Закон і Бізнес


Бережливих бюджет береже

Проаналізувавши фінансові потреби Феміди, депутати порадили її служителям заощаджувати


Законотворчество, №43 (927) 24.10—30.10.2009
2266

Схоже, на представників третьої гілки влади в наступному році чекає чергове бюджетне випробування. Принаймні 14 жовтня на засіданні Комітету ВР з питань правосуддя депутати замість того, аби сприяти збільшенню видатків на її діяльність, порадили мантієносцям економити й раціонально використовувати державні кошти. Очевидно, до такого висновку народні обранці дійшли ще й тому, що, як виявилося, в умовах катастрофічного недофінансування окремі служителі Феміди відверто розкошують.


Схоже, на представників третьої гілки влади в наступному році чекає чергове бюджетне випробування. Принаймні 14 жовтня на засіданні Комітету ВР з питань правосуддя депутати замість того, аби сприяти збільшенню видатків на її діяльність, порадили мантієносцям економити й раціонально використовувати державні кошти. Очевидно, до такого висновку народні обранці дійшли ще й тому, що, як виявилося, в умовах катастрофічного недофінансування окремі служителі Феміди відверто розкошують.

Мова йде про очільника Окружного адміністративного суду м.Києва Олега Бачуна, спосіб життя якого, на думку членів парламенту, ставить під сумнів його неупередженість, об’єктивність та незалежність під час здійснення правосуддя, а також підриває авторитет судової влади та формує у громадян стійку переконаність у корумпованості людей у мантіях.

 

Катастрофічна нестача

 

Перш ніж розглядати проект закону про держбюджет на 2010 рік, керманич парламентського підрозділу Сергій Ківалов запропонував проаналізувати доповнення до цьогорічного головного фінансового документа.

Так, за словами заступника голови Державної судової адміністрації Олександра Лощихіна, якого запросили доповісти про ситуацію з фінансуванням, згідно з нинішнім кошторисом суди забезпечені лише на 21,9%, тобто з необхідних понад 9 млрд грн. третя гілка влади отримала тільки близько 2 млрд. Як зазначалося, порівняно з 2008 роком установам судової системи виділено на 464 млн грн. менше. «При цьому 94,6% коштів — соці­альні видатки, а на утримання судів припадає лише 2,6%, що в другому півріччі призвело до катастрофічного стану», — підсумував доповідач. О.Лощихін розповів, що наразі обителі Феміди не можуть оплачувати послуги зв’язку, відправляти повідомлення, придбавати марки, конверти, канцелярське приладдя, розраховуватися за оренду приміщень, а також здійснювати виплати свідкам і потерпілим, народним засідателям тощо. Крім цього, за словами заступника голови ДСАУ, ситуацію ускладнює й недофінансування судових органів у минулому році в сумі 111 млн грн. і, як наслідок, виникнення кредиторської заборгованості, яку неможливо погасити за рахунок асигнувань поточного року. І попри те, що цьогоріч обителі Феміди гроші отримують у повному обсязі, останніх «катастрофічно недостатньо».

У свою чергу заступник голови комітету Валерій Бондик поцікавився в доповідача: що може стати додатковим джерелом фінансування для судової гілки влади? О.Лощихін відзначив, що одним з можливих варіантів додаткових надходжень може стати підвищення ставок державного мита. Бо, наприклад, розірвання шлюбу нині «коштує» лише 7 грн., хоча, на його думку, сторони спроможні заплатити й більше.

 

Запит не породжує пропозицію

 

Водночас депутати проаналізували фінансові запити різних судових ін­станцій. Так, згідно з даними, зазначеними в проекті рішення комітету, Верховний Суд наступного року потребуватиме 278190,3 тис. грн., у тому чи­слі видатки споживання — 244580,0 тис. грн. та видатки розвитку — 33610,3 тис. грн. Утім, проектом закону про державний бюджет на 2010 рік, поданим на роз­гляд до Верховної Ради, передбачено видатки на здійснення правосуддя найвищою судовою інстанцією країни в сумі 124460,7 тис. грн., з них видатки розвитку — 1000 тис. грн. «Зазначена сума бюджетних асигнувань задовольняє розрахункову потребу лише на 45%, а видатки розвитку — на 3%», — вказано в запиті ВС.

Загальна сума бюджетного запиту Вищого господарського суду визначена в розмірі 124560,1 тис. грн., а граничні обсяги видатків, доведені Міністерством фінансів, майже наполовину менші — 69866,6 тис. Виступаючи на засіданні комітету, заступник голови ВГС Анатолій Осетинський також звернув увагу депутатів на те, що вже протягом 3 років його колеги не отримують квартир, тому наразі для поліпшення житлових умов мантієносців, котрі вже давно стоять на черзі, необхідно близько 5 млн грн.

Про фінансові проблеми адміністративної юстиції поінформував керівник Вищого адміністративного суду Олександр Пасенюк. Зокрема, він розповів, що вже кілька днів очолювана ним інституція через брак коштів не в змозі відправити навіть пошту. Стосовно ж потреби в коштах на наступний рік керманич ВАС зазначив, що на утримання цієї установи передбачено 56,8 млн грн., з них майже вся сума йде на оплату праці та комунальних послуг. І лише 1,3 млн грн. — на інші поточні потреби.

«Цих коштів нам вистачить лише на кілька місяців роботи», — відзначив доповідач, на думку якого, в головному фінансовому законі на 2010 рік гроші на купівлю паперу, дисків, марок, конвертів тощо не передбачені. «Я прошу дати нам кошти на розгляд судових справ», — звернувся до володарів мандатів О.Пасенюк. За його підрахунками, для здійснення правосуддя ВАС потрібно ще мінімум 10,6 млн грн.

Як повідомлялося, через нестачу коштів анало­гічна ситуація з розглядом судових справ склалась і в окружних та апеляційних адміністративних судах.

Також голова ВАС звернув увагу парламентарів на те, що господарські суди фінансуються значно краще, ніж адміністративні. Тому він попросив членів комітету «підтягнути фінансування» адміністративної юстиції до рівня господарської.

Щоправда, на нарікання представників третьої гілки влади народні обранці відреагували неоднозначно. Дехто з депутатів порадив суддям більш раціонально використовувати наявні кошти, оскільки «проблема не у фінансуванні, а у використанні». А ось С.Ківалов нагадав про свою пропозицію, яку він озвучував ще минулого року, коли парламентарі аналізували цьогорічний кошторис, щодо створення єдиного органу фінансування.

У свою чергу Андрій Сенченко, який представлятиме фінансові інтереси третьої гілки влади на за­сіданні бюджетного комітету ВР, підтримав пропозицію щодо збільшення державного мита. Водночас стосовно видатків на розвиток він зауважив: «Не можна в умовах кризи планувати такі ж темпи розвитку, як і до неї». Відтак парламентар порадив усім судовим інстанціям, які фінансуються окремо, переглянути свої бюджетні запити і запропонувати те, що «мінімально обгрунтовано». Також він попросив мантієносців «у добровільному порядку мінімізувати статті видатків».

У підсумку члени комітету вирішили взяти проект кошторису на наступний рік за основу й доопрацювати.

 

Недозволена розкіш

 

Розглядаючи бюджетне питання, парламентарі не­одноразово із сарказмом відзначали, що фінансова криза стосується не всіх речників Феміди, оскільки дехто з них живе на широку ногу. Зокрема, члени комітету розглянули звернення нардепа Андрія Портнова щодо перевірки відомостей стосовно голови Окружного адміністративного суду м.Києва О.Бачуна.

Валерій Писаренко, якому його товариши по фракції БЮТ дали можливість розповісти деталі справи, повідомив, що названий представник адміністративної вертикалі впродовж останніх п’яти років здійснив понад 20 польотів чартерними рейсами в різні країни світу на загальну суму понад $1 млн. Загалом за 2004—2009 роки ним було здійснено понад 30 перельотів за межі України. Так, згідно з інформацією депутата, тільки цього року керманич окружного адмінсуду перебував у відпустці близько 50 днів, упродовж яких устиг відвідати Австрію, Швейцарію, Велику Британію, Канаду та Туреччину, а востаннє літав на острів Сардинія. Однак, на переконання В.Писаренка, такі систематичні перельоти за кордон, а також використання для цього чартерних рейсів не узгоджуються з розміром заробітної плати керівника суду. Тим більше що згідно з офіційною декларацією суддя отримав за рік лише близько $18 тис. Натомість, за інформацією депутата, тільки переліт в Абу-Дабі коштує приблизно $137 тис.

Побіжно зазначалося, що відповідно до ст.5 закону «Про статус суддів» мантієносець «не може… обій­мати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої». Народні депутати констатували, що заробітна плата О.Бачуна має бути основним джерелом доходів. Тому похо­дження коштів, за рахунок яких цей діяч спромігся на чартерні перельоти, є незрозумілим парламентарям та може свідчити про отримання нелегальних доходів.

Поінформував нардеп і про інші предмети розкоші, що належать судді, зокрема про мобільний телефон вартістю $38 тис., про автівку, яка, за підрахунками В.Писаренка, коштує i143 тис. Крім цього, повідомлялося, що квартира, в якій мешкає служитель Феміди, оцінюється в $1,5 млн.

З огляду на вищевикладене члени комітету вирішили, що такі дії О.Бачуна «ставлять під сумнів його неупередженість, об’єк­тивність та незалежність під час здійснення ним правосуддя, а також підривають авторитет судової влади та формують у громадян стійке переконання про корумпованість суддів». Парламентарі вирішили створити робочу групу в складі народних депутатів, представників Ради суддів, Ради суддів адміністративних судів та ДСАУ для ви­вчення фактів, викладених у зверненні.

Своєю чергою С.Ківалов розповів, що в переддень засідання комітету направив О.Бачуну телеграму з проханням відвідати засідання, однак той запрошення проігнорував, пояснивши, що має невідкладні справи в суді. Тому керманич парламентського підрозділу запропонував повторно запросити голову окружного адмінсуду.

Слід зазначити, що останній ще напередодні засідання Комітету ВР з питань правосуддя назвав неправдивою поширену інформацію щодо джерел його доходів. На переконання О.Бачуна, впродовж останніх тижнів триває активна інформаційна кампанія, спрямована на його дис­кредитацію.

 

Суцільна автоматизація

 

Після цієї дражливої теми парламентарі розглянули ряд законодавчих ініціатив, зокрема щодо запровадження автоматизованої системи документообігу в загальних та господарських судах. Слід за­значити, ще в червні цього року аналогічна ініціатива стосовно адміністративних судів була схвалена парламентом. Згідно з «Прикінцевими положеннями» згаданого акта Державна судова адміністрація до набрання чинності ним, тобто до 1 січня 2009 року, має забезпечити суди матеріально-технічними ресурсами, необхідними для за­провадження та функціонування системи автоматичного розподілу судових справ.

Утім, на ділі виявилося, що легше зміни прописати, ніж реалізувати. До того ж цей закон не знайшов підтримки в самих мантієносців. Так, на засіданні Ради суддів 2 жовтня служителі Феміди розповіли про складнощі реалізації положень цього документа (див. №41 «ЗіБ». — Прим. ред.). На переконання представників найвищого органу суддівського самоврядування, низка положень ухваленого закону не відповідає Конституції та закону «Про судоустрій України». Тому керівництво Вищого адміністративного суду вирішило попросити Пленум Верховного Суду, аби той звернувся до Конституційного Суду з метою визнання такими, які не відповідають акту найвищої юридичної сили, окремих положень згаданого закону, а також звернутися до народних посланців, аби ті відстрочили дію цих приписів, унісши відповідні зміни (див. стор.9 цього числа «ЗіБ». — Прим. ред.). А від Кабінету Міністрів представники адміністративної юстиції очікують фінансової допомоги в реалізації законодавчої новації.

Депутати ж узялися модернізувати роботу й інших судів. Зокрема, авторський колектив у складі трьох депутатів (А.Портнова, Володимира Пилипенка, Святослава Олійника) пропонує запровадити аналогічну систему й у загальних та господарських судах. Основними її завданнями, на переконання творців проекту, стануть:

- об’єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями;

- надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду їхніх справ; централізоване зберігання текстів судових рішень, ухвал та інших процесуальних документів;

- підготовка статистичних даних тощо.

Як зазначено, із запровадженням цієї системи вся вхідна кореспонденція, насамперед позовні заяви, скарги, подання та інші передбачені законом процесуальні документи, що ре­єструються в суді та можуть бути предметом судового розгляду, в обов’язковому порядку фіксуватимуться автоматизованою системою документообігу.

«Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійс­нюватиметься автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який ураховує кількість справ, що знаходиться на розгляді в суддів. Справи розподілятимуться з урахуванням спеціалізації суддів», — прописано в документах.

Проектами також передбачено, що після визначення судді або колегії для розгляду конкретної справи внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду буде заборонено, крім випадків, установлених законом.

Як поінформував присутніх один з авторів, В.Пилипенко, в цих законодавчих ініціативах прописаний і механізм притягнення до кримінальної відповідальності, зокрема, передбачено внесення змін до КПК.

Інший ініціатор запропонованих змін — С.Олійник — зауважив, що наразі дуже багато нарікань від представників суддівського корпусу лунає на адресу ухваленого в червні закону. Частина з них, на його думку, дійсно обгрунтовані. Тому, за словами нардепа, потрібно підтримати запропоновані проекти в першому читанні, а ось із ухваленням їх у цілому не поспішати. Оскільки, як зазначалося, потрібно подивитись, як будуть утілюватись у життя норми нещодавно схваленого акта, проаналізувати всі наявні в ньому проблемні питання, аби потім урахувати їх при підготовці до другого читання вказаних проектів.

Побіжно депутати вирішили відкоригувати й прикінцеві положення законопроектів, у яких прописано, що ці зміни набирають чинності через три місяці з дня їх опублікування. Наостанок народні посланці розглянули й інше творіння — «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо автоматизованого розпо­ділу справ між суддями на випадковій основі)». У підсумку всі три новації ­отримали від членів комітету схвальні відгуки.

 

Ольга КИРИЄНКО