Закон і Бізнес


Кожнен хоче під себе

Основний Закон став розмінною монетою для українського політикуму


Власть и закон, №11 (791) 17.03—23.03.2007
2052

Останнім часом питання про внесення змін до Конституції стало справою честі для українського політикуму. Чинним Основним Законом не задоволені передусім «нашоукраїнці», бютівці й комуністи, не кажучи вже про главу держави. Кожна владна ланка до останнього відстоювала своє бачення шляхів виходу з ситуації, що склалася, звинувачуючи в політичному протистоянні опонентів. Проте незабаром, з метою ліквідації двовладдя, спровокованого політичною реформою, троє керівників держави — Віктор Ющенко, Олександр Мороз, Віктор Янукович — домовилися створити єдину комісію з удосконалення Конституції.


Останнім часом питання про внесення змін до Конституції стало справою честі для українського політикуму. Чинним Основним Законом не задоволені передусім «нашоукраїнці», бютівці й комуністи, не кажучи вже про главу держави. Кожна владна ланка до останнього відстоювала своє бачення шляхів виходу з ситуації, що склалася, звинувачуючи в політичному протистоянні опонентів. Проте незабаром, з метою ліквідації двовладдя, спровокованого політичною реформою, троє керівників держави — Віктор Ющенко, Олександр Мороз, Віктор Янукович — домовилися створити єдину комісію з удосконалення Конституції.

Нагадаємо, що, крім численних заяв у пресі про необхідність внесення змін до головного закону країни, зокрема тез про відміну політичної реформи, позицію Президента з цього питання підтвердило й те, що він запропонував створити конституційну комісію для вдосконалення Основного Закону. Своєю чергою ВР також не забула створити Тимчасову спеціальну комісію для опрацювання проектів законів України про внесення змін до Конституції.
Голова ВР О.Мороз під час круглого столу «Конституційний процес в Україні: діалог влади і суспільства», організованого Громадською конституційною асамблеєю, запропонував створити ще один орган, який би зайнявся розробками змін до Основного Закону. Зокрема, він підкреслив, що зміни до Конституції, які пропонуються багатьма політичними силами, продиктовані передусім бажанням задовольнити «власні, корпоративні інтереси й владні амбіції». Дострокові вибори парламенту, його розпуск, дострокові вибори Президента, імпічмент глави держави — всі ці речі О.Мороз назвав абсурдними й абсолютно неконструктивними. «Нічого з цього не вийде», — заявив він.
О.Мороз поставив під сумнів коректність діяльності щодо внесення змін до Основного Закону як конституційної комісії, створення якої було ініційовано Президентом, так і комісії, створеної парламентом. Утім, Голова ВР не заперечує, що деякі положення Конституції все ж таки потребують доопрацювання. Принциповим питанням, на думку спікера, є сама процедура внесення цих змін, яка має здійснюватися в строгій відповідності до вимог чинного Основного Закону, виключаючи референдуми.
На думку О.Мороза, потрібно створити консультативний орган, до якого увійшли б не тільки політики, а й експерти-правознавці та представники громадськості. Співголовами цього органу мають стати Президент, спікер парламенту і глава уряду. Передбачається, що цей орган працюватиме відкрито, в режимі круглих столів. Така комісія має напрацьовувати пропозиції, які, в разі їх внесення до парламенту, можуть бути реально підтриманими більшістю депутатів.

Спікер і політреформа — єдині

На думку О.Мороза, сьогодні в політичному просторі штучно створені проблеми. Перша з них, за словами спікера, полягає в тезі про необхідність повернути баланс влади. «Я вас питаю, який баланс влади вам потрібен?.. Коли в одних руках зосереджена вся влада? Це вважається балансом? Давайте повернемося до документа, який ми підписували з Віктором Ющенком, Юлією Тимошенко, Петром Симоненком у 2002—2003 роках, де йшлося про необхідність зміни системи влади і перехід до парламентсько-президентської форми правління, позбавлення Президента абсолютних повноважень, які призводять до всіх тих негативних явищ, які ми мали досі», — заявив спікер.
Друга теза, яку постійно експлуатують, відзначає Голова ВР, полягає в тому, що «в Президента забирають повноваження». На думку О.Мороза, відбувається всього-на-всього процес приведення відносин у вищих ешелонах влади у відповідність до норм Конституції. «Нічого, що виходить за рамки Конституції, крім деяких нюансів, пов’язаних із законом про Кабмін, які елементарно вичищаються і доопрацьовуються, не відбувається. Це приведення у відповідність до Конституції, а не позбавлення повноважень».
О.Мороз підкреслив, що не слід зациклюватися на цих тезах і потрібно продовжувати політреформу, зокрема в тому, що стосується посилення системи місцевого самоврядування.

«Європа почне окопуватися і запасатися провіантом»

Своїм баченням проблеми поділився з учасниками круглого столу і колишній Голова ВР Володимир Литвин. Зокрема, він вважає, що у 2004 році існувало три головні причини, з яких були внесені зміни до Конституції. Першої з них екс-спікер назвав «спробу реваншу певних політичних сил, що особливо проявилося після 1999 року, тобто після закінчення президентської кампанії». Другою причиною, на думку В.Литвина було те, що деяким політикам потрібно було визначити своє місце у владній системі, «бо дехто зрозумів, що не можна стати Президентом через процеси, які відбуваються в Україні», і тому «зосередився на щаблях більш низьких, перетягнувши туди повноваження». І третьою підставою В.Литвин назвав спроби окремих політиків «зберегти себе при владі», відповідним чином перерозподіливши повноваження.
«На перший план під час конституційної реформи вийшли питання персоналій, а не системних потреб країни», — підкреслив екс-спікер, додавши, що питанням подальшого удосконалення Конституції має займатися все суспільство.
На думку Володимира Семиноженка, сьогодні суспільство повністю дезорієнтоване пропозиціями різноманітних політичних команд, а Конституція перетворилася на розмінну монету в політичній грі.
Зокрема, Борис Олійник відзначив, що таких різночитань Конституції, які ми спостерігаємо сьогодні, Україна ще не бачила. Він сказав, що політичні баталії довкола законів держави «катастрофічно знеславили Україну в очах Європи», і припустив, що «законослухняна Європа, куди ми хочемо податися, скоро почне окопуватися і запасатися провіантом». Він підкреслив, що влада вже дійшла до тієї межі, перед якою потрібно зупинитися і шукати компроміс.

Хто знає точно: неможливе можливе?

Наскільки ж реально внести зміни до Конституції і після цього провести дострокові парламентські вибори, як цього хоче опозиція? Більшість експертів схильна вважати, що навіть з технічної точки зору провести такі вибори навряд чи можливо, не кажучи вже про політичне підгрунтя перешкод на шляху до цього. Зокрема, в ст.102 закону «Про вибори народних депутатів України», яка має регулювати процес дострокових виборів, виписані лише деякі формальні процедури, чого для проведення повноцінної кампанії, очевидно, не досить. До того ж у держбюджеті не передбачені кошти на проведення виборчої кампанії.
І чи є взагалі смисл говорити про дострокові вибори після знову досягнутих домовленостей між Президентом і коаліцією? Прем’єр і спікер вже пообіцяли В.Ющенку здійснювати контроль за реалізацією положень Універсалу національної єдності, який, як і передвиборна програма Президента, має євроатлантичну спрямованість. Крім того, останній добився обіцянки не ліквідовувати Раду з нацбезпеки й оборони. Як запевняють обидві сторони, врегульовано також питання про призначення на посаду міністра закордонних справ президентського кандидата. А тому про дострокові вибори тепер можна буде почути тільки з вуст лідерки опозиції Юлії Володимирівни, за спиною якої Президент несподівано уклав перемир’я з опонентами.

Міняти хочуть всі

Тим часом парламентські фракції активно працюють над новим текстом Конституції.
Зокрема, вже розпочала свою роботу і тимчасова спеціальна комісія ВР. Проте члени «НУ» і БЮТ відмовилися від участі в її роботі. Зокрема, депутат від «НУ» Борис Беспалий заявив, що об’єднана опозиція підтримуватиме Президента, який має намір створити конституційну комісію, до якої ввійдуть парламентарі, представники Секретаріату глави держави і Кабміну, а також суддівського корпусу й громадськості.
Проте, на думку Б.Беспалого, «якщо кожна з цих груп діятиме окремо, то ні до чого, окрім посилення конфронтації, це не призведе».
Народний депутат від Партії регіонів Сергій Ківалов, який входить до складу тимчасової спеціальної комісії, заявив, що в «регіоналів» поки що нема готового проекту нової Конституції: «Є гарні фахівці, які займаються конституційною реформою і розроблянням Основного Закону. Передусім потрібно зібрати фахівців у галузі конституційного права — тоді користь. Інакше проблема не буде вирішена».
Тепер комісія з удосконалення Конституції працюватиме під керівництвом Президента й коаліції, щоб, за словами В.Ющенка, «надійно зафіксувати політичну стабільність в Україні».
Тим часом, за словами бютівця Євгена Корнійчука, фракція БЮТ теж активно працює в цьому напрямі та планує подати свій варіант нової Конституції до кінця березня.

Підготувала
Карина ЛЕВИЦЬКА