Закон і Бізнес


Кондиція без кондикції

Новий кваліфклас «позбавив» представника Феміди права постановляти іменем України


Правосудие, №7 (942) 13.02—19.02.2010
2560

«Що таке спадкове право?», «Подібні спори підсудні адміністративним чи господарським судам?» — такі та інші запитання лунали в коридорах Палацу правосуддя, де 4 лютого відбулося чергове засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів.


«Що таке спадкове право?», «Подібні спори підсудні адміністративним чи господарським судам?» — такі та інші запитання лунали в коридорах Палацу правосуддя, де 4 лютого відбулося чергове засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Представники Феміди почали збиратися за годину до початку визначальної для них події. Тому з 9.00 до 10.00 в кулуарах Кловського палацу було гамірно: судді, які прибули на засідання, жваво обговорювали свої проблеми, ділилися думками з приводу того чи іншого питання, раділи зу­с­трічам зі знайомими з різних областей України та готувалися до екзамену.

 

Без атаки

 

Цього разу ВККС попрацювала досить плідно. Після безперервного 7-годинного засідання 38 служителів Феміди отримали рекомендації для обрання безстроково, 11-ом — присвоєний I кваліфікаційний клас, а суддям Вищого адміністративного суду Олександрові Степашку й Миколі Федорову та Вищого господарського Миколі Черкащенку — вищий. Останньому навіть не ставили запитань, оскільки вирішили: якщо держава удостоїла його звання заслуженого юриста, то вищий ква­ліфклас — ще один доказ компетентності та профе­сіоналізму М.Черкащенка.

Під час атестації члени ВККС не засипали питаннями претендентів на підвищення кваліфкласу. Лише іноді ставили кілька питань, які стосувалися переважно процентного співвідношення розглянутих справ і скасованих рішень.

Проте комісію дещо збентежило прохання присутнього на засіданні першого заступника голови ВАС Миколи Сіроша про зняття з розгляду питань щодо присвоєння судді Київ­ського апеляційного ад­міністративного суду Галині Федоровій I кваліф­класу та надання рекомендації для обрання безстроково представника цього ж храму Феміди Олександра Ситникова.

 

Адміністративний спалах

 

«Які є застереження стосовно О.Ситникова? Хочу звернути увагу присутніх на те, що матеріали справи надійшли до ВККС 24 грудня 2009 р., а повноваження голови ВАС закінчилися 22-го. Хоча в супровідному листі зазначається дата 21.12.2009, проте я маю сумнів, що це все робилося саме в цей день. Нині з’ясовуються всі обставини даної справи, обгрунтовується надіслання матеріалів стосовно судді О.Ситникова. Він доволі недовго працює в Ки­ївському апеляційному адмі­ністративному суді, характеризується його очільником не дуже позитивно. Тому є необхідність перевірити наявні дані», — зазначив М.Сірош.

Член комісії Павло Вовк (суддя Окружного адміністративного суду м.Києва) наполіг, щоб цих осіб за­просили до зали, і зауважив, що характеристика Г.Федорової, підписана 19.10.2009, головою суду Анатолієм Денісовим, позитивна.

У свою чергу М.Сірош відзначив, що нині Генпрокуратурою вивчаються матеріали 20 суддів Київського апеляційного адмінсуду, з’ясовуються дані з приводу розгляду деяких справ, пов’язаних з виборчим процесом.

П.Вовк вимагав доказів стосовно заявленого першим заступником керівника ВАС факту перевірки. М.Сірош сказав, що надасть докази, перевіривши матеріали справ. Слово по слову, і служителі Феміди згадували про сумнозвісне зникнення печатки, і про право виконувати обов’язки голови суду чи в.о. Суперечку між двома представниками третьої гілки влади, яка спалахнула, мов іскра, намагався зупинити член ВККС Ігор Самсін. Він зауважив, що комісія просто повинна вирішити: зняти це питання з розгляду чи дати рекомендації.

Микола Мельник запропонував не поспішати, адже прокуратурою ведеться перевірка. На його думку, питання присвоєння I кваліфкласу судді чи переведення з однієї обителі Феміди до іншої не надто нагальні. «Це ж не стосується безстрокового обрання. Вважаю, що треба зняти питання з роз­гляду і повернути матеріали справи для додаткового вивчення», — зауважив М.Мельник.

Усі члени ВККС, окрім П.Вовка, погодилися з такою пропозицією.

 

Кримський аспект

 

Найшвидше комісія прийняла рішення щодо надання рекомендацій судді Деснянського райсуду м.Києва Тетяні Невідомій для обрання її в Апеляційний суд столиці. Служителька Феміди блискуче відповідала на питання стосовно цивільного права, впевнено називала статті кодексів, цитувала їх. Комі­сія так захопилася її «допитом» (було приємно слухати людину, яка перебувала в декретній відпустці, проте показала високий рівень знань), що, якби не репліка І.Самсіна: «Досить уже запитувати, ви ж бачите — вона все прекрасно знає», члени ВККС довго тішили б вухо чіткими відповідями.

Не оминули увагою члени ВККС і суддів з Криму, яким ставили злободенні для півострова питання.

Так, представницю Алуштинського міського суду АР Крим Ангеліну Прищепу запитали, які в них приймають рішення щодо справ про самочинне будів­ництво. Вона відповіла, що переважно результат розгляду таких справ — знесення споруд.

Голова комісії Віталій Бойко поцікавився, якою мовою на півострові ведеться процес. А.Прищепа відповіла: «Українською, конечно», чим викликала посмішки на обличчях присутніх.

Суддя Роздольненського райсуду АР Крим Ігор Крючков дещо заплутався в питанні щодо підсудності спорів, тому його почали суворіше запитувати. І.Крючков пояснив допущені ним у відповідях помилки хвилюванням.

Під час бесіди з представником Феміди стало зрозуміло, чому йому приділили стільки уваги. Виявляється, Верховний Суд, вивчаючи судову практику, стикнувся з такою проблемою: Роздольненський райсуд на 10 років зупиняв розгляд справ, щоб знайти відповідачів. Ще деякі справи не слухалися через прокурора району, який просто забрав документи, які чомусь не були витребувані установою назад. Цих справ ніхто досі так і не розглянув.

І.Крючков запевнив, що не причетний до цієї тяганини, адже прийшов у суд у 2005 р., а «дива» відбувались у 2003—2004 рр. Також він додав, що згадані справи були в його прова­дженні й на сьогодні всі розглянуті.

 

Дискредитація звання

 

Для надання рекомендацій щодо обрання безстроково суддів до зали викликали трійками — п’ятірками. Проте претендента на безстрокове обрання до Добровеличківського райсуду Кіровоградської області Віктора Ведющенка запросили окремо. І.Самсін зачитав його характеристику, а потім повідомив про таке.

За порушення громад­ського порядку у 2009 р. Кваліфікаційною комісією суддів загальних судів Дніпропетровського апеляційного округу стосовно В.Ведющенка було порушено дисциплінарне провадження. У його діях ви­явили ознаки дисциплінарного проступку, але суддю не притягнули до дисцип­лінарної відповідальності у зв’язку із закінченням строку притягнення до відповідальності.

«Своєю поведінкою В.Ведющенко дискредитує високе звання судді, — повідомив доповідач. — На сьогодні у Вищій раді юстиції є пропозиція Василя Онопенка про звільнення В.Ведющенка з посади судді за порушення присяги. Є факти, які вказують на його недостойну пове­дінку й у 2005, й у 2008 р. Причина — вживання алкоголю».

Служитель Феміди пояснив, що у 2005 р. один громадянин звертався до правоохоронних органів зі скаргою про його побиття двома суддями, зокрема й В.Ведющенком. Прокуратурою області була проведена перевірка, і факти, ви­кладені в заяві, не підтвердилися.

«Що стосується 2008-го, то я вважаю свій вчинок нетактовним і некоректним, він не личить судді. 23 жовт­ня 2008 р. мені був присвоєний III кваліфікаційний клас. Ми цю подію відсвяткували в кафе, і я дійсно вживав спиртне. Ще до закінчення робочого дня я приїхав у Апеляційний суд Кіровоградської області, щоб запросити колег відзначити цю подію. Тобто з’явився в нетверезому стані. Мені дуже соромно за свій вчинок».

М.Мельник у свою чергу зачитав витяг з подання В.Онопенка. У ньому йдеться про те, що 23.10.2008 В.Ведющенко у стані сильного алкогольного сп’яніння за кермом власного авто приїхав у Апеляційний суд Кіровоградської області. Він вимагав у суддів випити з ним, хотів, щоб йому принесли склянки, не давав присутнім можливості вийти з кабінету тощо. Тобто своїми діями блокував роботу суду.

Комісія вирішила перевірити знання судді. На деякі питання він відповідав, проте, коли член ВККС Ярослав Романюк запитав, що таке кондикція, В.Ведющенко чесно сказав: «Я не знаю».

Рішенням комісії йому було відмовлено в рекомендації.

 

Замовлене нардепом слівце

 

Також ВККС розглянула скаргу кандидата на посаду судді Уляни Костюк на рішення Кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Львівського апеля­ційного округу від 25.09.2009. Нагадаємо, що 10.12.2009 розгляд цього питання було відкладено для додаткового вивчення.

В.Бойко повідомив, що У.Костюк претендує на посаду судді Буського райсуду Львівської області, де є одна вакантна посада. На неї претендував ще один кандидат — Ігор Кос, який її й отримав. У.Костюк не згодна з таким рішенням кваліфкомісії.

Голова ВККС нагадав, що, за результатами спів­бесіди, й І.Коса, й У.Костюк визнали гідними для зайняття посади судді. Тому львівська кваліфкомісія провела конкурс між претендентами. Їм пропонувалося письмово відповісти на питання, а потім виставлялися бали. У результаті І.Кос отримав більше балів.

У.Костюк заявила, що підтримує свою скаргу і хоче домогтися скасування рішення львівської кваліфкомісії. «Мій стаж роботи в суді — 9 років, я розпочинала від секретаря судового засідання, а тепер працюю помічником судді. Я краще знаю роботу», — наголосила скаржниця. На думку останньої, деякі члени комісії поставилися упереджено до її відповідей і віддали перевагу супернику.

«У нас на засіданні присутній член Комітету ВР з питань правосуддя Юрій Бут, який хоче надати нам додаткові відомості стосовно даного питання», — доповів В.Бойко.

Народний обранець повідомив, що до нього звернулася У.Костюк, і він провів перевірку, з результатами якої ознайомив присутніх. «У 2008 р. Уляна Ігорівна склала кваліфікаційний іспит. Кваліфікаційна комісія суддів загальних судів Львівського апеляційного округу не мала права повторно екзаменувати кандидатку. Це перше порушення процедури і закону. По-друге, І.Кос був попередньо ознайомлений із питаннями для іспиту. Я прослухав стенограму за­сідання 25 вересня 2009 р. і хочу сказати, що жодна людина не зможе так швидко, без обдумування, відповідати на питання, які стосуються різних галузей права», — став на захист скаржниці Ю.Бут.

Після майже 10-хвилинного виступу нардепа ВККС під час таємного голосування вирішила залишити скаргу без розгляду з причини її непідвідомчості комісії.

 

Питання, що повисло в повітрі

 

Також була задоволена заява судді про відставку, двом представникам Фемі­ди відмовили в безстроковому обранні, розгляд кандидатур чотирьох претендентів відклали.

На засіданні обговорили скаргу Максима Бишова на рішення ВККС від 10.09.2009 про відмову в наданні рекомендації для обрання його на посаду судді Жовтневого райсуду м.Маріуполя Донецької області безстроково. Нагадаємо, що 10 грудня 2009 р. розгляд цієї скарги був перенесений через неявку судді.

Після нетривалого обговорення комісія не виявила підстав для перегляду свого рішення.

Розгляд ще двох скарг на рішення ВККС відклали через відсутність їх ініціаторів.

10 грудня 2009 р. було задоволено скаргу Лариси Карікової на рішення ВККС від 15.10.2009 про відмову в наданні рекомендації щодо обрання її на посаду судді Миколаївського ра­йонного суду Миколаївської області безстроково і надано дозвіл на складання додаткового (повторного) іспиту. 4 лютого її викликали на екзамен. Кандидатка на безстрокове обрання добре підготувалась, і ко­місія дала їй рекомендацію. Проте В.Бойко порадив Л.Каріковій для подолання наступного бар’єра у ВР готувати більш чіткі від­повіді, викладати лише суть питання, бо довгі пояснення погано сприймаються.

Розглянула ВККС і питання, яке вже тривалий час висить у повітрі. Воно стосується подання голови ВАС Олександра Пасенюка щодо порушення дисциплінарного провадження відносно судді Одеського апеляційного адмінсуду Андрія Крусяна. Його звинувачують у залишенні нарадчої кімнати і нецензурних висловлюваннях.

8 жовтня 2009 р. комісія призначила перевірку, а 10 грудня 2009 та 14 січ­ня 2010 р. розгляд справи відкладався через від­сутність судді. Цього разу А.Крусян знову не приїхав до Києва, проте надіслав телеграму з проханням розглянути матеріали справи без нього.

Доповідачка із цього питання Ольга Кравченко зазначила, що згідно з п.5 ст.100 закону «Про судоустрій України» «дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців після виявлення дисциплінарного проступку, не враховуючи часу тимчасової непраце­здатності або перебування судді у відпустці». А в А.Крусяна цей строк сягнув 9,5 місяця (без відпустки та лікарняного — 7,5 місяця). Проте комісія вирішила порушити дисциплінарне провадження щодо судді.

 

Післямова

 

Дещо підводила комісію акустика залу. Доводилося по кілька разів повторювати запитання, нагадувати претендентам про необхідність увімкнути мікрофон, щоб бути почутими. В.Бойко як голова ВККС узяв на себе обов’язки «рупора комісії», адже часто повторював питання своїх колег, які також забували скористатися «кнопкою гучності».

А ось лютневі морози аж ніяк не вплинули на почуття гумору членів комісії, один з яких поставив судді неочікуване питання: «Яке верховенство діє у нас: закону, права чи судді?» Проте це не збило з пантелику представницю Феміди, і вона рішуче відповіла: «Права».

 

Марина ЗАКАБЛУК