Закон і Бізнес


Іду на ВАС

Лідер БЮТ не полишає надії на «третій тур». Із суддівською допомогою


Власть и закон, №7 (942) 13.02—19.02.2010
2216

Гарного солдата вирізняє бажання стати генералом. Українського політика — прагнення оскаржити все, що допускає закон, і навіть те, що ним не передбачено. П’ять років тому це вдалося Вікторові Ющенку — за допомогою майдану, міжнародного тиску та Верховного Суду. Проте снаряд, як відомо, двічі в одну вирву не влучає…


Гарного солдата вирізняє бажання стати генералом. Українського політика — прагнення оскаржити все, що допускає закон, і навіть те, що ним не передбачено. П’ять років тому це вдалося Вікторові Ющенку — за допомогою майдану, міжнародного тиску та Верховного Суду. Проте снаряд, як відомо, двічі в одну вирву не влучає…

 

Затишшя перед штилем

 

Перший тиждень після голосування своїм нетрадиційним для останніх місяців спокоєм підтвердив, що вступ на посаду четвертого Президента — лише питання часу. Ні в сесійній залі Верховної Ради, ні в повідомленнях міжнародних агентств, ні на київських вулицях — жодних ознак перед­революційного напруження. Навпаки, панує політична тиша, за якою скучило чимало українців, стомлених півріччям гасел, роликів та бездіяльності.

Тримала паузу і Прем’єр, через яку чергове засідання Уряду відклали на день. Чи то втомилася від багатогодинних виступів, чи то чекала на хвилю невдоволення з-за кордону.

Один з політологів спробував пояснити, що це не мовчання ягнят — «левиця готується до стрибка», аби врятувати свою фракцію, насамперед її бізнес-складову, а отже, і своє політичне майбутнє.

Натомість на площі біля ЦВК «біло-голубі» не припиняли святкувати (напевне, завершення своєї місії щодо захисту народної волі). Місії, що виявилася незапитаною.

Перше привітання переможцю другого туру наді­йшло з північного сходу. Але дуже обережне: з успіхом. А в четвер тишу на високому рівні порушили дзвінки з Берліна, Брюсселя, Варшави, Вашингтона, Парижа, Тбілісі…

Крапку поставила об’­єднана Європа в особі її нового президента Германа ван Ромпая та голови Єврокомісії Жозе-Мануеля Баррозу. І не лише в переліку тих, хто того дня привітав Віктора Януковича, а й де-факто в українському президентському марафоні. Закордон не допоміг Юлії Тимошенко зі звинуваченням у фальсифікаціях, а отже, і з підставами для позитивного вирішення питання в суді.

 

Сигнал на суд

 

Чоловіча солідарність стала неприємним сюр­призом для лідера БЮТ, яка в передвиборних роликах робила акцент саме на підтримці своєї кандидатури з боку європейських лідерів. Тим більше що у вівторок увечері на засіданні фракції Юлія Володимирівна необачно дала сигнал готуватися до оскаржень і, щойно ЦВК офіційно оголосить результат,  звертатися до Вищого адміністративного суду.

Бажання жінки — закон. Виконавці взяли під козирок і запустили в ЗМІ маховик сентенцій про арифметичні похибки, протиправні голосування вдома, підвезення, підгодовування і підпоювання виборців… Заступник мініст­ра юстиції Євген Корнійчук звинуватив ЦВК у сприянні фальсифікаціям, а технологи «біло-червоних» посіяли зерно сумніву в демократичності другого туру вустами судді Федерального суду США Богдана Футея…

Однак головна ознака демократії не в тому, як політики, закордонні спостерігачі чи навіть судді оці­нюють вибір народу, а в тому, чи погоджується джерело влади з результатом свого ж волевиявлення. Сьогодні вітчизняні та закордонні експерти дотримуються єдиної думки: «третього туру» не буде, бо жоден суд не наважиться шукати привід, аби розбурхати суспільство.

У 2004-му українці прокинулися зі сплячки і стали на варту демократії. Та врешті-решт мав настати час для перепочинку від ре­волюцій — час розбудовувати владу, а не безвладдя.

 

Роман ЧИМНИЙ