Смугаста мантія до запитання

Члени комітету дали згоду на арешт судді Гандзій, але парламент залишив її на волі

4 лютого народні депутати напрочуд плідно попрацювали на засіданні Комітету ВР з питань правосуддя, розглянувши 7 питань порядку денного. Спершу вони проаналізували подання Генеральної прокуратури, підтримане та внесене в.о. Голови Верховного Суду, щодо надання згоди на взяття під варту судді Приморського районного суду м.Одеси Наталії Гандзій. Також нардепи поспілкувались із претендентами на обрання речниками правосуддя, розглянули ряд організаційних питань і два законопроекти.

4 лютого народні депутати напрочуд плідно попрацювали на засіданні Комітету ВР з питань правосуддя, розглянувши 7 питань порядку денного. Спершу вони проаналізували подання Генеральної прокуратури, підтримане та внесене в.о. Голови Верховного Суду, щодо надання згоди на взяття під варту судді Приморського районного суду м.Одеси Наталії Гандзій.

Також нардепи поспілкувались із претендентами на обрання речниками правосуддя, розглянули ряд організаційних питань і два законопроекти: «Про внесення змін до закону «Про судоустрій України» (щодо формування кваліфікаційних комісій) і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів».

 

Лютневе дежавю

 

Слід зазначити, що подання прокуратури про дозвіл на арешт Н.Гандзій не було дебютним. 13 лютого минулого року представники депутатського корпусу й органу дізнання вже розбирались у справі цієї служительки Феміди.

Тоді представник ГПУ Максим Якубовський поінформував парламентарів, що розслідування кримінальної справи, фігурантом якої є вищезгадана суддя, розпочалося восе­ни 2005 року.

Доповідач зазначив, що обвинувачення стосовно неї передбачає кримінальну відповідальність за:

- пособництво в заволодінні чужим майном шляхом шахрайства на суму понад 4 млн грн. (тобто в особливо великих розмірах);

- використання завідомо підроблених документів;

- зловживання службовим становищем;

- заволодіння державним майном тощо.

Мотивуючи подання стосовно взяття судді під варту, М.Якубовський пояснив, що протягом усього досудового слідства вона ігнорує вимоги правоохоронців і не з’являється для проведення слідчих дій, спекулюючи при цьому спеціальним статусом судді. Аби не бути голо­слівним, доповідач навів окремі приклади. За інформацією Генпрокуратури, в липні 2006 року у відповідь на повістку, направлену за місцем роботи представниці правосуддя, Приморський районний суд повідомив, «що вона після закінчення терміну відпустки до роботи не стала і причини її відсутності не відомі». Восени того ж року Управління ДСА в Одеській області поінформувало слідство, що Н.Ган­дзій з 1 липня до 31 серпня, тобто 2 місяці, була відсутня на роботі з невстановлених причин і заробітна плата за цей період їй не нараховувалась.

Також речник ГПУ за­уважив, що все вищесказане лише «випадкова вибірка», схожі ситуації трапляються постійно.

Проте тоді аргументи доповідача переконали не всіх членів комітету, адже, як зазначили депутати, в слідчій епопеї були судові рішення щодо скасування постанов про порушення кримінальної справи. Де­хто з нардепів зауважив, що ГПУ «поспішає з радикальними рішеннями».

Цю думку підтримав і очільник ВС Василь Онопенко. Зокрема, він поінформував депутатів, що на його ім’я надійшло подання від ГПУ про надання згоди на арешт судді Приморського районного суду, згодом із відповідним листом до нього звернулась і сама обвинувачена, яка просила ке­рівника третьої гілки влади висловити свою позицію щодо цього подання. В.Оно­пенко зазначив, що матеріали справи детально ви­вчались у Судовій палаті в кримінальних справах ВС, а також особисто першим заступником очільника ВС Петром Пилипчуком. Також він зауважив, що «в будь-якому випадку поспішати не потрібно, адже вирішується доля судді, тому необхідно все детально вивчити».

Насамкінець слово надали судді Н.Гандзій, яка висловила власне бачення ситуації, що склалася. Зазначимо, що її пояснення викладених у поданні фак­тів було абсолютно протилежним словам представника прокуратури. Суддя повідомила членам комітету, що про порушення від­носно неї кримінальної справи дізналася з преси. А протягом 2 років, поки триває слідс­тво, вона не ігнорувала повістки, а не могла з’явитися через хворобу. За її словами, вона перебувала в лікарні і є від­повідні документи, які це засвідчують. До того ж її викликали в робочий час, коли вона приймала громадян. Н.Гандзій висловила претензії до слідчого, який порушував проти неї кримінальну справу і півтора року був старшим слідчої групи. Як повідомила суддя, слідчий вів себе непрофесійно та некоректно, і вона була «шокована діями співробітників слідства».

Тоді парламентарі так і не поставили остаточної крапки в цій історії. Вони вирішили вивчити всі обставини «справи Н.Ган­дзій», а також дали їй можливість ознайомитися з усіма епізодами, викладеними в поданні Генпрокуратури.

 

Покарання за ігнорування

 

Цього року, попри від­сут­ність самої винуватиці обговорення — Н.Ган­­д­зій, — депутати все ж ви­рішили «реанімувати» це питання.

Принагідно зауважимо, що проти служительки Феміди порушено кримінальну справу за ознаками цілої низки злочинів, передбачених Кримінальним кодексом, зокрема ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 та ч.2 ст.190. Ця справа набула у ЗМІ чималого розголосу, адже грошові суми, які фігурують у ній, просто вражають. Суть справи зводиться до того, що в січні 2005 року, працюючи суддею Приморського ра­йонного суду м.Одеси, Н.Гандзій сприяла громадянці І. в заволодінні шляхом обману права на два будинки і земельну ділянку в центрі Одеси, що належали громадянці К. Загальна сума майна сягає 4111832 грн. Для цього у співучасті з І. та секретарем судового засідання було складено та видано завідомо неправдиві документи.

Крім того, в жовтні — грудні 2005 року Н.Гандзій використала підроблений документ та на його під­ставі заволоділа державними коштами в сумі 1284,66 грн. Зараз ці кримінальні справи об’єднані в одне провадження.

Слід зазначити, що Н.Гандзій тривалий час працювала на посаді за­ступника голови Приморського районного суду м.Одеси, однак 7 листопада 2007 року Президент своїм указом відсторонив її від виконання цих обов’язків у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. Свій ви­сновок зробила і Вища рада юстиції, яка внесла до Верховної Ради подання про звіль­нення цієї судді з посади за порушення присяги. Однак 25 вересня 2008 року парламентарі так і не проголосували за її звільнення.

Цього разу переконати нардепів у необхідності заарештувати речницю правосуддя прийшли заступник Генерального прокурора Ренат Кузьмін і начальник першого слідчого від­ділу управління з розслідування кримінальних справ слідчими ГПУ Володимир Жербицький. Останній розповів, що його колеги направили судді майже 500 повісток, однак їх Н.Гандзій проігнорувала. За словами представника органу ді­знання, вона не з’являлася на «рандеву» до слідчих, натомість надавала численні лікарняні. Втім, і вони, на переконання доповідача, недостовірні, адже було встановлено, що в період однієї зі своїх «хвороб» вона їздила на відпочинок до Туреччини.

У свою чергу Р.Кузьмін звернув увагу нардепів на неприпустимість ситуації, коли людина в мантії, користуючись своєю недоторканністю і недоскона­лістю законодавства, «цинічно знущається» над представниками органів прокуратури. Відтак він закликав представників депутатського корпусу підтримати подання щодо надання згоди на взяття під варту цієї особи.

Таку позицію підтримав і очільник Ради суддів П.Пилипчук. Він заявив, що, провівши перевірку, повність підтримує звернення ГПУ.

Відтак у своєму рішен­ні — рекомендувати Верховній Раді дати згоду на взяття під варту Н.Ганд­зій — члени комітету були одностайні.

 

Кваліфікаційна рівність

 

Депутати також проаналізували проект щодо внесення змін до закону «Про судоустрій України» (стосовно формування квалі­фікаційних комісій), запропонований Віктором Шемчуком. У пояснювальній записці до цього документа автор зазначає, що вказаний закон визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу професійних суддів, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування, а також встановлює загальний порядок забезпечення ді­яльності судів та регулює інші питання судоустрою. Однак, на переконання суб’­єкта законодавчої ініціативи, в ст.75 цього закону, яка ви­значає склад кваліфікаційних комісій суддів, не передбачено при формуванні кваліфікаційної комісії входження до її складу уповноважених від Сева­стопольської міської ради.

Як зазначено в проекті, у зв’язку із цим ККСЗС Севастопольського апеляційного округу з 2002 року діє в складі 9 членів замість 11.

Водночас В.Шемчук зауважує, що згідно із ч.7 ст.76 закону «Про судоустрій України» ККС уважається повноважною за умови призначення (обран­ня) не менш ніж дев’яти її членів, що, на його переконання, викликає певні труднощі в роботі комісії. Тим більше, вказано в документі, що Севастополь­ську міську раду позбавлено права забезпечення формування корпусу профе­сійних суддів шляхом відбору і рекомендування осіб для зайняття відповідних посад, визначення рівня фахової підготовленості професійних суддів, а також усунуто від розгляду питань про дисциплінарну відповідальність служителів Феміди та надання висновків про звільнення з посади.

Тому, на думку суб’єкта законодавчої ініціативи, для врегулювання цього питання потрібно внести доповнення до відповідної норми зазначеного закону, тим самим наділивши Севастопольську міську раду повноваженням делегувати своїх членів для роботи на громадських засадах у відповідній кваліфікаційній комісії.

Після обговорення пред­ставники комітету рекомендували парламенту прийняти цей законопроект у цілому.

Позитивну оцінку парламентарів отримала й законодавча ініціатива щодо внесення змін до деяких законодавчих актів (стосовно виконання рішень третейських судів), схвалена в другому читанні.

 

Підготувала

Ольга КИРИЄНКО