Змінена квота призвела до бойкоту

Депутати вирішили ігнорувати висновки «оновленої» ВККС

Очевидно, історія з кадровою заміною, проведеною Президентом у Вищій кваліфікаційній комісії суддів, ризикує стати черговою дискусійною «епопеєю». Як виявилося, ротація, здійснена главою держави, не сподобалася не лише деяким членам комісії, а й «за­міненим» представникам гаранта та законодавцям, причетним до формування суддівського корпусу. Так, на своєму засіданні 23 вересня члени Комітету ВР з питань правосуддя розцінили президентську «непостійність» у кадрових питаннях як спробу заблокувати роботу ВККС.

Очевидно, історія з кадровою заміною, проведеною Президентом у Вищій кваліфікаційній комісії суддів, ризикує стати черговою дискусійною «епопеєю». Як виявилося, ротація, здійснена главою держави, не сподобалася не лише деяким членам комісії, а й «за­міненим» представникам гаранта та законодавцям, причетним до формування суддівського корпусу. Так, на своєму засіданні 23 вересня члени Комітету ВР з питань правосуддя розцінили президентську «непостійність» у кадрових питаннях як спробу заблокувати роботу ВККС. Тому вони дійшли згоди, що не варто розглядати будь-які рішення комісії в «оновленому» складі. Щоправда, для однієї рекомендації парламентарі таки зробили виняток.

Для призначення склад має значення!

Зазначимо, що питання кадрової рокіровки у ВККС не було передбачено порядком денним засідання парламентського підрозділу. Поговорити про згадані «метаморфози» запропонував голова підкомітету з питань звільнення суддів та реагування на порушення законодавства у сфері правосуддя Вадим Колесніченко. Спершу він нагадав, що 9 вересня гарант видав указ, яким призначив заступника керівника служби забезпечення зв’яз­ків з Конституційним Судом та представництва інтересів Президента, створених ним допоміжних органів і служб у судах загальної юрисдикції Секретаріату Президента Олександра Ількова та керівника служби Голови Верховного Суду Миколу Мельника членами ВККС і водночас увільнив від виконання обов’язків представників цього органу Володимира Потапенка та Руслана Кирилюка. Останній, за словами парламентаря, вирішив оскаржити цей акт у суді, вказавши в позовній заяві, що необхідно скасувати всі рішення комісії, які були ухвалені вже в новому складі (див. №38 «ЗіБ». — Прим. ред.). «Тобто всі рішення комісії, ухвалені після 10 вересня, будуть оскаржені, і, на мою думку, скоріш за все, їх скасують», — припустив В.Колес­ніченко. Відтак він запропонував не розглядати рішення ВККС, «доки не буде з’ясована правова ситуація».

Підтримав цю пропозицію і нардеп Андрій Портнов, який зауважив, що суддівські рекомендації від комісії не потрібно розглядати доти, «доки не відбудеться одна з двох подій: перша — Президент скасує свій указ, друга — вступить у законну силу рішення суду за позовом звільненого члена ВККС проти глави держави».

У свою чергу Святослав Олійник зробив припущення: якщо гарант видасть черговий указ і знову змінить своїх представників у цьому органі, то це «в принципі може зруйнувати інститут кваліфікаційної комісії».

Чи є виняток з рішення?..

Знайшли депутати і причину такого кроку Віктора Ющенка. На переконання декого з парламентарів, вона криється у Вищому господарському суді, точ­ніше — в особі його очільника Сергія Демченка, якому ще в лютому 2008 року виповнилося 65 років і якого досі не можуть звільнити з посади. Цим правовим колапсом Юрій Кармазін і Сергій Соболєв дорікнули і членам ВККС. До речі, останній запропонував зробити виняток для одного рішення, ухваленого комісією 10 вересня, і таки розглянути його на засіданні комітету. Мова йде про звільнення С.Демченка з посади.

Принагідно нагадаємо: на своєму засіданні комісія багато разів розглядала це питання і навіть ухвалила відповідне рішення, правда, тільки усно, оскільки на папері виявилося, що не всі представники цього органу поставили свої підписи під ним. І ось 10 вересня члени ВККС вирішили скасувати старе й ухвалити нове рішення.

Однак не всім депутатам пропозиція С.Соболєва припала до душі. Зокрема, В.Колесніченко заявив: якщо зараз зробити виняток, то потім «нас ним і будуть бити». Водночас очільник комітету Сергій Ківалов повідомив, що, наскільки йому відомо, цього дня (23 вересня) планувалося розглянути питання про звільнення керманича ВГС на засіданні Вищої ради юстиції, однак через від­сутність кворуму цей конституційний орган так і не розпочав роботу. Також він висловив сподівання, що ВРЮ не буде затягувати з розглядом даного питання. Однак депутати про всяк випадок вирішили перестрахуватись і звернулися до Ради з проханням поквапитися з відповідною резолюцією, а ось за пропозицію С.Соболєва не голосувати, а «протокольно її зафіксувати».

***

У підсумку нардепи оголосили рішенням «оновленої» ВККС бойкот. При цьому категоричні законодавці, очевидно, забули, що, кидаючи каміння в город Президента, вони й самі не безгрішні, адже свого часу теж намагалися змінити свого представника в цьому органі. Ще три роки тому, на засіданні
29 липня 2006 року, члени комітету розглянули проект постанови про відкликання Олександра Нечипоренка з посади члена ВККС. Тоді володарі мандатів мотивували своє прагнення оновити склад комісії тим, що 23 лютого 2006 року О.Нечипоренко був делегований Верховною Радою ІV скликання, а через місяць відбулися парламентські вибори. Саме тому перед новообраними законодавцями постало питання: надати кредит довіри тодішнім представникам у складі ВККС від парламенту чи призначити нових осіб? Тоді ж члени комітету вирішили підтримати цей проект постанови і винести його на розгляд у будівлю під куполом. Щоправда, там ця пропозиція не знайшла підтримки в більшості депутатів.

Виходить, у політичної пам’яті короткий вік. А може, спокуса підкоригувати склад ВККС криється в недосконалому законодавстві, в якому нечітко прописаний механізм звільнення з посади члена цього органу? Хоча, як показала практика, навіть сформульовані підстави для припинення повноважень не убезпечили представників іншого органу, причетного до формування суддівського корпусу, — ВРЮ — від усіляких кадрових метаморфоз.

Ольга КИРИЄНКО

Про інші подробиці засідання комітету читайте у наступному числі.