Хто підриває авторитет суду?

Правосудие, №24 (804) 16.06—22.06.2007

2860

Підривається не лише авторитет судової влади, а й робота Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Таку заяву зробив голова ВККС Ігор Самсін на початку чергового засідання 8 червня.

Кворум з натяжкою

Нагадаємо: ВККС діє у складі 13 членів (нині комісія працює у неповному складі — 12 осіб), що мають вищу юридичну освіту. До складу комісії входять: 7 суддів; по дві особи, призначені Верховною Радою та Президентом; одна особа від уповноваженого ВР з прав людини; одна — від Мін’юсту. Засідання кваліфікаційної комісії суддів є повноважним, якщо в ньому бере участь не менш як 2/3 від її складу.
Того дня ВККС не змогла розпочати повноцінну роботу вчасно у зв’язку з відсутністю кворуму.
На засідання вчасно не з’явилися Микола Полудьонний, Ігор Коліушко, Інна Ємельянова, Ніна Карпачова. Тож І.Самсін запевнив присутніх, що змушений буде вжити необхідних заходів для виправлення такого стану справ.
Невдовзі до засідання таки долучився М.Полудьонний, а згодом — І.Ємельянова. Відтак кваліфкомісія розпочала свою роботу.

Класи та рекомендації

За час дводенної роботи «екзаменатори» провели атестацію 20 суддів, за результатами якої 2 присвоєно вищий, 17 — І та 1 — ІІ кваліфікаційні класи. Крім того, 88 служителів Феміди отримали рекомендації для обрання безстроково. Серед них, зокрема, Людмила Шкляр, рекомендована до обрання безстроково суддею Вищого господарського суду України.
І.Самсін. Людмила Тимофіївна Шкляр. Після закінчення у 1991 р. Української державної юридичної академії працювала спеціалістом Арбітражного суду Житомирської області. На суддівській роботі з листопада 1994 р. Постановою ВР обрана суддею Житомирського апеляційного господарського суду безстроково, стаж роботи на посаді судді 12 років, має ІІ кваліфікаційний клас. Судочинство здійснює належним чином, дисциплінарних стягнень не має.
Людмило Тимофіївно, ви знайомі з принципом диспозитивності в адміністративному судочинстві?
Л.Шкляр. Так. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
І.Самсін. На кого покладено обов’язок доказування в адміністративному процесі?
Л.Шкляр. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У рекомендації відмовити

«Відмовити в рекомендації для обрання суддею безстроково». Такий «вирок» пролунав для Олега Луценка, котрий пропрацював на посаді судді Ярмолинецького районного суд Хмельницької області 5 років. Як з’ясувалося під час засідання, за досить короткий строк роботи суддя «встиг створити собі досить негативний імідж».
Із наданої йому характеристики члени комісії дізналися про неналежне ставлення до роботи, несвоєчасний розгляд справ, порушення вимог законодавства і навіть хабарництво. Це далеко не повний список «досягнень». Не відзначився він і знаннями чинного законодавства при перевірці кваліфікації. На запитання відповідав наздогад, мовляв, завжди під рукою є необхідна література, до якої можна звернутися, аби знайти ту чи іншу норму закону.
Члени ВККС порадилися і прийняли відповідне рішення з огляду на викладені факти.

За крок до «нерекомендації»

... Зупинилися судді Цюрюпинського районного суду Херсонської області Іван Лебідь та Іршавського райсуду Закарпатської області Михайло Сливка.
Розглянувши заяви обох суддів та заслухавши матеріали, члени комісії «помилували» І.Лебедя, давши йому рекомендацію для обрання суддею безстроково, і відклали до наступного засідання прийняття рішення щодо судді М.Сливки.
ВККС розглянула також низку скарг на рішення кваліфкомісій нижчих рівнів. Серед них і скаргу Олега Кремеза.
Василь Філатов. О.Кремез оскаржив рішення Кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Житомирського апеляційного округу від 26 квітня 2007 р. про визнання його непідготовленим для роботи на посаді судді.
До матеріалів скарги додається реферат, перелік питань, які йому ставилися, протокол засідання та його відповіді. Із цивільного процесу комісія поставила йому 3 бали, кримінального процесу — 4, кримінального права — 4, адміністративного законодавства — 4, житлового — 2. Таким чином, з 5 предметів — 4 позитивні оцінки й 1 — негативна. З огляду на це визнали, що він не заслуговує рекомендації на посаду судді.
О.Кремез має вищу освіту, закінчив Академію внутрішніх справ у 2000 році. Працював дільничним інспектором, старшим інспектором.
У пам’яті важко тримати всі відповіді, всі норми права. Вам дозволяли літературою користуватися?
О.Кремез. Ні.
В.Філатов. З житлового права його запитали, хто має право виселяти з гуртожитку? Він відповів — комендант та прокурор. Щоб швидше, без судової волокити. До кримінально-процесуального законодавства вносилися зміни останні 1,5—2 роки? Якщо так, то які?
О.Кремез. Зокрема, зміни до ст.112 КК...
В.Філатов. Чи оскаржуються постанови про порушення кримінальної справи за фактом?
О.Кремез. Ні, не оскаржуються.
В.Філатов. До якого віку дитини стягуються аліменти з батьків?
О.Кремез. До повноліття, однак, якщо дитина навчається у вищому навчальному закладі, то цей термін може бути продовжений до 25 років.
В.Філатов. Відносно гуртожитків ви помилилися. А якщо особа добровільно не виїжджає з готелю? Забронював на три дні, а проживає тиждень, місяць і не виїжджає. Яким чином можна виселити цю особу з готелю?
О.Кремез. Відповідно до законодавства всі спірні питання вирішуються в судовому порядку. В адміністративному порядку може вирішуватися тільки в тому випадку, якщо споруді, житловому приміщенню загрожує небезпека обвалу.
В.Пивовар. Який максимальний строк тримання під вартою на стадії досудового слідства?
О.Кремез. Строк тримання під вартою встановлено 2 місяці, однак його може бути продовжено до 1,5 року.
Порадившись, ВККС вирішила скасувати рішення Кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Житомирського апеляційного округу від 26 квітня 2007 р. про визнання О.Кремеза непідготовленим для роботи на посаді судді.

Депутатам розтлумачили закон

Члени ВККС розглянули також подання народних депутатів Валерія Шаманова та Євгена Корнійчука про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника голови Апеляційного суду м.Києва Миколи Короленка за недотримання вимог чинного законодавства.
Матеріали подання навів Ігор Коліушко:
— На адресу ВККС надійшло подання народних депутатів України В.Шаманова та Є.Корнійчука про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника голови Апеляційного суду м.Києва М.Короленка за недотримання вимог чинного законодавства. У своєму зверненні народні депутати вказують на те, що була порушена кримінальна справа. Порушення кримінальної справи було оскаржене в Шевченківському районному суді, який задовольнив скаргу і скасував порушення кримінальної справи.
Прокурор Генеральної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою в апеляційний суд, і той, розглянувши скаргу, задовольнив її, скасувавши рішення Шевченківського районного суду. Народні депутати звертають увагу на те, що при розгляді цієї справи колегія під головуванням судді М.Короленко допустила серйозні порушення вимог кримінально-процесуального закону. Вважаю, нам треба з’ясувати, як усе було насправді.
Вказується, що відносини, які стали предметом порушення кримінальної справи, стосуються підприємницької діяльності чи, точніше, псевдопідприємницької діяльності, тобто відмивання грошей, вилучення готівки з рахунків. Для цього існувала мережа фірм, фізичних осіб, які брали участь у цих операціях. Спір і в Шевченківському, і в апеляційному суді зводився до того, що адвокат стверджував про відсутність у слідства доказів порушення, а слідство стверджує, що докази є. Фактично, юридична дискусія, по суті справи заперечень немає. На запит ВККС надійшла відповідь від першого заступника голови Апеляційного суду м.Києва Михайла Вільгушинського, в якому перелічено хронологію подій. На даний час перевірити вказані в поданні порушення не є можливим, оскільки матеріали справи не перебувають в провадженні Апеляційного суду м.Києва. На вимогу Апеляційного суду м.Києва направити матеріали справи в.о. голови Шевченківського райсуду Ірина Тельнікова повідомила, що дана справа витребувана 4 квітня Верховним Судом і досі перебуває там.
Є також пояснення судді Апеляційного суду м.Києва М.Короленка. У поясненні суддя не дає відповіді по суті пред’явлених йому обвинувачень, а зосереджується на інших питаннях. Зачитую: «Справа була розглянута у відповідності до вимог чинного КПК. Доводи, викладені у зверненні народних депутатів щодо порушення вимог законодавства колегією суддів, зокрема мною, є надуманими і безпідставними. Факти порушення колегією суддів вимог КПК можуть бути встановлені лише в процесуальному порядку. Перевірка законності й обгрунтованості судових рішень проводиться відповідними судовими інстанціями за скаргами чи поданням осіб, які мають право на оскарження. Відповідно до ст.197 закону «Про судоустрій України» дисциплінарне провадження щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, якщо воно не містить відомостей про наявність певних ознак дисциплінарного проступку судді або порушення суддею присяги. Звернення народних депутатів до ВККС не містить відомостей про наявність у діях членів колегії суду, зокрема в моїх діях, ознак дисциплінарного проступку судді або порушення присяги судді».
У своєму зверненні депутати на підставі неперевірених обставин, викладених у зверненні адвоката, лише висловлюють думку про упередженість та непрофесіоналізм колегії апеляційного суду, зокрема, Короленка Миколи Петровича. Вказане припущення не є підставою для ініціювання дисциплінарного провадження щодо суддів судової колегії та головуючого. Оскільки апеляція прокурора розглянута відповідно до стст.382, 236 КПК. Тобто жодного пояснення по суті не дано.
В.Філатов. Ігоре Борисовичу, як вбачається з матеріалів, справа була порушена за фактом чи щодо конкретних осіб?
І.Коліушко. За фактом.
В.Філатов. Чому конкретні особи звернулися із постановою про скасування. Яким чином там зачіпалися їхні інтереси?
М.Полудьонний. Я дивився ці матеріали. Тут є перелік підприємств, які наби-то займалися конвертаційною діяльністю. І керівник одного з цих підприємств звернувся, оскільки вважав, що порушено його інтереси. Прізвище його там не фігурувало, була лише назва підприємства.
І.Самсін. Валерію Вікторовичу, ви підтримуєте своє подання і в чому вбачаєте порушення?
В.Шаманов. Так.
М.Полудьонний. Є така фраза: «всупереч ст. 351 апеляційний суд фактично не повідомив скаржників про результат розгляду апеляції». Що означає «фактично»?
В.Шаманов. Фактично, зі слів адвоката, вони говорили, що в день, коли відбувся суд, на дошці оголошень мало б бути вивішено оголошення, коли відбудеться розгляд справи. Ні письмового, ні усного повідомлення не було. Таким чином, певна людина змушена була просиджувати в суді, щоб дізнаватися з дошки оголошень про призначення розгляду справи.
М.Полудьонний. Апеляційний суд направляв адвокатові скаржника копію апеляційного подання?
В.Шаманов. Ні.
І.Самсін. Хтось хоче щось додати?
В.Шаманов. Зверну увагу на матеріали справи. Погляньте лише на обсяг інформації. Як розглядав дану справу Шевченківський райсуд і як Апеляційний м.Києва.
Наступне питання. Коли адвокат наполягає на тому, щоб вести запис, а йому говорять: «Ні».
В.Філатов. На якій підставі має вестися запис?
В.Шаманов. Бо так попросив адвокат. Ст.87 «Протокол судового засідання». У ході кожного судового засідання суду ведеться протокол... І 16 пункт: «На вимогу хоча б одного учасника судового засідання розгляду справ або за ініціативою суду першої чи апеляційної інстанції здійснюється повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу».
Про суть справи поінформував присутніх М.Короленко:
— 7 лютого 2007 р. СБУ було виявлено безгосподарні кошти, було порушено кримінальну справу за фактом злочину.
Пояснивши детально всі нюанси справи та застосування при її розгляді норм чинного КПК, М.Короленко зауважив, що йому «незручно давати ревізію на подання депутатів» і пояснювати, що вони неправильно розуміють норму процесуального закону, тоді як вони, законодавці, тільки-но проголосували цей закон.
М.Короленко. Відповідно до змін, які внесені, ведення технічного запису передбачено тільки у першій інстанції. В апеляційній інстанції не передбачено навіть ведення протоколу по цій категорії справ. Це — перевірка.
В.Філатов. Коли проводиться фіксація судового процесу?
М.Короленко. Коли ми розглядаємо в першій інстанції справу на вимоги однієї зі сторін, ми вмикаємо технічні засоби, або коли розглядається кримінальна справа, апеляція.
В.Філатов. І досліджуються докази.
М.Короленко. Безумовно.
«Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відмовлено в порушенні дисциплінарного провадження щодо заступника голови Апеляційного суду м.Києва Короленка М.П.». Такий вердикт оголосив голова ВККС І.Самсін після короткого обговорення членами ВККС даного подання за зачиненими дверима.

Підготувала
Наталія САРАПИН