Закон і Бізнес


Без вини винні

Вирішувати проблеми судів ДСАУ заважають об’єктивні обставини


Правосудие, №17 (901) 25.04—01.05.2009
2028

Публікація в «ЗіБ» висновків Рахункової палати щодо неефективного використання коштів стала ключовою темою на черговому засіданні колегії Державної судової адміністрації, яке відбулося 23 квітня. Представники ДСАУ, не відкидаючи критики, зауважили, що не завжди можна було дотриматися цих рекомендацій та упередити виникнення недоліків у роботі судів.


Публікація в «ЗіБ» висновків Рахункової палати щодо неефективного використання коштів стала ключовою темою на черговому засіданні колегії Державної судової адміністрації, яке відбулося 23 квітня. Представники ДСАУ, не відкидаючи критики, зауважили, що не завжди можна було дотриматися цих рекомендацій та упередити виникнення недоліків у роботі судів. Це пояснюються насамперед недосконалістю законодавства та багатьма іншими об’єктивними причинами.

 

Аргументами —по зауваженнях

 

Детально зупинившись на претензіях Рахункової палати, позицію ДСАУ щодо зауважень озвучив завідувач контрольно-ревізійного сектору відомства Олександр Лещенко.

Згідно зі словами доповідача, Рахунковою палатою було проведено аудит ефективності використання бюджетних коштів, виділених на здійснення правосуддя апеляційними адміністративними та місцевими адміністративними судами. У результаті перевірки встановлено, що ДСАУ, окружними та апеляційними адміністративними судами впродовж 2008 року не забезпечено ефективного використання 221 млн грн., виділених з державного бюджету на організаційні потреби правосуддя. За наявності бюджетних асигнувань у новостворених судах не було своєчасно укомплектовано та затверджено штатну чисельність служителів Феміди, працівників апарату та судових розпорядників.

При цьому не було використано та повернено до бюджету 21 млн грн., виділених переважно на оплату праці. Однак безконтрольно виплачувалися премії суддям та пра­цівникам апарату.

Не виконано вимог закону про доступ до судових рішень, тобто щодо своєчасного наповнення Єдиного державного ре­єстру судових рішень, до якого станом на 1.07.2008 внесено лише 22,8% загальної кількості постановлених адміністративними судами рішень. А середня вартість цих послуг коштувала державі майже в 1,5 раза більше вартості розгляду однієї адміністративної справи.

Як зазначив О.Лещенко, наведена у звіті Рахункової палати сума неефективно використаних коштів дорівнює повному фінансуванню у 2008 році утримання окружних та апеляційних адміністративних судів (за винятком нерозподілених видатків і грошей, повернутих до державного бюджету наприкінці року). Натомість упродовж 2008 року повністю сформована система адміністративних судів, вони виконують свої функції.

Щодо виплат надмірних премій доповідач зауважив: деякі адміністративні суди були створені недавно, і штатна чисельність їх не заповнена на 100%. Таким чином, відбувається економія фонду заробітної плати і з’являється можливість нараховувати відповідні премії. О.Лещенко, однак, наголосив, що на сьогодні розмір максимальної премії законодавством не встановлений. Проте рі­шенням Ради суддів від 29.02.2008 було рекомендовано встановлювати розмір преміювання не більше за 100% посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас.

Також ДСАУ розроблено проект змін до постанови Кабінету Міністрів №865 про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів стосовно встановлення граничного розміру преміювання, однак зазначений проект не підтриманий Міністерством юстиції.

Відносно твердження Рахункової палати про ви­значення головного розпорядника коштів, що суперечить стст.120 та 121 закону про судоустрій, то листом від 9.01.2008 Мі­ністерство фінансів повідомило ДСАУ: відповідно до вимог ст.120 закону про судоустрій видатки на утримання судів у державному бюджеті визначаються окремими рядками стосовно загальних судів і спеціалізованих, а також окремими рядками щодо місцевих, апеляційних та військових судів. При цьому ДСАУ виконує функцію головного розпорядника бюджетних коштів. Тому, за словами доповідача, вказана пропозиція Рахункової палати не узго­джується з нормами чинного законодавства.

Щодо функції голів судів О.Лещенко зазначив: відповідно до ч.1 ст.24 закону про судоустрій голова місцевого суду здійснює організаційне керівництво його діяльніс­тю. Відповідна норма є й у ч.1 ст.28 закону щодо голів апеляційних судів. Проте нині є деякі моменти, які потребують нормативно-правового доопрацювання, вдосконалення та підвищення ефективності системи організа­ційного забезпечення адміністративних судів. Також ДСАУ розроблено план заходів для усунення виявлених порушень.

 

Відповідь Рахункової палати

 

Більш детально про проблему визначення головного розпорядника коштів розповів представник РП Едуард Щасний. Він наголосив, що насправді в листі Мінфіну неправильно викладено суть питання. Урядовці дійсно по­силаються на те, що стстс.120 та 121 закону про судоустрій не передбачено, що головним розпорядником має бути територіальне управління. Однак Рахункова палата говорить про інше. Згідно із зазначеними статтями всі місцеві й апеляційні суди загальної юрисдикції та загальні спеціалізовані суди фінансуються Державним казначейством через територіальні управ­ління. Тобто головним розпорядником є ДСАУ, а розпорядником другого рівня мають бути територіальні управління, але в жодному разі не суди.

«У нас на сьогодні територіальні управління тільки забезпечують діяль­ність загальних місцевих судів. Спеціалізовані місцеві й апеляційні суди фінансуються безпосередньо ДСАУ грошима, які «перекидають» на рахунки самих судів. Фактично голова суду є розпорядником другого рівня», — зазначив Е.Щасний

Це, на його думку, призводить до порушення принципів самостійності судів і незалежності суддів. Адже головним обов’язком голови установи третьої гілки влади є виконання суддівських функцій. А він виконує функції фінансового розпорядника. Тому виникає загроза помилки, через яку голова суду може втратити таку важливу для Феміди незалежність.

Доповідач зауважив, що якби вдалося втілити в життя пропозиції Рахункової палати, це дало б змогу зменшити навантаження на центральний апарат. Крім того, на думку представників РП, замість фінансових підрозділів і бухгалтерів, які входять до складу апарату місцевих апеляційних судів, там мають бути консультанти та помічники суддів. Завдяки цьому можна збільшити штати ДСАУ, її територіальних підрозділів і більш ефективно використовувати кошти, які ви­діляються на фінансування цього відомства.

Е.Щасний також зауважив, що в системі фінансового забезпечення судів є один нонсенс: ДСАУ одночасно належить і до судової, і до виконавчої влади. «Сучасне становище можна назвати непорозумінням, яке дуже впливає на прийняття рішень у питаннях фінансування су­дів», — сказав він.

Під кінець свого виступу Е.Щасний підкреслив, що між ДСАУ і Рахунковою палатою склалилися гарні ділові відносини, існує порозуміння, готовність іти одна одній назустріч. А принципові питання вдаєть­ся обговорювати в робочому порядку.

 

Порушення неминучі

 

Свій погляд на порушене питання висловив також очільник ДСАУ Іван Балаклицький. Він підкреслив: «Як би не хотілося, щоб недоліків не було, вони, на жаль, є, причому робочі. І хоч їх неприємно констатувати, але вони дійсно справедливо оцінюються Рахунковою палатою, ДСАУ ставиться до них з порозумінням. Дійсно, перевірки РП відрізняються від тих, які здійснює КРУ. Тому ви­сновки Рахункової палати мають найвищий статус на рівні своєрідних політичних рекомендацій».

Насамперед І.Балаклицький зосередив увагу на деяких проблемних моментах, які призводять до неефективного використання коштів, передбачених на оплату. «Ми чесно маємо сказати, що минулого та позаминулого років голови судів, користуючись своїми законними правами розпорядників коштів, нараховували премії в 300, 500 а то й більше відсотків і отримували до 50—70 тис. грн. заробітної плати, яку потім їм довелось повертати. Все це об’єктивно є. Сьогодні ми, за рекомендаціями Рахункової палати, виходимо на Уряд із проектом змін до постанови Кабміну, якою щомісячне преміювання обмежується 100%. Однак Мін’юст знову нас не підтримав, і ми з цими запереченнями виходимо прямо на Кабінет Міністрів, де урядовий комітет нас підтримав», — наголосив голова судової адміністрації.

І.Балаклицький розповів і про ще деякі труднощі, з якими у своїй роботі стикається відомство. «Наприклад, згідно з наказом Президента та постановою Кабміну ДСАУ забезпечує приміщенням, у Закарпатті сесія обласної ради виділяє приміщення для розміщення адмінсуду. Приміщення є, а суду немає. Тому це приміщення доводилося утримувати за рахунок невеличких порушень. А Рахункова палата, звісно, їх об’­єктивно зафіксувала», — зазначив він.

«Також відзначаються порушення щодо закупівлі засобів фіксування. Як правильно констатували в РП, це є порушення, коли ми закупили апаратуру, а залів немає. Судді роз­глядають справи не тільки в залах судових засідань», — сказав І.Балаклицький.

Крім того, голова ДСАУ підкреслив, що з розумінням ставиться до всіх за­уважень, висловлених Рахунковою палатою. Верховна Рада і Кабмін також беруть до уваги те, що часом порушення викликані об’єктивними обставинами і їх неможливо уникнути. Незважаючи на деякі недоліки, важливо, що де-факто немає жодної вкраденої чи пущеної на вітер копійки.

 

Лілія КУРІННА