Где судиться с бывшим директором?
Верховний Суд України
Іменем України
Ухвала
21 вересня 2011 р. м.Київ
Колегія суддів Верховного Суду України в складі:
головуючого — Яреми А.Г.,
суддів: Григор’євої Л.І., Патрюка М.В., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» до Особи 3 про витребування майна із чужого незаконного володіння за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 16.06.2009,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (далі — ТОВ «П.») звернулось до суду з позовом до Особи 3 про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Свій позов мотивувало тим, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ «П.» від 30.10.2008 звільнено з посади директора Особу 3 і обрано нового директора Особу 4 строком на 5 років; зобов’язано Особу 3 передати Особі 4 печатку, штамп, статутні та бухгалтерські документи товариства, ключі від сейфа й приміщень до 2.11.2008.
Посилаючись на те, що відповідач не виконав своїх зобов’язань, позивач просив витребувати з чужого незаконного володіння Особи 3 печатку ТОВ «П.» та зобов’язати відповідача передати товариству зазначену печатку.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.02.2009 відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 16.06.2009 ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.02.2009 скасовано та закрито провадження у справі.
У поданій до Верховного Суду касаційній скарзі ТОВ «П.» просить скасувати ухвалу апеляційного суду Київської області від 16.06.2009 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що спірні правовідносини виникли між господарським товариством та його учасником, тому спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Однак висновок апеляційного суду не грунтується на матеріалах справи й вимогах закону. Так, згідно з п.4 ст.12 Господарського процесуального кодексу до відання господарських судів віднесено спори, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
У той же час предметом спору в цій справі є майно ТОВ «П.» та його незаконне утримання Особою 3, а саме печатка товариства, про витребування якої з незаконного володіння Особою 3 заявлено позов.
При цьому той факт, що Особа 3 є засновником та учасником товариства, не дає підстав для висновку, що спірні правовідносини сторін виникли з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством і його учасником (засновником, акціонером), що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, оскільки витребування майна із чужого незаконного володіння не передбачає зміну чи припинення корпоративних прав.
Частиною 1 ст.167 ГК передбачено, що корпоративні права — це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до ч.3 ст.167 ГК під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюють та припиняються щодо корпоративних прав.
Таким чином, скасувавши ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд на зазначені норми закону уваги не звернув, у зв’язку із чим ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі ухвали суду першої інстанції.
Керуючись стст.336, 339 ЦПК, колегія суддів Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 16.06.2009 скасувати, ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.02.2009 залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.