Дев’ятий вал для правосуддя

Учасники IX з’їзду намагалися захистити Феміду від політичного шторму

14 листопада завершив свою роботу черговий ІХ з’їзд суддів. Протягом двох днів члени президії та делегати вирішували злободенні для судочинства питання. Про проблеми і здобутки розповіли очільники Верховного і Конституційного судів Василь Онопенко та Андрій Стрижак, а також голови вищих спеціалізованих судів.

14 листопада завершив свою роботу черговий ІХ з’їзд суддів. Протягом двох днів члени президії та делегати вирішували злободенні для судочинства питання. Про проблеми і здобутки розповіли очільники Верховного і Конституційного судів Василь Онопенко та Андрій Стрижак, а також голови вищих спеціалізованих судів.

На зібрання речників правосуддя були запрошені й перші особи держави, щоправда, Прем’єр-міністра так і не дочекалися, проте отримали на горіхи від Президента. Слід зазначити, що Віктор Ющенко не скупився на зауваження, адже, за його словами, критика повинна окрилювати людей у мантіях. Водночас свою оцінку здійсненню правосуддя в країні дали і самі служителі Феміди, які неодноразово наголошували, що неприпустимою є ситуація, коли гілки влади переплітаються, тобто політика проникає в правосуддя.

 

Камо грядеші, суддя?

 

В.Онопенко як очільник найвищої судової інстанції країни зазначив, що без правосуддя немає нормального життя. І суд як найвищий арбітр у вирішенні суспільних конфліктів ніщо не здатне підмінити. Тому, на його думку, дуже негативно на стан системи впливає відсутність орієнтованої на суспільство реформи. А спробу нинішньої перебудови третьої гілки влади він назвав псевдореформуванням. Адже віддалення правосуддя від людини зумовить колосальні витрати. Слід зазначити, що для запуску нової системи держава планує витратити 10 млрд грн.

В.Онопенко наголосив, що служителі Феміди на сьогодні найбільш зацікавлені в радикальних та конструктивних змінах у судочинстві. Нині, зауважив Голова ВС, конкретні законодавчі ініціативи втілені в десятках законопроектів.

«Якщо говорити про докладені на сьогодні зусилля щодо реформування судочинства, то вони зводяться, по суті, до головного питання — порядку призначення суддів на адміністративні посади, — зазначив В.Онопенко. — Тобто до питання, яке далеко не основне для реформи, оскільки стосується лише внутрішньої організації діяльності суду».

Найбільш оптимальним і вже перевіреним часом варіантом, на його думку, є здійснення такого призначення РСУ — органом колективним, абсолютно аполітичним, який нікому не підпорядковується, що виключає проти­правний вплив на суддів. До речі, саме такий механізм передбачено і в затвердженій Президентом концепції розвитку судочинства.

В.Онопенко звернув увагу на те, що виконання РСУ цієї функції впродовж майже півтора року ні в кого не викликало будь-яких претензій.

Та найбільше критика Голови ВС торкнулася служителів Феміди, які не побоялися винести резонансні рішення з очевидним політичним підтекстом. Це стосується не тільки останньої «перепалки» між СП та БЮТ, а й численних вироків щодо земельних ма­ніпуляцій, незаконного заволодіння чи перерозподілу власності, узаконення самочинного будівництва, видання виконавчих документів на протиправні рішення третейських судів, забезпечення «обходу» закону при відшкодуванні ПДВ, ухилення від сплати митних зборів тощо.

З огляду на це В.Онопенко вніс до ВРЮ подання з пропозицією щодо звільнення суддів, які грубо порушували закон при вирішенні земельних спорів, за порушення присяги. Зокрема, це стосується всіх мантієносців Макарівського районного суду, в якому було виявлено найбільше порушень при розгляді зазначених справ. «До зовнішніх атрибутів сучасної вітчизняної Феміди — терезів та меча — на деякий час необхідно додати ще два внутрішні — мітлу та щит», — образно закінчив свою критику Голова ВС.

 

Критика окрилює

 

Коментуючи інформацію очі­льника ВС щодо протиправних дій представників Макарів­ського районного суду, Президент сказав: «Якби моя воля, то цей суд на другий день на 5 год. ранку був би у відставці…» В.Ющенко наголосив, що речники правосуддя повинні весь час пам’ятати: є злочин, отже, має бути і покарання. На його думку, тільки в такий спосіб забезпечується справедливість.

Гарант закликав людей у мантіях до очищення від корупції. За його словами, судді «не повинні глумитися над законом, від цього треба відбілюватися».

Продовжуючи тему «проблемних» служителів Феміди, глава держави попросив з’їзд обговорити дії судді Окружного адміністративного суду м.Києва Володимира Келеберди. Президент нагадав, що цей речник правосуддя наважився відкрити провадження за адміністративним позовом на указ глави держави про зупинення дії постанов Уряду, які є неконституційними, починаючи з призначення нового керівника Фонду держмайна, який, нагадаємо, призначається виключно парламентом.

В.Ющенко назвав цього служителя Феміди «людиною підкупу, непрофесіоналом, який ганьбить систему тільки тому, що може реагувати на політичні провокації такого порядку». Тому гарант закликав вирішити це питання, оскільки в нього немає можливості вплинути на В.Келеберду, який досі працює.

Глава держави також указав на низку упущень, які пов’язані з питанням безпеки держави. Зокрема, йдеться про значну корумпованість суддів, які приймають неправові рішення, а також про по­літичне рейдерство, до якого залучені окремі мантієносці.

У зв’язку із цим він закликав ВРЮ та Генпрокуратуру активніше працювати з метою очищення судової системи від людей, які зловживають своїми повноваженнями й ухвалюють незаконні рішення.

Користуючись нагодою, глава держави також наголосив, що служителям Феміди необхідно наполегливіше відстоювати свою позицію стосовно реформи. «Я хочу бачити вашу рішучу позицію, адже в ході проведення реформи провідне слово належить саме вам — фахівцям і практикам, — сказав В.Ющенко. — Не будьте глухонімими, бо якщо мовчатимете ви, то судовою перебудовою почнуть займатися інші — політикани. А це не ваші партнери». Отже, на думку Президента, не варто витрачати час і енергію на опонентів, потрібно працювати з партнерами, і тоді «друзів у суддівського загалу буде набагато більше, ніж уявляється нині».

«Усі разом ми це можемо зробити», — наголосив В.Ющен­ко. Адже, на його переконання, програє та інституція, яка буде пасивною і не відстоюватиме свою позицію твердо й у динаміці.

Суддівський корпус, зрозуміло, має безліч «домашніх завдань», над якими також слід негайно і принципово працювати, щоб завоювати найголовніше — довіру людей, наголосив гарант. Але розпочинати все ж таки потрібно із себе, з робочого кабінету.

Глава держави закликав присутніх на з’їзді представників ВРЮ підтримати рішучі ініціативи Голови ВС щодо тих суддів, які порушили закон.

Слід зазначити, що за 9 місяців 2008 року голова ВРЮ призначила перевірки стосовно 284 служителів Феміди за порушення присяги. Також прийнято 8 рішень про внесення подань Президентові щодо звільнення суддів з посад.

Проте насправді несумлінних речників правосуддя значно більше. За результатами проведеного з грудня 2007 до березня 2008 року загальнонаціонального опитування громадян, бізнесменів, адвокатів та прокурорів, 66% представників підприємств і 36% громадян зазначили, що завдяки хабарам їхні справи було ви­рішено позитивно.

 

Визволяти і реформувати

 

Також перед учасниками з’їзду виступив перший за­ступник Голови ВС Петро Пилипчук, який насамперед звернув увагу своїх колег на питання забезпечення самостійності та незалежності служителів Феміди. За його словами, із цього приводу було прийнято 9 рішень Ради суддів, 3 рішення президії, підготовлено 11 звернень до Президента, спікера та інших посадових осіб держави.

«Рада суддів завжди намагалася донести до високопосадовців і суспільства, що незалежність людей у мантіях і підкорення їх тільки закону — це не система пільг для суддів, а найбільш значуща гарантія об’єктивного і неупередженого правосуддя, гарантія належного захисту людини та її прав», — зазначалося в доповіді.

Водночас П.Пилипчук наголосив на тому, що події останніх років і місяців свідчать про неприйняття багатьма політиками того, що незалежність та недоторканність служителів Феміди при здійсненні судочинства є фундаментальним принципом функціонування судової влади в демократичних державах, що забезпечення кожному громадянину права на справедливий та неупереджений суд визнається цивілізованим світом однією з основних ознак правової держави.

На переконання очільника РСУ, це невизнання проявляється у відвертому ігноруванні правових засад діяльності судів, прийнятті рішень і вчиненні дій, які призводять до порушення основоположних засад функціонування судової влади, ставлять під загрозу права і свободи громадян. «Особливо небезпечного характеру такі дії та рішення набувають у періоди політичних криз і політичного протистояння, які, на жаль, трапляються все частіше», — наголосив П.Пилипчук.

Також заступник керманича ВС зазначив, що подібне ставлення з боку політиків до принципу незалежності сформувалося не без допомоги самих суддів. Як говорилося, винесення окремими мантієносцями сумнівних рішень, відверте порушення ними в деяких випадках правил підсудності й підвідомчості, причетність до рейдерства, вчинення коруп­ційних діянь, скоєння злочинів, звісно, не підвищує авторитету суду. «Деякі служителі Фе­міди сприймають незалежність як привілеї і стають незалежними не тільки від судових інстанцій чи органів виконавчої і законодавчої влади, а й від закону. І це дійсно не підвищує авторитету суду», — підкреслив П.Пилипчук.

Заразом голова РСУ торкнувся у своїй доповіді питання судової реформи, зауваживши при цьому, що служителі Феміди не проти реформи, вони проти непродуманих кроків, деструктивних і руйнів­них пропозицій. Як зазначалося, зміни повинні відбуватися шляхом здійснення перспективних і першочергових заходів.

До перспективних мають бути віднесені ті заходи, виконання яких пов’язане із внесенням змін до Конституції з метою визначення стратегічних та ідеологічних пріоритетів судоустрою і судочинства. Зокрема, слід передбачити, що формування складу Вищої ради юстиції повинно здійснюватися на засадах, котрі відповідають міжнародним рекомендаціям з питань незалежності судової влади, згідно з якими більшість її складу має обиратися (призначатися) суддями, а також потрібно надати Верховному Суду право законодавчої ініціативи.

До першочергових належать заходи, які можна реалізувати без внесення змін до Основного Закону, вони спрямовані на подолання кризових явищ і негативних тенденцій у правосудді. Так, потребує вдосконалення законодавство, яке регулює добір і навчання суддів, призначення й обрання на посади. Водночас потрібно докорінно змінити підходи до формування і функціонування органів, уповноважених розглядати справи про дисциплінарну відповідальність речників правосуддя, а також до самого дисциплінарного провадження.

Як зауважувалося, процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності має бути публічною і грунтуватися на засадах змагальності. Слід передбачити право служителів Феміди на оскарження в суді рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

 

Показові пріоритети

 

Для голови ДСАУ Івана Балаклицького запровадження стандартів фінансового забезпечення представників третьої гілки влади є одним із пріоритетів його професійної діяльності. Тому з метою вдосконалення оплати праці суддів та працівників апарату суду ДСАУ неодноразово зверталася до Кабміну та Міністерства фінансів з пропозицією щодо розмежування фондів оплати праці служителів Феміди та працівників апаратів. І.Балаклицький заявив, що, незважаючи на значущість указаного питання, на сьогодні воно залишається невирішеним. З огляду на це він запропонував прийняти відповідне рішення з’їзду — просити Уряд дати доручення Міністерству фінансів вирішити цю проблему.

Ще одним пріоритетом у діяльності ДСАУ на 2008 рік визначено розроблення нових механізмів фінансового забезпечення діяльності суддів. Для запровадження чіткої системи нарахування зарплат суддям та працівникам апаратів судів, на думку голови ДСАУ, необ­хідно відмінити всі положення, прописані в нормативно-правових актах, та просити Уряд підготувати спільно з представниками судової влади єдиний проект закону, в якому чітко встановити базову складову окладу судді до 80% та інші надбавки в межах 20%, як це робиться в інших державах світу.

Зростання потреб суддівського корпусу у 2009 році порівняно з 2008-им І.Балаклицький пояснив інфляційними процесами в державі.

Він відзначив, що, як і в попередні роки, передбачені проектом бюджету асигнування не зможуть повною мірою вирішити питання організаційного забезпечення діяльності судів, роботу кваліфікаційних комісій суддів, органів суддів­ського самоврядування, територіальних управлінь ДСАУ.

І.Балаклицький зазначив, що проект бюджету на 2009 рік Урядом відкликано для коригування у зв’язку з фінансовою кризою.

Отже, в цей відповідальний період, коли змінюватиметься проект бюджету на 2009 рік, слід об’єднати зусилля РСУ, керівництва ВС, вищих та апеляційних судів, щоб не допустити на законодавчому та урядовому рівнях скорочення видатків на наступний рік.

Очільник ДСАУ зауважив, що першочергова увага приділялась питанню забезпечення судів приміщеннями, котрі відповідали б вимогам для здійснення правосуддя.

«На жаль, доводиться констатувати, що, незважаючи на зусилля, яких докладає ДСАУ, обсяги бюджетних асигнувань на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт приміщень судів починаючи з 2006 року зменшуються. А низький рівень фінансування не тільки не дає змоги розпочати зведення нових будівель, яких відповідно до програми має бути 195, а й належно забезпечити продовження робіт на всіх об’єктах, розпочатих у попередні роки», — підсумував І.Балаклицький.

Отже, кошти, котрі можна було б використати на інформатизацію — комп’ютери, сервери, модернізацію мережі тощо, — йдуть на забезпечення судів належними приміщеннями.

Останнє, на чому в своєму звіті наголосив керманич ДСАУ, — єдина спеціальна форма працівників апаратів судів. На його думку, про доцільність такого нововведення розповідати не потрібно, оскільки це й так очевидно.

 

Про проблеми — вголос

 

На IX з’їзді суддів виступив і керманич Конституційного Суду Андрій Стрижак, який відзначив, що «в нашій державі, на жаль, повага до суду та судових рішень ще не стала правилом ні для політичних діячів, ні навіть для високих посадових осіб органів державної влади». Очільник єдиного органу конституційної юрисдикції навів кілька прикладів, коли рішення КС не виконуються чи ігноруються органами влади, а інколи навіть використовуються як інструмент у полі­тичній боротьбі. «При цьому, — сказав А.Стрижак, — справа нерідко доходить до застосування фізичних методів у перешкоджанні нормальній діяльності судових органів, що взагалі неприпустимо в циві­лізованій країні».

Голова КС також звернув увагу делегатів з’їзду на необхідність взаємодії судів конституційної і загальної юрисдикцій. Крім того, А.Стрижак поінформував, що очолюваний ним орган працює стабільно і, «попри випади з боку політиків, ухвалює рішення неупереджено».

Також свої занепокоєння щодо стану здійснення правосуддя висловила й уповноважений ВР з прав людини Ніна Карпачова. Вона назвала спроби «проштовхнути» в парламенті нові закони не реформуванням, а фактичним знищенням третьої гілки влади. Серед злободенних проблем судової системи, на її переконання, — недосконалість чинного законодавства. На думку Н.Карпачової, необхідно прийняти нові закони про адвокатуру та безоплатну правову допомогу, які врегулювали б надання такої допомоги соці­ально незахищеним громадянам не тільки в кримінальних, а й цивільних та адміністративних справах. На виконання рішення Європейського суду з прав людини в резонансній справі «Гурепка проти України» омбудсмен запропонувала внести зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, якими запровадити апеляційний та касаційний порядок оскарження рішень. Адже, за її словами, щороку близько 70 тис. адмінарештованих позбавлені права на оскарження рішень.

Водночас вона запропонувала запровадити принцип безперервності мандату судді, призначеного вперше, в межах п’ятирічного строку, що дасть можливість речникам правосуддя виконувати свої повноваження до вирішення парламентом питання щодо їх до­строкового призначення. Адже понад 1000 служителів Феміди вже кілька місяців чекають свого призначення Верховною Радою.

Заразом Н.Карпачова звернулася з проханням до суддів виваженіше застосовувати на практиці такий запо­біжний захід, як арешт, оскільки СІЗО та в’язниці вкрай переповнені. Хоча, за її словами, нерідко під арештом тримають осіб, які не становлять небезпеки для суспільства. Також уповноважений з прав людини зупинилася на проблемі виправдувальних вироків, зосередивши увагу присутніх на їх маленькій кількості (близько 150 справ щороку) та значному відсотку їх скасування апеляційними судами (83%).

Крім цього, вона вкотре наголосила на «необхідності зміцнення конституційного принципу незалежності суддів». Зокрема, зупинилася на фактах переслідування окремих служителів Феміди, тиску на них та незаконної ліквідації Окружного адміністративного суду м.Києва. «Щоб ефективно захищати права людини, треба, аби сам cуддя був захищений», — підсумувала омбудсмен.

А ось міністр юстиції Микола Оніщук озвучив свої пропозиції щодо поліпшення процедури добору суддівських кадрів. Він наголосив на необхідності запровадження анонім­ного тестування кандидатів на посаду судді. Міністр також зауважив, що поділяє занепокоєння служителів Феміди з приводу діяльності третейських судів, і повідомив про розроблений його відомством законопроект, у котрому передбачено вилучення з юрисдикції цих судів важливої категорії справ, рішення в яких стосуються дій органів державної влади.

Крім цього, делегати з’їзду заслухали доповідь очільника Вищої кваліфікаційної комісії суддів Ігоря Самсіна і виступи керманичів апеляційних судів — Петра Філюка, Павла Гвоздика, Віктора Городовенка, а також голову сумнозвісного Окружного адміністративного суду столиці Олега Бачуна. Останній розповів про проблеми адміністративної вертикалі і запропонував створити окремий телеканал, аби громадяни з екранів телевізорів дізнавалися про діяльність речників Феміди. Цю пропозицію пізніше було включено до тексту рішення з’їзду і рекомендовано ДСАУ вивчити це питання.

 

Як обирати, аби не програти?

 

Не менш важливим, утім, більш суперечливим для учасників з’їзду виявилося питання обрання членів РСУ, ВККС та ВРЮ. Слід зауважити, що перед формуванням нового складу РСУ представник Судової палати в кримінальних справах ВС Валентин Косарєв запропонував унести зміни до Положення про Раду суддів. На його переконання, до цього найвищого органу суддівського самоврядування повинні ввійти переважно особи, які не займають адміністративних посад. Утім, делегати з’їзду, більшість з яких становили голови судів, обговоривши це питання, вирішили, що краще нічого не змінювати.

Таким чином, до РСУ було обрано 77 членів, з яких 36 — представники загальних судів, 15 — господарських, 13 — адмі­ністративних, 3 — військових, 9 — від ВС і один представник КС. Варто зауважити, що до оновленої ради за квотою ВС потрапили П.Пилипчук (якого після завершення роботи з’їзду на імпровізованому організа­ційному засіданні РСУ знову було обрано головою цього органу. — Прим. ред.), Василь Гуменюк, Микола Пшонка, Станіслав Щотка, Олександр Волков, В’ячеслав Жук, Олег Кривенда, Віктор Маринченко і Валентин Косарєв.

До ВРЮ ввійшли судді ВС Валентин Барбара (квота спе­ціалізованих установ) і Костянтин Кравченко (квота загальних судів). Водночас делегати форуму підтвердили рішення попереднього з’їзду суддів, згідно з яким членом цього конституційного органу був обраний О.Волков. Слід зауважити: на засіданні РСУ, яке відбулося за тиждень до початку роботи зібрання, судді не­одноразово наголошували на тому, що складання присяги О.Волковим блокувалося в парламенті, зокрема Комітетом ВР з питань правосуддя.

Також представники суддів­ського корпусу обрали членів ВККС. На 7 посад претендували 15 кандидатів. У результаті шляхом таємного голосування делегати форуму до комісії обра­ли І.Самсіна, Володимира Пивовара, Ярослава Романюка, Миколу Пінчука, Миколу Патрюка ( квота загальних судів), Ігоря Васищака (квота господарських установ) і Ольгу Кравченко (квота адміністративних судів).

 

***

Черговий суддівський форум засвідчив готовність представників третьої гілки влади дати рішучу відсіч намаганням деяких парламентарів залучити до політичної боротьби служителів Феміди. Аби суди не стали інструментом у передвиборній лихоманці, людей у мантіях насамперед потрібно захистити від тиску, адже в умовах перманентних криз правда має бути на боці закону! Однак і його наразі хочуть змінити не на користь суддівського корпусу. Тому учасники з’їзду вкотре наголосили на потребі поновити своє право законодавчої ініціативи, аби не грати за правилами, які встановлюють політики. Хоча на таку розкіш вони дочекаються, напевно, лише тоді, коли політики навчаться поважати Феміду. Принаймні на законотворчому папері.

 

Підготували

Олена ВЕЛИКОДНА,

Ольга КИРИЄНКО