В поисках квалификационного идеала

Конкурсная комиссия Минюста не нашла достойного представителя для ВККС и решила собраться повторно

Несмотря на то, что желание работать в Высшей квалификационной комиссии судей выразили сразу 6 претендентов со значительным опытом работы, никому из них конкурсная комиссия Минюста должность не доверила. Возможно, в ведомстве ищут представителя, который настроен более радикально.

Нова форма добору

Про створення конкурсної комісії, яка визначатиме представника до складу ВККС від Мін’юсту, розповів очільник міністерства Павло Петренко ще в середині травня. Після цього всі охочі могли подавати документи для участі в доборі. Серед вимог до кандидатів — щонайменше 20 років роботи в галузі права та подання реферату з власними пропозиціями щодо вдосконалення системи правосуддя.

Забажали працювати у ВККС 6 кандидатів, яких 16 червня запросили на співбесіду з членами спеціально створеної конкурсної комісії. При цьому претенденти були представниками різноманітних напрямів правової сфери — адвокатури, науки, судової системи, державної служби. Тому конкурсна комісія мала досить широкий вибір.

Спілкуванню з кожним кандидатом було приділено близько 30 хв. Претендентам довелося відповідати на найрізноманітніші запитання — починаючи від оцінки роботи судової системи й закінчуючи особистою участю в подіях на майдані.

Вимога змін

Напевне, всіх кандидатів незалежно від того, яку сферу діяльності вони представляли, об’єднувало бажання змінити судову систему. «Я боюсь у житті лише двох речей — медицини та правосуддя», — поділився з присутніми суддя Верховного Суду у відставці, а нині радник голови ВККС Василь Косенко. У свою чергу адвокат Сергій Козьяков долучив до свого реферату додаток обсягом 100 сторінок про різноманітні факти суддівських порушень. Наприклад, під час розгляду одного з корпоративних спорів особи, які вважали себе зацікавленими, звернулися до 8 судів у різних регіонах країни. «У кожному суді приймались ухвали про арешт акцій. При цьому з однаковими помилками в них», — розповів претендент на посаду.

У тому, що переважна більшість законників працює відповідально, переконаний суддя Франківського райсуду м.Львова Василь Кузь. Однак, на його думку, загальну картину псують близько третини суддів. Зокрема, за його словами, останнім часом відбувався процес створення «корпоративних» судів, у яких очільники використовували сумнівні схеми, щоб посади в установі отримували «потрібні» люди.

Разом з тим складалося враження, що членам конкурсної комісії було не до вподоби те, що настрої кандидатів є недостатньо радикальними. Так, урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики Тетяна Чорновол, яка брала участь в оцінці претендентів, поцікавилась у судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олександра Кононенка, чи може він назвати конкретні судові рішення, за якими державу пограбовано на мільярди гривень або засуджено невинну людину. Назвати такі випадки суддя не зміг: з одного боку, для таких висновків необхідно ознайомитися з матеріалами справи, а з другого — неетично коментувати рішення, які набули законної сили.

«На цьому конкурсі я бачу суцільну компромісність. Я не чую прізвищ, назв конкретних юридичних фірм (які порушували закон. — Прим. ред.)», — висловила невдоволення Т.Чорновол. Щоправда, С.Козьяков наголошував, що прізвища суддів, які ухвалювали «дивні» рішення, не є таємницею, їх можна знайти в наданих комісії матеріалах. Не називає він їх тільки тому, що не пам’ятає, адже справи розглядалися кілька років тому.

Разом з тим скидалося на те, що саме відсутність радикальних заяв і не дозволила жодному з кандидатів увійти до складу ВККС. Після обговорення кандидатур претендентів за зачиненими дверима конкурсна комісія повідомила, що не визначилася з переможцем, а тому вирішила продовжити конкурс ще на 2 тижні. Протягом цього часу свої кандидатури зможуть висунути нові претенденти на посаду. Наявні кандидати також матимуть шанс перемогти в доборі в тому разі, якщо комісії не сподобається жоден з «новачків».

Документи від усіх охочих увійти до складу ВККС конкурсна комісія прийматиме до 27 червня. Вимоги до кандидатів не змінилися. А після того, як визначать переможця добору, можна буде сказати напевно, які саме особисті якості претендента справили враження на членів комісії.

Кадровий підбір

Тим часом зі своїм кандидатом у члени ВККС уже визначилася конкурсна комісія, створена омбудсменом. Перемогла колишній перший заступник голови Державної реєстраційної служби Інна Завальна. Щоправда, її попросили надати документи, які підтвердили б її 20-річний трудовий стаж у галузі права.

Ще розмірковує щодо свого представника у ВККС і Державна судова адміністрація. Можливо, в очікуванні кадрових рішень з’їзду суддів. Нагадаємо, що першим двох членів ВККС уже обрав з’їзд представників юридичних ВНЗ і наукових установ. Щоправда, Окружний адмінсуд м.Києва скасував це рішення, оскільки, на думку законників, до компетенції Міносвіти не належить його скликання.

Загалом же до складу ВККС уходять 11 членів, 6 із них призначає з’їзд суддів. А для початку роботи органу необхідні 8 осіб. Таким чином, поновлення роботи кваліфкомісії практично повністю залежить від найвищого органу суддівського самоврядування. Після того як зі своїми кандидатами визначиться з’їзд,  інші відповідальні органи «підтягнуться». Або ж ВККС розпочне працювати без їхніх представників.