Закон і Бізнес


Съезд с общим захватом

После попытки провести съезд судей в Кловском дворце протестующие взяли помещение штурмом и заставили делегатов покинуть его


Напередодні з’їзду В.Онопенко наголошував на необхідності його перенесення, а тому був цілком задоволений тим, як склались обставини. Аби переглянути більше фото - натисність на зображення

№15 (1157) 11.04—17.04.2014
АЛЕКСЕЙ ПИСАРЕВ
3384

Попытка судей провести съезд в помещении ВС вызывала возражение представителей власти и активное сопротивление самообороны майдана. Как следствие, все завершилось штурмом Кловского дворца.


Шини — із самого ранку

Хоча початок позачергового XII з’їзду суддів було заплановано на 11-у год. ранку, близько двох сотень противників зборів зібралося під Кловським палацом за кілька годин до того. Окремі протестувальники були одягнені в камуфляж, і над їхніми головами майоріли прапори «Правого сектору». Так само була помітна символіка «Автомайдану». Проте більшість учасників мітингу прийшли в цивільному й не були схожі на людей, готових до активних дій. У руках вони тримали плакати із закликами до люстрації, боротьби з корупцією та написами на зразок «Не вам нас судити».

Головною ж вимогою протесту було відкладення з’їзду до того часу, доки парламент не ухвалить закон «Про відновлення довіри до судової системи України» (№4378-1). Така позиція збігалася з поглядами голови Ради суддів Василя Онопенка, який напередодні наголошував: «Із часу прийняття Радою суддів рішення (про оголошення дати з’їзду. — Прим. ред.) з’явилися нові обставини, які зумовили необхідність обговорення питання про доцільність проведення позачергового з’їзду саме 7 квітня. Йдеться про прийняття в першому читанні проекту закону «Про відновлення довіри до судової системи України». У разі ж прий­няття вказаного документа в другому читанні, зазначив В.Онопенко, виникне потреба в терміновому скликанні ще одного позачергового з’їзду. Так само в необхідності відкласти з’їзд була переконана група нардепів, які звернулися з такою пропозицією до голови РСУ.

З’явилися біля воріт Кловського палацу й шини — один із символів протесту. При цьому, хоча бійці самооборони заблокували ворота до палацу, проходу працівників Верховного Суду на свої робочі місця вони не заважали. Натомість проблеми з тим, щоб потрапити до будівлі, виникли в журналістів. Серед протестувальників навіть виникла суперечка з приводу того, чи варто пропускати представників ЗМІ. «Якщо ми за демократію, то журналісти мають вільно проходити», — наголошував один з активістів. Зрештою самооборонівці заявили, що на заваді представникам медіа не стоятимуть.

Тим часом з іншого боку паркану чергували представники охорони Суду, які сказали, що дозволу на пропуск журналістів їм ніхто не давав, а значить, представників ЗМІ вони не пропускатимуть. Тому про те, що відбувається всередині ВС, можна було лише здогадуватися.

Хоча мітингарі зібралися біля воріт, які вели до центрального входу в палац, це був не єдиний шлях до приміщення ВС. Альтернативний шлях контролювало кілька десятків людей у «хакі». На пряме запитання кореспондента «ЗіБ» про те, чи блокуватимуть вони прохід суддів до ВС, несподівано відповіли, що не блокуватимуть. Таким чином, мета їхнього перебування тут стала загадкою, яка, однак, незабаром з’ясувалась.

Кому й паркан не завада

Тим часом біля центральних воріт протестувальники продовжували очікувати делегатів. Хоча багато хто вже сумнівався в їх появі. Почалися розмови про те, чи можна перенести з’їзд в інше місце. Закон «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що при скликанні з’їзду має бути схвалено попередній перелік питань, які виносяться на нього, а також дата й місце його проведення. Таким чином, можливість проведення з’їзду в іншому місці викликала сумнів. Хоча, як відомо, революційні часи інколи вимагають революційних рішень.

Проте делегати вирішили не збиратися таємно й незабаром з’явилися. Щоправда, вже з іншого боку паркану — пройшовши через альтернативний вхід. Як згодом розповів один із сотників самооборони, прохід дозволила група активістів, з якими, можливо, про це домовилися.

Вигуки протестувальників не особ­ливо зачіпали суддів, і вони спокійно пройшли в Кловський палац. Відразу після цього розпочався штурм. Високий паркан із загостреними верхівками не стримав представників само­оборони. Охорона ж завчасно зачинила вхід, але опору активістам не чинила. За хвилину більше десятка самооборонівців були вже на подвір’ї ВС і відчинили ворота.

Не встояли під натиском само­оборони й двері до палацу. Після цього стало очевидно, що з’їзд не відбудеться.

Одначе зірвати засідання протестувальникам здалося недостатнім. Вони створили так званий коридор ганьби, яким делегати були змушені залишати палац.

Чи не найбільшу агресію викликала поява голови Вищої ради юстиції Олександра Лавриновича. Мабуть, тому, що імена делагатів з’їзду для більшості учасників протесту були невідомі, а екс-міністра юстиції впізнали. Як наслідок, для унеможливлення провокацій супроводжувати О.Лавриновича до виходу довелося голові Люстраційного комітету Єгору Соболєву. «Під охороною» виводили й деяких законників.

У самому ж приміщенні ВС представники самооборони влаштували полювання на суддів, щоб ніхто не уникнув проходу через «коридор ганьби».

«Російський слід» — новий тренд

Хоча делегати й залишили Кловський палац, представники самооборони домовились із керівництвом ВС про те, що активісти залишатимуться на території Суду — раптом судді вирішать повернутися.

Відразу ж з’явились і припущення про те, що з’їзд пройде в іншому місці. Хоча ті судді, які мали взяти участь у заході, схоже, і самі відмовилися від цих намірів. Проти фізичного впливу в законників аргументів не знайшлось.

Невдовзі після штурму більшість протестувальників покинули подвір’я Кловського палацу. Ворота зачинили, за ними знову з’явилася державна охорона. «Я звернувся до тих, хто прийшов під суд, щоб ми все-таки були цивілізованими, тому що ті провокації, які планувалися, в тому числі захоплення приміщення ВС, — це точно не сценарій український, це сценарій російський. І я звернувся до наших громадян із проханням відійти від ВС і не створювати підстав і приводів, які може використовувати російська сторона й російський агресор», — розповів присутній під час подій міністр юстиції Павло Петренко. До того ж урядовець заявив, що в сценарії зі зриву з’їзду може бути задіяний голова Комітету ВР з питань правосуддя Сергій Ківалов.

Парламентар у свою чергу поспішив відреагувати на звинувачення міністра. «Ну хто при здоровому глузді повірить, що я можу керувати діями «Правого сектору»? Не здивуюся, якщо завтра він заявить, що я організував майдан, очолив самооборону, «Автомайдан», «Сотню Ківалова», правий, лівий і середній сектор», — заявив С.Ківалов.

Та й самі самооборонівці, напевно, здивувалися б, якби почули, що виконують волю російської сторони. Адже, за словами керівництва самооборони, з проханням завадити проведенню з’їзду до них звернулися самі делегати.

Свою оцінку подіям дав і В.Онопенко. Проти штурму свого постійного місця роботи він нічого не мав, а з’їзд назвав спробою «суддівських генералів» протидіяти заходам з відновлення довіри до системи правосуддя. «Метою цієї протидії є уникнення юридичної відповідальності корупціонерів у мантіях, збереження нинішніми суддівськими керманичами своїх посад, подальше використання судів у приватних, корпоративних та політичних інтересах. Крім того, у такий спосіб намагаються зберегти сторонній (тепер уже з-за кордону) контроль над судовою владою в Україні», — наголосив він.

Коли все ж таки буде проведено з’їзд — наразі сказати важко. Нову дату, очевидно, визначатиме РСУ, і той день залежатиме від голосування за проект №3478-1.