Субсидиарные выплаты
Независимо от того, настаивает ли пострадавший на возмещении ущерба тем, кто его нанес, суд должен учесть ответственность и страховика
Верховний Суд України
Іменем України
Ухвала
30 червня 2011 року м.Київ
Колегія суддів Верховного Суду України в складі:
головуючого — Яреми А.Г.,
суддів: Балюка М.І., Лященко Н.П., Жайворонок Т.Є., Романюка Я.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 6 до Відкритого акціонерного товариства «Автомобіліст», страхової компанії «Універсальна», треті особи: Особа 7, Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Орадон», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Автомобіліст» на рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 1.02.2010 та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 29.04.2010,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2009 року Особа 6 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Автомобіліст» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Зазначав, що 26.08.2007 о 9 год. 20 хв. Особа 7 під час виконання трудових обов’язків, керуючи автомобілем ЛАЗ-965, номерний знак №*, що належить ВАТ «Автомобіліст», допустив зіткнення з автомобілем «М-2140», номерний знак №**, що належить на праві власності Особі 6. Унаслідок зіткнення позивачу були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості та пошкоджено його автомобіль, збитки на ремонт якого становлять 6400 грн. Крім того, йому було завдано моральну шкоду, на відшкодування якої позивач просив стягнути 10 тис. грн.
Вироком Центрального районного суду м.Миколаєва від 20.05.2008 Особу 7 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК, і засуджено до штрафу в сумі 850 грн.
Згідно з договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 11.07.2007 №* ВАТ «Автомобіліст» застрахував автомобіль ЛАЗ-965 від ризиків, пов’язаних з експлуатацією вказаного автомобіля.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 25.05.2009 до участі у справі в якості співвідповідача залучено СК «Універсальна», а ухвалою цього ж суду від 22.10.2009 в якості третьої особи — ВАТ «СК «Орадон».
Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 1.02.2010, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 29.04.2010, позов Особи 6 задоволено частково: стягнуто з ВАТ «Автомобіліст» на користь Особи 6 6240 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 650 грн. на відшкодування моральної шкоди; вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ВАТ «Автомобіліст» просить скасувати ухвалені рішення судів, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та ухвалити у справі нове рішення про задоволення позовних вимог до СК «Універсальна» і відмову у задоволенні позовних вимог до ВАТ «Автомобіліст».
Відповідно до п.2 розд.XIII «Перехідні положення» закону від 7.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до ВС до 15.10.2010 і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються ВС в порядку, який діяв до набрання чинності цим законом.
У зв’язку із цим справа підлягає розгляду за правилами ЦПК від 18.03.2004 в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із законом від 7.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що винний у дорожньо-транспортній пригоді Особа 7 перебував у трудових відносинах із ВАТ «Автомобіліст», який є власником джерела підвищеної небезпеки, тому в силу ст.1187 ЦК повинен відшкодувати моральну шкоду в розмірі, доведеному позивачем.
Проте повністю погодитися з такими висновками судів не можна, оскільки суди дійшли їх із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судом установлено, що 26.08.2007 з вини Особи 7, водія автомобіля ЛАЗ-965, номерний знак №*, який належить на праві власності ВАТ «Автомобіліст», сталася ДТП, унаслідок якої пошкоджено автомобіль «М-2140», номерний знак №**, що належить на праві власності Особі 6. Вироком суду Особу 7 визнано винним у вказаній ДТП, яка сталася під час виконання ним трудових обов’язків.
Розмір завданої позивачу матеріальної шкоди відповідачем не оспорювався.
Разом з тим суди не врахували, що до цих правовідносин потрібно було також застосувати положення закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки цивільна відповідальність ВАТ «Автомобіліст» на момент ДТП була застрахована відповідно до поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а застрахованим транспортним засобом був вищезазначений автомобіль ЛАЗ-965, номерний знак №*. Відповідно до вказаного полісу страховик, яким є ВАТ «СК «Орадон», забезпечує відшкодування шкоди, завданої життю, здоров’ю та майну третіх осіб під час ДТП, що сталася за участі забезпеченого транспортного засобу, та внаслідок цієї пригоди настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застраховано.
Відповідно до ст.3 закону обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Тобто виходячи із суті такого страхування закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника — заподіювача шкоди.
Відповідно до ст.1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування; у разі відсутності такої згоди за її заявою до субсидіарної відповідальності залучається страховик.
За заявою СК «Універсальна» до участі у справі залучений страховик ВАТ «СК «Орадон», тому незалежно від того, чи наполягає потерпілий на відшкодуванні шкоди її заподіювачем, відповідальність якого застрахована за договором обов’язкового страхування, суд повинен урахувати і відповідальність страховика, що судами зроблено не було.
Крім того, поза увагою судів залишилася й та обставина, що вироком Центрального районного суду м.Миколаєва від 20.05.2008 частково задоволено цивільний позов — з ВАТ «Автомобіліст» на користь Особи 6 стягнуто моральну шкоду в сумі 6500 грн.
За таких обставин, які свідчать про те, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони не можуть вважатися законними й обгрунтованими та відповідно до ч.2 ст.338 ЦПК підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись стст.336, 338 ЦПК, колегія суддів Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Автомобіліст» задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 1.02.2010 та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 29.04.2010 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.