Закон і Бізнес


Полномочий много не бывает

У адвокатов появилась перспектива получить дополнительные права и изменить систему самоуправления


О.Дмитриева отметила, что обойти политические вопросы на форуме не удастся, ведь они непосредственно касаются адвокатов.

№14 (1156) 04.04—10.04.2014
АЛЕКСЕЙ ПИСАРЕВ
3930

Законодательные изменения, которые готовятся новой властью, будут непосредственно касаться и адвокатов. Какие изменения следует ожидать и что будет с правовой системой в целом? Эти вопросы обсудили эксперты права. Некоторые обещания внушают оптимизм - вопросы остаются по поводу конечного результата.


Міністерство сповнене планів

Незважаючи на політичні пертурбації, Асоціація адвокатів України вже втретє провела всеукраїнський форум із цивільного права та процесу «Київська весна». Як відзначила президент ААУ Ольга Дмитрієва, під час заходу не обходили й політичних питань, адже адвокатів сьогоднішня ситуація також стосується.

Тому не дивно, що першою до слова було запрошено заступника міністра юстиції Ганну Онищенко, адже саме її відомство відповідає за проведення цілого ряду реформ.

За словами Г.Онищенко, наразі Мін’юст серед іншого працює й над реформуванням законодавства про адвокатуру. Із цього питання вже відбулося два засідання робочої групи, а найближчим часом буде представлено проект відповідних змін.

«Перш за все ми боротимемося за те, щоб збільшилися повноваження адвоката в процесі», — відзначила заступник міністра. Крім цього, є плани реформувати систему адвокатського самоврядування. Щоправда, до яких саме новацій слід готуватись адвокатській спільноті, представниця відомства не уточнила.

Також Мін’юст працює за іншими напрямами. Зокрема, щодо реформування системи юстиції та підвищення її кадрового рівня. Відбулося зібрання голів обласних управлінь юстиції, під час якого працівникам підрозділів відомства було дано тестові завдання. Як запевнила Г.Онищенко, досить прості — рівня студентів 4—5 курсів юридичних факультетів. «Я не очікувала, що будуть такі низькі результати», — зі­зналася заступник міністра. Як наслідок, частину працівників було звільнено з обласних управлінь юстиції та Державної реєстраційної служби.

Продаж за один клик

Також у Мін’юсті готуються до реформи системи державної виконавчої служби. «Одна справа — отримати законне рішення суду, а інша — виконати його», — визнала Г.Онищенко. Зокрема, міністерство сподівається впорядкувати реалізацію арештованого та конфіскованого майна. За словами представниці відомства, під час цих процесів спостерігається значне заниження вартості майна, коли, наприклад, квартира, яка на ринку коштує $100 тис., продається за $50 тис. Звичайно ж, у таких випадках у торгах беруть участь виключно «свої», на широкий загал інформація не виноситься.

Тому міністерство вже підготувало законопроект, відповідно до якого реалізація конфіскованого й арештованого майна проводитиметься виключно в електронній формі. «Будь-яке майно вноситиметься державним виконавцем в електронну систему, і протягом 2 місяців інформація перебуватиме на сайті. Будь-яка повнолітня особа зможе зареєструватися й у визначений день узяти участь у торгах за аналогією з відомим електронним торговельним майданчиком eBay», — зазначила Г.Онищенко.

Таким чином, буде мінімізовано спілкування державного виконавця з покупцями, боржником і стягувачем. Якщо ж ініціативу підтримає Кабмін, то вже з 1 травня мають бути запущені відповідні пілотні проекти в Києві, Вінницькій, Дніпропетровській та Львівській областях. Технічно Мін’юст для таких новацій вже готовий. При цьому, як стало відомо після форуму, Кабмін усе ж підтримав відповідні новації, а тому є шанс, що їх реалізують.

Не повинна оминути реформи й реєстраційна служба. За зразок для наслідування Мін’юст обрав організацію роботи відповідних служб у Грузії. «У цій країні будинки юстиції нагадують професійні банківські установи. За час від 45 с до 10 хв. можна отримати практично будь-який документ, починаючи від свідоцтва про народження й закінчуючи документом про вчинення певної реєстраційної дії. Лише ті дії, які потребують перевірки, відбуваються кілька днів», — розповіла заступник міністра.

Проте навряд чи Україна швидко наблизиться до таких стандартів. Поки що готується тільки перший крок у цьому напрямку — об’єднання всіх реєстрів. Робота розпочалася ще минулого року, а тепер має активізуватися.

Звісно, учасники форуму побажали Мін’юсту успіхів у реалізації своїх задумів, хоча важко сказати, які з них удасться здійснити на практиці. Поки що ж деякі адвокати не приховують, що продовжують стикатись із труднощами під час звернень до підконтрольних відомству установ у регіонах.

Чистки стануть масовими?

Не оминули учасники форуму й питання майбутньої люстрації, яке останнім часом турбує юридичну спільноту чи не найбільше. За день до засідання Верховна Рада вже визначилася з основними моментами можливих чисток у суддівських лавах, прийнявши в першому читанні законопроект «Про відновлення довіри до судової системи України» (№4378-1). Разом з тим це не єдиний можливий план проведення люстраційних процедур.

Зокрема, свої пропозиції готується оприлюднити Люстраційний комітет, створений активними учасниками протестного руху. Про те, які зміни будуть запропоновані від майдану, розповіла Валентина Теличенко, яка активно долучається до їх підготовки. Ініціатива міститиме значно ширші критерії відсторонення від посади, ніж підтримана в парламенті.

В.Теличенко визначає люстрацію як висловлення недовіри з боку народу. При цьому, за її словами, не слід перевіряти конкретні судові рішення чи діяльність кожного конкретного судді, натомість слід виробити чіткі критерії, відповідно до яких і застосовуватимуться люстраційні процедури.

При цьому застосовувати їх юрист пропонує до всіх очільників судів, які обіймали адміністративні посади впродовж останніх років. Адже, на думку В.Теличенко, суддя не є незалежною людиною, на його рішення може вплинути очільник установи. Автори змін пропонують два види санкцій для голів судів: або позбавити їх мантій взагалі, або дозволити вершити правосуддя, але тільки в першій інстанції.

При цьому В.Теличенко визнає, що особисто знає очільників судів, у порядності яких сумнівів не виникає. Однак відповідно до проекту вони так само потраплять під люстраційний молот, адже якщо обмеження здій­снювати не за формальною ознакою — розвалиться вся конструкція проекту.

Проект люстрації від майдану передбачає чистки не лише суддівського корпусу, а й органів державної влади та правоохоронних структур. Причому за тим самим принципом — хто був головний, той і винуватий. Наприклад, санкції стосуватимуться обласних і районних прокурорів, керівників обласних і районних управлінь міліції тощо. «Знайти порядного слідчого чи дільничного — не проблема. Знайти порядного начальника райвідділу міліції мені не вдавалося», — поділилася досвідом В.Теличенко.

У цілому ж принцип проекту можна визначити фразою: «Був на високих посадах під час того проміжку часу, коли процвітала корупція, — мусиш бути звільненим». При цьому цей проміжок часу пропонується визначити з 2010 р. Щоправда, залишається не­зрозумілим, чому, на думку ініціаторів змін, за рік до того рівень корупції був нижчим і хто визначив, що зараз вона пішла на спад.

Між двох систем права

Як відзначила О.Дмитрієва, у багатьох українських адвокатів були й залишаються кримські клієнти. А тому важливо зрозуміти, яка правова система діє на півострові та яким чином можна захистити інтереси людей.

Про ситуацію в цьому регіоні розповів голова відділення ААУ в Криму Віталій Дацюк, який після появи на трибуні отримав більше оплесків, ніж будь-хто інший з промовців. «Ми можемо по-різному ставитися до тієї ситуації, що склалася на Кримському півострові, але не можемо забувати, що ми юристи й маємо надавати правову допомогу нашим клієнтам», — наголосив адвокат.

Він повідомив, що нині юристи Криму послуговуються російським законом «Про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб’єктів — Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя» від 21.03.2014. Цей акт визначає застосування на території півострова виключно російського законодавства. Разом з тим передбачено перехідний період до 1 січня наступного року. Найближчим часом з’являться й нормативні акти самого Криму, які, звичайно ж, відповідатимуть законам РФ.

Відповідно до зазначеного закону працівники органів безпеки, митниць, прокуратури, апарату судів, судді, адвокати та нотаріуси мають переважне право на зайняття відповідних посад і продовження своєї діяльності. Щоправда — за умови отримання громадянства РФ та складання іспитів на знання законів РФ.

Разом з тим, розповів В.Дацюк, мало хто з людей, які займають такі посади, отримали громадянство РФ навіть у Сімферополі та Севастополі, де паспорти видаються масово. Проте посадовці продовжують виконувати звичні функції, ніби хтось їх на це вповноважував.

Представники ж Москви не звертають на це уваги. «Росіяни закривають очі навіть на власні закони, якими заборонено особам з подвійним громадянством перебувати на державних посадах. Для того ж, щоб особа позбулась українського громадянства, має з’явитися відповідний указ Президента, а таких указів не було», — зазначив адвокат. Тим більше не було жодних іспитів на знання російського законодавства.

Те, що люди не знають російського права, чудово усвідомлюють і представники влади. Зокрема, повідомив В.Дацюк, міліція лише приймає заяви про скоєний злочин, опитує громадян та оглядає місця подій. Порушувати ж кримінальні справи наразі можливості немає, адже відсутній реєстр для занесення відповідних даних.

Український реєстр досудових розслідувань для кримчан закритий. «Це створює підгрунтя для корупційних дій. Адже, якщо впродовж минулого місяця порушувалися кримінальні справи, у прокуратури немає відповідних даних. Тому, якщо працівник міліції просто знищить таку справу, ніхто не доведе його винуватості й не притягне до відповідальності», — звернув увагу присутніх на проблему В.Дацюк.

Тим часом за російським законодавством уже почали працювати й кримські судді. Щоправда, як і правоохоронці, в обмеженому режимі. Зокрема, з’ясовують обставини справ і намагаються не виносити важливих рішень. У справах же, які велися за українським законодавством, суддям слід виносити рішення вже відповідно до російських норм. І навіть якщо рішення вже вступило в силу, оскаржувати його слід за російськими правилами.

Що може дещо втішити кримських суддів? Те, що навряд чи їх очікуватимуть масові скорочення. Адже кількість законників, навпаки, має збільшуватися. Так, апеляційні суди за економічним і адміністративним напрямом відповідно до російського законодавства повинні діяти і в Криму, і в Севастополі. Щоправда, швидше за все, нові посади займуть переселенці з Росії. Вони ж, напевне, отримають і кабінети тих суддів, які вирішать продовжити свою кар’єру на «материковій» частині України.

Так само, за словами В.Дацюка, розширення складу очікує й на кримську прокуратуру, яка в РФ виконує функції загального нагляду. Крім цього, підрозділи, яких не має українська міліція, передбачені в російській поліції. Тому додаткові вакансії виникнуть і в правоохоронній системі. Також у Криму з’явиться слідчий комітет.

Таким чином, правова система півострова — фактично на межі законодавства двох країн, і юристам, які не захочуть покидати Крим, доведеться звикати до роботи за таких умов.

Разом з тим, як наголосила О.Дмитрієва, ААУ залишається відкритою для кримських адвокатів і зачиняти двері перед ними не буде за жодних обставин. Ніхто з присутніх не виступив проти такої позиції, значить, для адвокатської спільноти Крим залишається у складі України.