В.ОНОПЕНКО: «У тих, хто визначає напрями реформи, немає чіткого бачення майбутнього судоустрою»

Таку думку Голова Верховного Суду висловив під час зустрічі 1 березня зі співдоповідачами моніторингового комітету ПАРЄ Ренатою Вольвенд і Ганною Северінсен.

Таку думку Голова Верховного Суду висловив під час зустрічі 1 березня зі співдоповідачами моніторингового комітету ПАРЄ Ренатою Вольвенд і Ганною Северінсен.

Співдоповідачів моніторингового комітету ПАРЄ найперше цікавила думка Василя Онопенка щодо законопроектів про зміни до законів про судоустрій та статус суддів, унесених нещодавно Президентом на розгляд Верховної Ради, а також щодо системи адміністративних судів, які створюються нині в Україні.
«Ми повинні визнати, що сьогодні в тих, хто визначає напрями судової реформи, немає чіткого бачення майбутнього судоустрою України. Пропонована ж проектом система судоустрою є громіздкою, складною і незрозумілою навіть для фахівців. За умови реалізації положень цього законопроекту політична та економічна нестабільність у державі доповниться правовою нестабільністю», — наголосив Голова ВС.
Верховний Суд як найвищий судовий орган держави буде позбавлений можливості забезпечувати єдність судової системи, єдність та однаковість судової практики. І, що найголовніше, реалізація положень проекту погіршить доступність громадян до правосуддя. Розбудова додаткових вертикалей судів, а по суті, створення автономних судових систем, поглибить ті негативні явища, які зараз існують в українському судочинстві. Крім того, це породить правовий конфлікт судових систем з усіма негативними наслідками.
«Ми не хотіли б, — наголосив перший заступник Голови ВС Петро Пилипчук, — щоб українське суспільство і Рада Європи сприймали суддівський корпус України як таких собі ретроградів, які не бажають змін у судовій системі. Ми бачимо кризові явища і вважаємо, що їх основні причини не в тому, як вибудувана система судоустрою, а передусім у недосконалості процесу судового розгляду справ, законодавчого регулювання добору суддівських кадрів, неналежному фінансуванні судової влади, що породжує її залежність. До реформування судочинства підходимо надзвичайно виважено, відповідально і прагматично».
Поліпшенню ситуації, на думку В.Онопенка, сприятимуть не поспішливі та необгрунтовані зміни судоустрою, а вдосконалення процедури розгляду судових справ, ефективне, європейське не за формою, а за суттю реформування судочинства, створення умов для незалежності суддів, посилення вимог до підбору суддівських кадрів.
В.Онопенко підкреслив: критикуючи положення законопроекту, що передбачає створення додаткових автономних судових систем, він жодним чином не виступає проти спеціалізації судочинства (зокрема, запровадження адміністративної юстиції), як дехто йому закидає. Ідеться про те, щоб ця спеціалізація забезпечувала ефективність правосуддя і слугувала людям, не створювала для них додаткових проблем та незручностей. Адміністративну та іншу спеціалізовану юрисдикцію можна і потрібно запровадити з максимальним використанням на явних можливостей вітчизняної судової системи, що забезпечить  доступність правосуддя і не вимагатиме великих бюджетних витрат.
«Ми дбаємо про це, бо працюємо в Україні, забезпечуємо право громадян на судовий захист і несемо за це відповідальність», — заявив В.Онопенко в розмові зі співдоповідачами ПАРЄ.