Кваліфікаційний ареопаг дає згоду

Призначення додаткового іспиту рятує від помилок минулого

Уже друге засідання поспіль у Вищої кваліфікаційної комісії суддів виникають проблеми з кворумом. Чекаючи на зібрання необхідної кількості членів (аби мати право приймати рішення), присутні ділилися думками про можливу ліквідацію Верховного Суду. Руйнувати — не будувати, зазначали деякі з членів комісії. Якщо ж законодавець прийме рішення про непотрібність ВС, наголошували інші, то, напевне, вже через рік пошкодує про таку позицію, але буде пізно.Після нетривалого очікування присутні погодилися з пропозицією голови ВККС Віталія Бойка розпочати розгляд питань порядку денного, а коли прийде дев’ятий колега — голосувати і приймати рішення.

Уже друге засідання поспіль у Вищої кваліфікаційної комісії суддів виникають проблеми з кворумом. Чекаючи на зібрання необхідної кількості членів (аби мати право приймати рішення), присутні ділилися думками про можливу ліквідацію Верховного Суду. Руйнувати — не будувати, зазначали деякі з членів комісії. Якщо ж законодавець прийме рішення про непотрібність ВС, наголошували інші, то, напевне, вже через рік пошкодує про таку позицію, але буде пізно.

 

Та ж причина, але з іншого питання

 

Після нетривалого очікування присутні погодилися з пропозицією голови ВККС Віталія Бойка розпочати розгляд питань порядку денного, а коли прийде дев’ятий колега — голосувати і приймати рішення.

15 квітня доля усміхнулася трьом суддям, яким було присвоєно І квалі­фікаційний клас. А от служительку Феміди з Київського апеляційного адміністративного суду Любов Костюк комісія не пора­дувала. Як повідомляв «ЗіБ» (див. №11. — Прим. ред.), 4 березня ВККС розглянула подання голови Комітету ВР з питань правосуддя Сергія Ківалова щодо притягнення Л.Костюк до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог ст.154 КАС, а саме — написання окремої думки не в нарадчій кімнаті. ВККС тоді вирішила, що підстав для відкриття дисциплінарного провадження немає.

Проте вже на цьому засіданні виявилося, що у Вищій раді юстиції на перевірці перебувають матеріали, які стосуються Л.Костюк. Представниця столичної обителі Феміди розповіла ВККС, що С.Ківалов спочатку звернувся до ВРЮ з питанням про її звільнення, але потім відкликав свої матеріали і звернувся до ВККС уже з питанням про притягнення до дисциплінарної відповідальності. А 4 березня комісія висловила свою думку з цього приводу.

Та все ж таки присутні вирішили розібратися, які саме матеріали щодо Л.Костюк вивчає ВРЮ, а вже потім розглянути питання присвоєння І кваліф­класу.

 

Подяки від влади

 

Узагалі-то засідання пройшло без ексцесів. «Проблемних» суддів було тільки троє. Відповіді майже всіх претендентів на безстрокове обрання задовольняли комісію. І лише питання щодо судді Київського райсуду м.Харкова Світлани Муратової ВККС розгляне пізніше через наявність у ВРЮ матеріалів стосовно неї.

Комісія рухалася далі, розглядаючи одне за одним питання порядку денного. Член ВККС Павло Вовк поцікавився в представника Харківського окружного адмінсуду Михайла Спірідонова, в яких випадках справи розглядаються колегіально. Той, не вагаючись, відповів: «За клопотанням однієї зі сторін. Також колегіально розглядаються справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента, Кабміну, міністерства, іншого органу…» М.Спі­рідонов навіть не встиг завершити свою від­повідь, бо П.Вовк перервав її словами: «Досить, у мене питань більше немає».

В.Бойка зацікавило, що суддя, як було записано в його характеристиці, отримував подяки від місцевої влади за сумлінне виконання своїх обов’язків. «То місцева влада висловлює подяку судді, оцінює його роботу, а завтра, наприклад, ви будете розглядати позов про визнання рішення держоргану незаконним. З погляду етики та моралі чи можете ви отри­мувати подібні заохочення?» — попросив М.Спі­рідонова поміркувати на цю тему голова ВККС. Суддя зазначив, що з точки зору незалежності, об’­єктивності представників третьої гілки влади питання подяки не є доречним.

 

Спроба №2

 

Цього разу Олександрові Ситникову з Київського апеляційного адмінсуду, який претендує на місце у Вищому адміністративному суді, пощастило більше, ніж на засіданні двомісячної давності. Нагадаємо, що тоді було вирішено зняти з розгляду питання про надання рекомендації та повернути матеріали для додаткового вивчення. Причиною стали певні застереження заступника голови ВАС Миколи Сіроша щодо О.Ситникова (див. №7 «ЗіБ». — Прим. ред.).

Служителя Феміди «допитували» близько 10 хв., і він з легкістю впорався з усіма поставленими запитаннями. Розповів про строки касаційного оскарження, прийняття скарги судом третьої інстанції. За його словами, згідно з ст.212 КАС касаційна скарга подається протягом одного місяця після набрання законної сили рішенням апеляційної інстанції. А в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 цього ж кодексу — з дня складення постанови в повному обсязі.

«Згідно з ст.214 КАС касаційна скарга після надходження до третьої інстанції в порядку черговості передається судді-доповідачу, а той протягом 5 днів вирішує питання наявності підстав для відкриття провадження у справі, про що постановляє відповідну ухвалу, ви­требовує справу. Потім протягом 10 днів після відкриття касаційного провадження суддя-доповідач проводить підготовчі дії, про які доповідає колегії, яка постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до розгляду», — зауважив О.Ситников.

Він правильно зазначив, що суддя-доповідач протягом 5-денного строку ви­рішує, чи відкривати провадження. Адже в попередній редакції ч.2 ст.214 КАС цей термін обчислювався трьома днями. Згід­но із законом №3550-IV від 16.03.2006 до строку додали ще 2 дні.

Одначе ніхто з присутніх не помітив, що положення ч.1 ст.214 О.Ситников виклав ще в старій редакції (стосовно того, що скарга в порядку черговості передається судді-доповідачу). Закон №1475-VI від 5.06.2009, який набрав чинності на початку цього року, передбачає, що визначення судді або колегії для розгляду конкретної справи здійснюється «автоматизованою системою документообігу під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності». У чому ж суть згаданого принципу — говориться в ч.3 ст.151 КАС.

Після обговорення за зачиненими дверима О.Ситников отримав рекомендацію для безстрокового обрання суддею ВАС.

 

Знання змін вітається

 

Представницю Господарського суду Одеської області Юлію Фаєр член комісії Ігор Васищак попросив назвати види забезпечення виконання зобо­в’язань. Жінка відповіла, що вони забезпечуються неустойкою, порукою, гарантією, заставою, завдатком.

Потім І.Васищак запитав про останні зміни, внесені до ГПК. «Законом від 18.02.2010 було доповнено ст.12 кодексу. Це стосується того, що господарським судам підвідомчі справи в спорах, які виникають із земельних відносин, за участю суб’єктів господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адмінсудів. Ще одну статтю доповнено таким положенням: згадані справи роз­глядаються господарським судом за місцезнахо­дженням об’єктів земельних відносин», — відразу ж відповіла Ю.Фаєр і, як наслідок, отримала рекомендацію.

Секретар ВККС Ярослав Романюк поцікавився у Валерії Одношевної з Рубіжанського міського суду Луганської області, які справи розглядаються за участю народних засідателів. Суддя відповіла: щодо визнання особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; про усиновлення; обмеження, поновлення цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною.

На питання Я.Романюка про справи, які можуть розглядатися в порядку наказного провадження за правилами ЦПК, відповідала Тетяна Головіна з Арте­мівського райсуду м.Луганська. «Це справи про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати. Також справи, які випливають із письмових правочинів.

 

Розумітися на процесі

 

До перевірки знань щодо положень ЦПК долучився і член комісії Ігор Самсін. Представницю Апеляційного суду Кіровоградської області Ольгу Чельник він попросив назвати ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.

«Цей перелік визначений у ЦПК і є вичерпним. Це ухвали щодо відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або його скасування, про забезпечення позову, залишення заяви без розгляду, закриття провадження у справі», — почала перелічувати О.Чельник, але члени ВККС зупинили її, переконавшись в її обізнаності.

А взагалі ст.293 ЦПК містить 30 «різновидів» ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Служителеві Феміди з Ірпінського міського суду Київської області Валерієві Линнику теж дісталося питання з цивільного процесу. Спочатку І.Самсін запитав, чи, часом, помічник судді не проводить замість нього попереднє судове засідання. В.Линник запевнив, що такого ніколи не траплялося. Тоді член ВККС поцікавився: яку функцію виконує попереднє судове засідання? що в ньому є обов’язковим?

«Це засідання повинне призначатися і проводитися не пізніше одного місяця з дня відкриття прова­дження у справі. З’ясовується, чи позивач підтримує свій позов, чи визнає його відповідач; якими доказами кожна сторона буде обгрунтовувати свої доводи; чи можливе укладення мирової угоди між позивачем і відповідачем; чи існують клопотання, які суд повинен розглянути, тощо», — відповів В.Линник.

Тоді І.Самсін зауважив, що в Київській області є багато справ стосовно самочинного будівництва, і попросив розкрити зміст згаданого поняття. Законник пояснив, що це коли житловий будинок, будівля, споруда зведені або зводяться на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи за­твердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Претенденти на безстрокове обрання також показали блискучі знання ст.367 ЦПК про негайне виконання судових рішень. Зокрема, були названі такі справи, в яких суд допускає негайне виконання рішень: про стягнення алі­ментів — у межах суми платежу за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого працівника; присудження останньому виплати заробітної плати, але не більше, ніж за один місяць.

 

Дипломатична відповідь

 

На суддів чекали не лише теоретичні запитання. Їм дали змогу поділитися думками з приводу насущних питань. Член комісії Ніна Карпачова попросила члена Київського апеляційного господарського суду Яну Іваненко, яка претендує на посаду у ВГС, прокоментувати одне з рішень Конституційного Суду щодо офіційного тлумачення термінів «найвищий судовий орган», «вищий судовий орган», «касаційне оскарження», які містяться в стст.125, 129 Основного Закону.

Я.Іваненко зауважила: рішенням від 11.03.2010 встановлено, що ВС, маючи статус найвищого судового органу в системі судів загальної юрисдикції, не наділений повноваженнями касаційної інстанції щодо рішень вищих спеці­алізованих судів, які реалі­зують повноваження касаційної інстанції. «Ось таке рішення КС, — резюмувала Я.Іваненко. — Водночас залишаються чинними закон про судоустрій та ГПК, в якому розд.XII-2 присвячений саме перегляду рішень ВГС Верховним Судом».

Н.Карпачова подякувала за таку дипломатичну відповідь. До цієї розмови долучився В.Бойко і запитав: як найвищий судовий орган має забезпечувати однакове застосування законодавства всіма судами загальної юрисдикції, якщо йому не надати пов­новажень щодо перегляду рішень?

«Потрібно внести зміни до процесуального законодавства. У законі про судоустрій є положення, що ВС здійснює правосуддя. Він, наприклад, надає роз’яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення практики. Але ж усе-таки здійснює правосуддя», — наголосила претендентка на місце у ВГС.

В.Бойко погодився із цим, адже правосуддя здійснюється шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях в особливій, установленій законом, процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ.

 

Не з першого разу

 

На минулому засіданні Тетяні Щасній з Дарницького райсуду м.Києва, яка хоче стати членом ВГС, був призначений повторний іспит. Вона подала скаргу на рішення ВККС від 15.10.2009 щодо від­мови їй у рекомендації та отримала другий шанс.

Я.Романюк запитав у служительки Феміди, які справи розглядаються господарським судом за правилами виключної підсудності. Т.Щасна пригадала ст.16 ГПК й назвала такі: «Справи в спорах, що виникають із договору перевезення, розглядаються за місцезнаходженням перевізника; справи в спорах про витребування — за місцезнаходженням майна; справи в спорах, в яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, — Господарським судом м.Києва; справи в спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб’єкти господарської діяльності, — за знаходженням земельної ділянки».

Цього разу комісії вистачило 5 хв., щоб перевірити знання Т.Щасної та рекомендувати її до ВГС.

25 березня був призначений повторний екзамен і кандидатові на посаду в Київському райсуді м.Одеси Олександрові Таварткіладзе. Йому дісталося питання про способи захисту цивільних прав. Претендент зауважив, що ці способи перелічені у ст.16 ЦК, але цей список не є вичерпним, адже суд може захистити цивільне право іншим способом, що встановлений договором або законом.

Він назвав лише 4 способи з 10, зазначених у статті: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, — і ВККС вирішила, що це питання О.Таварткіладзе знає добре. Після 3-хвилинного «допиту» комісія переконалася: суддя за­слуговує на рекомендацію.

 

***

 

Відсутність кворуму стала на заваді початку засідання ВККС. Стала вона й причиною «дострокового» закінчення розгляду питань порядку денного. Після того як Н.Карпачова залишила засідання, 8 членів комісії викликали до зали двох служителів Феміди. Віталію Поровському та Анатолію Швайковському пояснили, що розгляд їхніх скарг на рішення ВККС про відмову в наданні рекомендації на безстрокове обрання переноситься.

У швидкому темпі ВККС призначила перевірку стосовно подань щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Також було вирішено наступного разу зібратися вже після травневих свят — 13 числа.

 

Марина ЗАКАБЛУК