Закон і Бізнес


В.МАЛЯРЕНКО: «Судді будуть поставлені у значно гірше становище, ніж відповідні працівники виконавчої влади»


Правосудие, №47 (723) 19.11—25.11.2005
1528

Шановний Леоніде Михайловичу!
1 листопада 2005 р. Верховною Радою прийнято постанову «Про схвалення Висновків і пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до якої Кабінету Міністрів до розгляду проекту закону в другому читанні пропонується ініціювати скасування указів Президента щодо окремих видів оплати праці суддів, внести пропозиції щодо змін до статей 43 та 44 закону «Про статус суддів».


Народному депутату України
Черновецькому Л.М.

Шановний Леоніде Михайловичу!

1 листопада 2005 р. Верховною Радою прийнято постанову «Про схвалення Висновків і пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до якої Кабінету Міністрів до розгляду проекту закону в другому читанні пропонується ініціювати скасування указів Президента щодо окремих видів оплати праці суддів, внести пропозиції щодо змін до статей 43 та 44 закону «Про статус суддів».

У зв’язку з цим прошу вас звернути увагу на такі обставини.

Постановами Кабінету Міністрів №№514 і 516 від 30 червня 2005 р., №865 від 3 вересня 2005 р., №1028 від 24 жовтня 2005 р. затверджені нові схеми посадових окладів керівників та суддів Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих судів.

Як відомо, відповідно до поділу влади Голова Верховного Суду в матеріальному та фінансовому відношенні прирівняний до. Прем’єр-міністра. Прем’єр-міністру встановлений посадовий оклад у розмірі 21 мінімальної заробітної плати. Відповідні оклади встановлені віце-прем’єрам та міністрам. Голові Верховного Суду оклад встановлений у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, тобто значно нижче від будь-якого міністра, з урахуванням указу Президента від 5 березня 2002 р. №220, яким посадові оклади суддів збільшені на 50%. Посадові ж оклади всіх суддів України відповідно до закону встановлені в певних відсотках до посадового окладу Голови Верховного Суду. Тому при скасуванні названого указу відбудеться диспропорція між посадовими окладами виконавчої та судової влади. Судді будуть поставлені у значно гірше становище, ніж відповідні працівники виконавчої влади.

Не можна також скасовувати указ Президента від 5 березня 2002 р. №220, яким встановлено надбавку суддям у розмірі 30% посадового окладу за почесне звання «Заслужений юрист України», оскільки суддя знову буде поставлений у гірші умови порівняно з іншими працівниками, які мають таке звання.

З метою заохочення керівних працівників судів у їх організаційній діяльності недоцільно скасовувати абзац 4 пп.2 п.1 указу Президента №642 від 11 червня 2004 р., яким передбачено надбавку в розмірі 30% посадового окладу за виконання обов’язків голови суду чи його заступника. Голови та їхні заступники, як правило, розглядають таку ж кількість судових справ, а крім того здійснюють і значну роботу в організаційній діяльності суду.

Недоцільно також скасовувати п.1 указу Президента від 10 липня 1995 р. №584 зі внесеними до нього змінами указом Президента №1061 від 25 листопада 2002 р. щодо одержання щомісячного грошового утримання працюючим суддям, які мають право на відставку. Скасування цих указів невідворотно потягне за собою значний відтік висококваліфікованих кадрів із судової системи, де і так у цьому проявляється дефіцит.

Скасування в зазначених частинах указів і особливо того, яким збільшено посадовий оклад на 50%, і надбавки за почесне звання «Заслужений юрист України» та одержання щомісячного грошового утримання працюючим суддям, які мають право на відставку, значно зменшить рівень заробітної плати суддів порівняно з діючими умовами праці і фактично знівелює рішення уряду про підвищення посадових окладів суддів та може спричинити позови до судів і навіть до Європейського суду.

Про те, що це дійсно так, можна навести приклад із заробітною платою суддів у Верховному Суді.

При скасуванні указів Президента заробітна плата першого заступника Голови Верховного Суду зменшується на 1%, заступника Голови — на 8%, судді Верховного Суду — на 11%.

У разі скасування в повному обсязі всіх указів Президента буде допущено дискредитацію посадових осіб держави, які заявили про необхідність значного збільшення заробітної плати суддів та їх незалежності й соціального захисту.

Щоб не допустити такого явища, за умови скасування указів якнайменше треба посадові оклади суддів привести у відповідність до посадових окладів керівних працівників державних органів, до яких вони прирівняні. Посадові оклади керівних працівників державних органів є вищими саме з урахуванням указу Президента від 5 березня 2002 р. №220 про збільшення посадових окладів суддів на 50%.

Друге питання, яке нас турбує, це наявність у проекті закону «Про Державний бюджет України на 2006 рік» ст.105, якою передбачається ревізія ст.44 закону «Про статус суддів» у частині доплати за вислугу років суддям.

Листом від 19 жовтня 2005 р. я повідомляв про це, однак зазначена стаття із проекту не вилучена.

Взагалі на фоні багаторазових заяв і обіцянок про необхідність підняття ролі суддів та зміцнення їх незалежності, про зміцнення їх фінансового і матеріально-технічного стану займати позицію про скасування указів Президента, якими встановлені хоча й мізерні, але надбавки до заробітної плати суддів, тим більше в передвиборний період, для парламенту держави, Кабінету Міністрів та Президента буде великою помилкою. У суддів та їхніх сімей така позиція не отримає схвалення. Вона не отримає схвалення і в тих структурах, які сподіваються на верховенство права в Україні та справедливе, не корумповане судочинство.

Прошу вас узяти до уваги мої зауваження та врахувати їх при доопрацюванні проекту закону «Про Державний бюджет України на 2006 рік».

З повагою

Василь Маляренко,
ГоловаВерховного Суду України