касаційній скарзі не оспорюються.
Разом з тим, правильно встановивши фактичні обставини справи, судом невірно кваліфіковано дії Особи 4 за епізодом викрадення на початку липня 2009 року велосипеда «Україна», який належав потерпілій Особі 6.
Відповідно до вимог ч.2 ст.33 КК та роз’яснень, що містяться в п.9 постанови Пленуму ВС №7 від 4.09.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», при сукупності злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини цього кодексу.
Це правило застосовується, зокрема, і тоді, коли особа вчинила кілька тотожних злочинів (злочинів одного виду), які утворюють повторність, але перший із них не має кваліфікуючих ознак. У таких випадках перший злочин кваліфікується за частиною першою відповідної статті Особливої частини КК, а один чи кілька наступних, за відсутності інших кваліфікуючих ознак за частиною другою цієї статті за ознакою вчинення його (їх) повторно.
Цих вимог закону судом дотримано не було.
Як убачається з матеріалів справи, органом досудового слідства Особі 4 було пред’явлено обвинувачення за двома епізодами таємного викрадення чужого майна: на початку липня 2009 року велосипеда, який належав Особі 6, та 26.09.2009 року грошей у потерпілого Особи 5, вчинене повторно і ці його дії було кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК.
Згідно з вироком, суд, дійшовши висновку щодо доведеності винності засудженого Особи 4 у вчиненні цих злочинів також кваліфікував дії останнього за ч.2 ст.185 КК.
Проте судом не взято до уваги, що відповідно до вимог ч.2 ст.33 КК у разі вчинення особою двох різних злочинів, які утворюють сукупність злочинів, передбачених різними частинами ст.185 КК,кожен з них підлягає окремій кваліфікації.
Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів уважає, що дії Особи 4 за епізодом таємного викрадення на початку липня 2009 року велосипеда «Україна», належного Особі 6, необхідно перекваліфікувати з ч.2 ст.185 на ч.1 ст.185 КК з призначенням йому покарання в межах санкції цього закону.
Разом з тим колегія суддів уважає, що загальний строк покарання, призначений судом, зміні не підлягає, оскільки обсяг обвинувачення, визнаного доведеним, не зменшився і таке покарання відповідає вимогам ст.65 КК.
Виходячи з викладеного, керуючись стст.394—396 КПК та п.2 Перехідних положень закону «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI від 7.07.2010, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
касаційну скаргу першого заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.
Вирок Богодухівського районного суду Харківської області від 6.09.2010 року щодо Особи 4 змінити.
Перекваліфікувати його дії за епізодом крадіжки велосипеда належного Особі 6 вчиненого на початку липня 2009 року, з ч.2 ст.185 КК на ч.1 ст.185 КК і призначити йому за цим законом покарання у виді арешту строком на 6 місяців.
На підставі ч.1 ст.70 КК, за сукупністю злочинів, передбачених ч.1 ст.185 та ч.2 ст.185 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, Особі 4 призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
Відповідно до ст.71 КК Особі 4 до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 11.03.2008 й визначити йому остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 1 місяць.