Голова ДСАУ В.Карабань бере на себе всю відповідальність за недофінансування судів, але обіцяє виправитися

Правосудие, №23 (699) 04.06—10.06.2005

2194

Останнє засідання Ради суддів України виявило деякі розбіжності в поглядах суддів і працівників ДСАУ на свої обов’язки і напрями роботи цієї структури. І, хоча з боку суддів відчувався певний тиск, перші особи судової адміністрації будь-яким чином намагалися згладити всі гострі кути. В розрізі таких натягнутих відносин «ЗіБ» вирішив поспілкуватися з головою ДСАУ Володимиром Карабанем на одну з найболючіших тем судової системи — про її фінансування.

— Володимире Яковичу, у своїх виступах ви неодноразово наголошували на недостатності фінансування судової системи. Зокрема, в частині незабезпечення в державному бюджеті в повному обсязі видатків на оплату праці, за якими, як ви знаєте, недофінансування становить 324 млн грн. Хто і на якому етапі не передбачив у кошторисах на утримання цю суму?

— Хочу відразу уточнити, що на сьогодні питання недофінансування за видатками на заробітну плату суддів не стоїть. Заробітна плата фінансується стовідсотково в межах видатків, затверджених законом про держбюджет на цей рік. Проблема в іншому — щоб забезпечити виплату заробітної плати суддям у встановленому законом розмірі, нам як у поточному, так і в минулому роках, крім встановлених держбюджетом видатків, необхідні додаткові кошти. Так, у минулому році існувала потреба в додаткових бюджетних асигнуваннях на фонд заробітної плати суддів близько 324 млн грн. Нині ми скоротили цей показник. І хоча нами досягнуто значного збільшення фінансування фонду заробітної плати суддів у держбюджеті на цей рік, однак зберігається потреба в ще близько 150 млн грн.

Ще раз зауважу: проблема не в питанні порядку витрачання бюджетних коштів, складання кошторисів тощо, а в спроможності держави надати нам необхідну суму коштів, яка, відповідно, має бути затверджена законом про держбюджет на відповідний рік.

Разом із цим причиною, яка зумовлює хронічний дефіцит бюджетних асигнувань на оплату праці є недосконалість структури заробітної плати судді в цілому та невизначеність її розміру на законодавчому рівні. Сьогодні на розмір заробітної плати судді впливають безліч підзаконних актів. Відсутність чіткого й простого механізму визначення та нарахування зарплати суддів фактично і породила наведену проблему.

У зв’язку із цим з метою реформування системи оплати праці суддів, їх матеріально-побутового забезпечення та соціального захисту, Державна судова адміністрація запропонувала змінити чинний порядок оплати праці, передбачений законом «Про статус суддів», постановою Кабміну «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» та актами Президента з цього питання, а також змінити систему забезпечення державою таких гарантій незалежності судді, як надання пільг щодо оплати житлових та комунальних послуг, медичного обслуговування та забезпечення суддів житлом путівок на санаторно-курортне лікування.

На наш погляд, доцільно передбачити структуру заробітної плати судді лише з трьома складовими: посадовий оклад, доплата за кваліфікаційний клас та надбавка за вислугу років. При цьому необхідною передумовою є збільшення посадового окладу судді як гарантія недопущення зменшення заробітку порівняно з попередніми роками. Такий підхід дозволить уникнути суб’єктивізму при визначенні розміру заробітної плати (грошового забезпечення) судді та слугуватиме засобом збалансування психологічного клімату в колективах судів.

— За законом питання фінансування судової системи, включаючи внесення подань до парламенту щодо видатків у держбюджеті, віднесено до компетенції ДСАУ, яку ви очолюєте. Яку частку відповідальності за недофінансування судів бере на себе ДСАУ?

— Якщо це піде на користь справі, то ДСАУ може на себе взяти відповідальність повністю, оскільки відповідно до ст.130 Конституції обов’язок щодо фінансування судів та забезпечення умов для їхньої діяльності покладається на державу, від імені якої в інтересах судів та суддів діє ДСАУ, котра є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Але бюджетний процес складніший, ніж дехто собі уявляє. ДСАУ формує та направляє до уряду зведений бюджетний запит на утримання судів загальної юрисдикції, в якому кожен рік повною мірою враховуються потреби органів судової системи. Показники зведеного бюджетного запиту за законом повинні бути враховані Кабміном під час складання проекту держбюджету на відповідний рік. Хоча закон і не надає нам повноважень щодо подальшої участі у формуванні показників держбюджету, але ДСАУ постійно відстежує цей процес та докладає титанічних зусиль для лобіювання інтересів судової системи. Про результати цієї роботи можете зробити висновок із таких цифр.

ДСАУ розпочала свою діяльність із 1 січня 2003 р. із загальним кошторисом видатків на утримання місцевих та апеляційних судів загальної юрисдикції в сумі 342 млн грн., а нині ця сума сягає 945 млн грн., тобто є майже втричі більшою.

У 2004 р. було повністю знято проблему фінансування видатків на безпосереднє здійснення судочинства: придбання конвертів, паперу, канцтоварів, оплату послуг зв’язку та відряджень тощо. На початку 2005 р. ця проблема знову виникла в деяких судах. Причиною цього став нерівномірний розподіл бюджетних коштів. У І півріччі Держказначейством нам надавалось лише 35% від запланованого обсягу видатків, а на ІІ півріччя передбачено 65%.

Ми не погоджувались із таким розподілом, завчасно прогнозували виникнення кризової ситуації та зверталися з проханням виправити ситуацію і до Президента, і до Прем’єра крім того, ініціювали аналогічні звернення до Голови Верховного Суду та голови Ради суддів України.

Нині ситуація знову виправляється. Істотно поповнився комп’ютерний парк судів. Придбано комп’ютерне обладнання на загальну суму 6,8 млн грн. Погашено заборгованість Мін’юсту з оплати комунальних послуг та довічного грошового утримання суддів у відставці. Вперше за останні роки профінансовано санаторно-курортне лікування суддів на суму 4,4 млн грн. та придбання житла для суддів апеляційних і місцевих судів на загальну суму 6,3 млн грн.

За період функціонування ДСАУ майже третина усіх судів загальної юрисдикції отримали приміщення, придатні для створення належних умов для здійснення судочинства. Для об’єктивної оцінки зробленого ДСАУ за такий відносно незначний проміжок часу необхідно згадати, що до 2003 р. кількість приміщень, які надавалися судам щорічно, не перевищувала 10—15 на рік.

За останні два роки проведено більше ніж триста поточних та капітальних ремонтів, внаслідок чого станом на 1 січня 2005 р. частка судів, розташованих у приміщеннях із незадовільним технічним станом, скоротилась майже вдвічі — з 59 до 30%.

ДСАУ вперше розроблено й погоджено з РСУ нормативи фінансового забезпечення судів, у яких детально обгрунтовано їхні потреби. Спільно з ВСУ та РСУ ми послідовно, системно і наполегливо доводили уряду та парламенту необхідність забезпечення адекватності фінансування реальним потребам судів. І наведені мною цифри є переконливим підтвердженням того, що уряд повернувся обличчям до проблем судової гілки влади. Якщо у 2003 р. заробітна плата судді місцевого суду в середньому становила 500—600 грн., то тепер — близько 2000 грн., зарплата суддів апеляційних судів — відповідно 1000—2000 грн. та 4000 грн.

За підтримки нової влади вдалося збільшити на 200 млн грн. видатки на утримання судів, що позитивно вплинуло на розмір заробітної плати суддів місцевих судів.

З метою лобіювання інтересів судів ДСАУ також розроблено та погоджено з РСУ Регламент бюджетного процесу ДСАУ, що в кінцевому результаті сприяло збільшенню фінансування судів.

— Закон передбачає безумовне надання судді житла впродовж 2 років. У проекті закону, який розроблено ДСАУ, йдеться про надання суддям кредиту на придбання житла з погашенням його впродовж 10 років за рахунок держбюджету. Чи не станеться так, що держава в якийсь момент не зможе погасити частку цього кредиту і суддя залишиться без житла?

Відповідно до вимог ч.7 ст.44 закону «Про статус суддів» держава повинна забезпечити суддю благоустроєним житлом не пізніше як через шість місяців після його обрання. В дійсності же, як ви знаєте, на превеликий жаль, усе відбувається інакше. Проблема залишається надто гострою, хоча певні позитивні зрушення впродовж останніх двох років все ж таки відбулися. Минулого року житло отримали 176 суддів, що на 45,4% більше порівняно з 2003 р. Проте навіть така кількість виділених суддям квартир задовольнила їхню потребу лише на 16,6%.

Нами активно ведеться пошук усіх можливих механізмів забезпечення суддів житлом, і надання кредитів — це лише один зі шляхів розв’язання проблеми. І якщо вести мову саме про кредитування, то необхідно зауважити, що цей механізм повинен бути чітко виписаний на рівні закону.

Нами запропоновано механізм, за яким законодавчо визначається структура заробітної плати, і однією її складовою є компенсація платежів за користуванням кредитом. При цьому зауважу, що кредит є пільговим — безвідсотковим і таким, який надається за рахунок коштів держбюджету. Тобто державним кредитом. У такому разі описаний вами випадок неспроможності держави щодо компенсації платежів за пільговими кредитами виключається, оскільки, як зазначалось, держава надає не лише компенсацію по кредиту, а й сам кредит.

Але знову зверну вашу увагу — це тільки один із можливих шляхів вирішення цієї проблеми, ми допускаємо і розглядаємо й інші можливі варіанти вирішення проблеми забезпечення суддів житлом.

— У тому ж проекті закону йдеться про заміну вартості додаткових соціальних гарантій для суддів — пільг із квартплати, путівок на санаторне лікування, пошиття форменого одягу тощо — на грошові виплати у складі заробітної плати судді. Чи не станеться так, що підвищення власне самої зарплати, на якому наполягають судді, відбудеться саме за рахунок матеріалізації таких пільг? Тобто в такий спосіб судді реально не матимуть підвищення в оплаті праці?

— У проекті не йдеться про, так би мовити, «матеріалізацію» пільг. Практика довела неефективність механізму пільг. У більшості випадків вони хоч і передбачені законом, але в наслідок різних причин залишаються декларативними, що призводить до того, що реально судді не можуть ними скористатись. Але враховуючи, що всі вони мають матеріальний характер, при достатньому розмірі заробітних плат суддів у їхньому існуванні немає жодної необхідності.

Але навіть якби стояло питання їх матеріалізації, то це суттєво не змінило б розміру заробітних плат. Наведу прикладу: у середньому пільга з оплати за житло суддів становить близько 50 грн., вартість пільги з безкоштовного проїзду судді — близько 60 грн., пільги з оплати сигналізації 50 грн. на місяць і так далі. В запропонованому нами проекті, для прикладу, частка обрахованого розміру соціальних пільг становить усього 262 грн. при заробітній платі від 2000 для новопризначеного судді до 3900 грн. для суддів зі стажем роботи більше ніж 20 років, а суддів апеляційних судів — 4320 і 5600 грн. відповідно.

Ми живемо в сучасній демократичній країні з ринковою економікою, і питання обов’язку держави забезпечити належні матеріально-побутові умови суддів необхідно розглядати саме в такому контексті. Основною гарантією незалежності судді є його заробітна плата достойного розміру. Тому нами пропонується виключити із закону «Про статус суддів» встановлені ним пільги суддям на сплату за житлово-комунальні послуги тощо, а натомість встановити простий, прозорий та зрозумілий механізм нарахування заробітної плати суддів, який би забезпечував і необхідні життєві потреби судді, зокрема з урахуванням тих благ, які нині повинні надавати пільги, і належні побутові умови, лікування, відпочинок та інше.

Звичайно, в обрахунок необхідного розміру заробітної плати судді ми включаємо вартість встановлених законом пільг, але разом із цим ми також збільшуємо й розмір самої зарплати, яка буде включати підвищений розмір посадових окладів зі встановленою формулою його розрахунку, що залежатиме від прожиткового мінімуму в державі, і підвищені розміри доплат за кваліфікаційний клас та вислугу років.

За нашими розрахунками середня заробітна плата суддів місцевих судів повинна становити близько 100 тис. грн. на рік. Сьогодні ж її розмір близько 20 тис. Тобто запровадження описаної запропонованої нами системи нарахування заробітної плати збільшить реальні доходи суддів майже в 5 разів.

Я хочу переконати вас, що всі зміни, які ми пропонуємо, спрямовані лише на покращення умов роботи кожного судді та реальне збільшення його доходів. Унесення запропонованих нами змін до закону «Про статус суддів» дозволить реально збільшити доходи суддів, забезпечить реалізацію державою гарантій їх незалежності.

— У листах до редакції «ЗіБ» не лише судді, а й працівники судів наголошують на жебрацькому рівні заробітної плати та невиконанні нормативних актів щодо підвищення заробітної плати працівникам судів. Як ДСАУ планує забезпечити нормальну заробітну плату працівникам судів, аби помічник судді не отримував менше, ніж прибиральниця? Чому це питання не порушувалося ДСАУ під час розробки проекту держбюджету на 2005 рік?

— Зазначу, що посадові оклади працівників апарату судів встановлено на підставі постанови Кабміну «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів», розмір яких перебуває на рівні посадових окладів відповідних спеціалістів інших державних структур.

Суть проблеми полягає в тому, що в переважній більшості судів не застосовується практика встановлення надбавок працівникам апарату судів. На сьогодні фонд зарплати суддів та інших працівників суду є спільним. І, звичайно ж, передусім чергу забезпечуються вимоги суддів, а працівникам апарату заробітна плата виплачується за залишковим принципом.

Щоб урегулювати це питання, нами ініційовано внесення змін до вищезазначеної постанови уряду щодо збільшення розміру посадових окладів працівників апарату судів. Ці пропозиції проходять процедуру погодження з Мінпраці та соціальної політики. Водночас із Мінфіном погоджується питання щодо визначення окремим кодом економічної класифікації фонду заробітної плати працівників апарату судів.

Мова йде про розмежування фондів зарплат суддів і працівників апарату. Це дозволить увесь фонд заробітної плати працівників суду, в тому числі й фонд економії, спрямовувати на встановлення надбавок, виплату премій помічникам суддів та іншим спеціалістам. Таким чином, розподіл фондів заробітної плати суддів та працівників апарату судів надасть можливість упорядкувати розмір грошових виплат усім працівникам суду.

І хоча ще рано говорити про досягнення в питанні збільшення доходів працівників апарату, однак нашими зусиллями вже збільшено їх середню зарплату в середньому в двічі. Нині, починаючи з поточного місяця, середній розмір зарплати вже сягає близько 500 грн.

— Критикуючи роботу ДСАУ, судді висловлюють думки щодо необхідності підпорядкування установи, яка б опікувалася матеріальним забезпеченням судової влади, органам суддівського самоврядування. Це, на їхню думку, виведе суди з-під впливу на них виконавчої влади через хронічне недофінансування. Чи вважаєте ви такі ідеї слушними?

— Я не заперечую проти підпорядкування ДСАУ органам суддівського самоврядування чи ВСУ. Як суддя у відставці і голова ДСАУ я готовий сприйняти будь-яку пропозицію, якщо вона піде на користь справі. Але зауважу, що питанням організаційного забезпечення судів, зокрема фінансового, матеріально-технічного та іншого, повинен займатись незалежний орган як від виконавчої, так і законодавчої гілок влади.

Але й у нинішньому статусі ДСАУ працює достатньо ефективно, прозоро та в інтересах суддів спільно з ВСУ та РСУ. І з головами цих органів у нас досягнуто порозуміння і спільне бачення не лише проблем організаційного забезпечення діяльності судів, а й шляхів їх розв’язання. Всі позитивні надбання в організаційному забезпеченні судів — то результати наших спільних зусиль.

У зв’язку із чим я хочу висловити подяку голові ВСУ Василю Маляренку і Голові РСУ Віктору Кривенку.

Розмову вів
Всеволод НЕКРАСОВ