Закон і Бізнес


Следите за каждым словом

Почему изменение названия Госпредпринимательства может существенно сократить его полномочия?


Бродский считает, что настоящая цель правительственного постановления — отстраненеего от должности.

№20 (1162) 17.05—23.05.2014
АЛЕКСЕЙ ПИСАРЕВ
2894

Кабмин готовится избавиться от Госпредпринимательства. Правда, не навсегда — на месте старого органа сразу появится новый. Подчиняться он будет Минэкономики, иметь другое название и, скорее всего, полномочия.


Втрачені обов’язки

Інформацію про можливу ліквідацію державної служби та її подальше відродження вже в новому «образі» оприлюднило саме відомство. Як це не парадоксально, відповідний проект постанови Кабмін направив Держпідприємництву на погодження. Відомство не погодилося з ліквідацією та спробувало переконати владу в тому, що здійснювати відповідні зміни недоцільно.

Перше, що має змінитися після ліквідації та відродження органу, — його підпорядкування. Якщо нині діяльність Держпідприємництва спрямовує Уряд, то відповідно до пропозицій за роботу відомства відповідатиме вже Мінекономіки. Як наголошують у службі, такі зміни призведуть до виникнення цілої низки інституційних конфліктів.

Ще одне нововведення — зміна назви органу, який захищає інтереси бізнесу. Якщо наразі це Державна служба з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, то відповідно до ініціативи з’явиться Державна служба з питань підтримки та розвитку підприємництва. На перший погляд, нічого принципово не змінюється: відомство, як і раніше, працюватиме на створення кращих умов для бізнесу. Разом з тим вилучення словосполучення «регуляторна політика» може мати принципове значення.

У Держпідприємництві зробили цілком очевидний висновок, що, змінивши назву відомства, Кабмін забере в нього й повноваження нагляду за регуляторною політикою. Хоча безпосередньо про це в проекті постанови не йдеться, вона взагалі не прописує повноважень нового-старого органу.

У разі ж, якщо відповідні функції дійсно будуть нівельовані, може відбутися штучне руйнування відпрацьованого механізму державної політики в галузі господарської діяльності. Так, за словами голови Держпідприємництва Михайла Бродського, регуляторна політика та розвиток підприємництва нерозривні. У відомстві наголошують, що питання розвитку бізнесу, дозвільної та ліцензійної систем, державного нагляду тісно пов’язані між собою. До того ж вони є базовою складовою регуляторної політики.

Сутність контролю

У Держпідприємництві наголошують, що завдяки існуванню в органу функцій контролю за державною регуляторною політикою було досягнуто ряд зрушень. Зокрема, за результатами експертиз регуляторних актів органів влади вдалося виявити низку порушень законодавства, зокрема:

• запровадження протиправних механізмів державного регулювання підприємницької діяльності;

• наявність у нормативних актах можливих корупційних схем, застарілих механізмів державного регулювання;

• запровадження нічим не передбачених дозвільних документів, процедур погодження, експертиз;

• закріплення за державними підприємствами невластивих їм повноважень, які мають негативний вплив на бізнес.

Після зауважень частину регуляторних актів було визнано такими, що втратили чинність, до інших внесено зміни. При цьому у відомстві наголошують, що лише з початку поточного року до Держпідприємнитцва наді­йшло 450 проектів регуляторних актів. І практично кожен третій з них, за результатами опрацювання, визнавався таким, що може мати негативний вплив на економіку держави.

Держпідприємництво наводить приклади кількох документів, з приводу яких воно виступало з критикою, що принесло позитивні результати. Зокрема, мова йде про проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності харчових продуктів». Ним передбачалося, що видавати ветеринарні документи зможуть не тільки держ­органи, а й приватні структури. Це, на думку експертів, могло призвести до необ­грунтованого збільшення ціни послуг за видачу документів і послаблення державного контролю у сфері якості харчових продуктів.

Також, зазначають у службі, не менш важливою була відмова від погодження проекту урядової постанови «Питання реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну», якою передбачалася відміна референтного ціноутворення на зазначені препарати. Однак, наголошують фахівці, референтне ціноутворення дозволяє знизити вартість на інсулін до 21%.

У разі ж утрати функцій контролю за регуляторною політикою Держпідприємницитво не зможе робити висновки відносно подібних ініціатив. Хоча не виключено, що органи виконавчої влади якраз і бажають, щоб за їхньою діяльністю спостерігали якомога менше.

Іншою причиною можливої ліквідації Держпідприємництва може бути небажання деяких представників нинішньої влади бачити на посаді теперішнього голову цього органу. Зокрема, про це заявив сам Михайло Бродський у коментарі кореспонденту «ЗіБ». Якщо ж це дійсно так, то, можливо, урядовцям варто було б знайти простіший спосіб для усунення з посади голови — без ліквідації органу, який він очолює.