Конец «репрессивным структурам»

Голова ССУ убежден, что ВСЮ и ВККС не имели в своем составе достойных людей

Пресс-конференция председателя Совета судей Украины Василия Онопенко де-юре была посвящена представлению кандидатов за судейскими квотами на должности в Высшем совете юстиции, Высшей квалификационной комиссии судей и Конституционном Суде. Однако де-факто представители масс-медиа имели возможность узнать об отношении руководителя совета к люстрационной процедуре и его рассуждениях относительно собственного будущего в обновленных органах.

Палиці в колеса з’їзду

Відкриваючи прес-конференцію, В.Онопенко зазначив, що приємно здивований неабиякою увагою до заходу. На думку голови РСУ, формування судової влади перестало бути питанням лише суддівського самоврядування. А це означає, що сучасне суспільство не байдуже до процесу її очищення.

Очільник ради нагадав присутнім, що майбутній з’їзд, призначений на 19—20 червня, позачерговий. Скликається він на виконання постанови Верховної Ради №775-VII від 24.02.2014, яка була реакцією законодавця на факти порушення присяги суддями КС. Парламентарі запропонували РСУ терміново скликати з’їзд, на якому розглянути питання щодо звільнення таких служителів Феміди.

Як повідомив В.Онопенко, друге питання порядку денного з’їзду — розгляд закону «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Оскільки цим актом було припинено повноваження членів Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, склад зазначених органів має бути сформовано заново. Оновиться й РСУ. Очільник ради переконаний, що після цього в суддівської спільноти вперше з’явиться можливість забезпечити прозорий відбір суддівських кадрів.

«За нинішніх обставин непроведення з’їзду фактично означатиме хрест на будь-якому очищенні судової влади. Є сили (і політичні, і всередині судової влади), які зацікавлені нічого не змінювати, повернути все назад», — упевнений В.Онопенко. Він також повідомив, що до РСУ нещодавно звернулася група народних депутатів із проханням перенести з’їзд. Мотивували вони це тим, що в КС розглядається подання 76 нардепів про визнання неконституційним люстраційного закону. Та, за словами В.Онопенка, пропозиція перенести з’їзд є юридично необгрунтованою.

До того ж, на переконання голови РСУ, це спровокує напруження не тільки в судовій системі, а й у країні загалом. «Останніми днями до мене надходить інформація про те, що проведення з’їзду може бути заблоковано судовими рішеннями. Це може бути зроблено за кількома сценаріями», — пояснив очільник ради. По-перше, на думку В.Онопенка, проведення заходу можуть узагалі заборонити ухвалою Апеляційного суду м.Києва. Або ж можуть заборонити розгляд на з’їзді окремих питань, зокрема про звільнення суддів КС. «Деякі із цих суддів, щодо яких є постанова РСУ від 23.02.2014, звернулися до Вищого адміністративного суду про визнання незаконною постанови ВР від 24.02.2014. А це означає, що може з’явитися відповідна ухвала про заборону звільнення цих осіб з посад», — наголосив В.Онопенко. Як він пояснив, ВАС мав розглядати ці заяви 26 червня, проте згодом їх розгляд перенесли на 19 червня — перший день з’їзду. Тому він пі­дозрює, що принаймні один з наведених сценаріїв може бути реалізований.

Іспит для Президента

Голова РСУ дуже стурбований тим, що будь-яке перешкоджання проведенню заходу такого масштабу означатиме, що жодних принципових змін у судовій системі не відбулось і висновків досі не зроб­лено. А за таких умов, переконаний В.Онопенко, ніякої люстрації не буде й судами «будуть заправляти так, як це було раніше». Він також наголосив, що в суспільстві, як і серед суддів, ВРЮ й ВККС асоціюються з «репресивними структурами». «Ми знаємо, як вони формувались, які рішення приймали. І якщо сьогодні все законсервувати, ні про який прогрес мова йти не може», — наголосив очільник РСУ. А також, удавшись  до метафор, він зауважив: «Аби реально відбувся процес очищення судової влади, треба очистити той скальпель, який вирізатиме пухлину корупції в судовій системі. А цим скальпелем є ВРЮ та ВККС».

Однак, як стверджує В.Онопенко, деякі народні обранці чинять опір люстраційному процесу. Голова РСУ повідомив присутнім про законопроект №4915, яким його автори — народні депутати Роман Стаднійчук та Наталія Агафонова — пропонують скасувати заборону на входження до складу цих органів осіб, які були там раніше. Так, за словами В.Онопенка, проект декларує, що вказане обмеження на зайняття посад у ВРЮ та ВККС нібито завадить обранню до складу цих органів «достойних» людей, які за тривалий час виконання своїх повноважень добре зарекомендували себе й здобули авторитет серед суддів. «Про яких достойних осіб у принципі йдеться? Може, про Сергія Ківалова чи Лідію Ізовітову, які у складі ВРЮ були 16 років? Чи інших довгожителів звідси та з ВККС?» — обурювався В.Онопенко. «Якщо такий закон буде прийнятий, я особисто звернуся до Президента з проханням накласти на нього вето. Це буде першим його іспитом на політичній та правовій арені», — наголосив голова РСУ й запевнив, що зробить усе, щоб з’їзд відбувся, адже іншого шляху до очищення судової влади не бачить.

Туманне майбутнє — ясні перспективи

Що ж стосується власної позиції, то В.Онопенко неодноразово підкреслював своє позитивне ставлення до люстраційного процесу. Нагадаємо, що голова РСУ виступив проти проведення позачергового з’їзду суддів 7 квітня, напередодні прийняття люстраційного закону. І цього разу він наголосив на тому, що винні в правових безчинствах судді мають бути покарані. До того ж очільник ради зауважив, що оновлення складу органів суддівського самоврядування, ВККС та ВРЮ — закономірний процес, без якого будь-яка боротьба за чистоту судової влади зійде нанівець.

Однак власну кар’єру після з’їзду В.Онопенко закінчувати не збирається. Про це він відкрито заявив наприкінці конференції. «Я розглядаю дві можливості для себе: це продовження роботи в РСУ або членство у ВККС. І цього не приховую», — розповів присутнім очільник ради.

Дійсно, досягнення суддею граничного віку не перешкоджає його обранню до складу РСУ, якщо офіційно він не звільнений з посади. В.Онопенку виповнилося 65 років ще у квітні. За два дні до цього парламент уніс зміни до ч.2 ст.127 закону «Про судоустрій і статус суддів», якими передбачено обов’язкове ­обрання до ради від Верховного та вищих спеціалізованих судів по одному представнику, які необов’язково мають бути делегатами з’їзду. Василя Васильовича обрали делегатом від ВС, а його прізвища не було в постанові про звільнення (№4106а), яку 5 червня ВР прийняла «за основу». Більше того, вихід у відставку після обрання не тягне за собою складання повноважень члена РСУ. Тож з’їзд може самостійно визначитися з доцільністю використання досвіду суддів та їх впливовості, чиї повноваження закінчилися, для потреб суддівського самоврядування.

Що стосується формування складу ВККС, то нагадаємо, що з прийняттям закону «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» було внесено зміни, зокрема, до ст.93 закону «Про судоустрій і статус суддів». У п.6 законодавець передбачив, що до складу цього органу не можуть бути призначені члени Ради суддів України (яким на даний час є В.Онопенко), а також особи, які були членами ВККС або ВРЮ до набрання чинності люстраційним законом. Обмежень щодо періоду чи уточнень на кшталт «на момент набрання чинності» закон не містить. Нагадаємо, що нинішній голова РСУ двічі був членом ВРЮ: у травні 2000 року його призначила ВР, а з вересня 2006 по вересень 2011 року він входив до складу ВРЮ за посадою як Голова ВС.

Втім, за відсутності офіційного тлумачення цієї норми це можна зробити таким чином, що обмеження поширюються виключно на останні склади і ВРЮ, і ВККС. Тобто вирішення й цього питання формально залишається на розсуд з’їзду. Наприклад, він може спочатку сформувати новий склад РСУ, а потім перейти до заповнення інших вакансій, аби не обмежувати можливості тих чи інших осіб претендувати на певні посади.

P.S. Коли верстався номер, не було відомо, де В.Онопенко продовжить свою діяльність. Проте його кандидатуру було висунуто для обрання до РСУ.