Закон і Бізнес


«Беркут» проти Ющенка

Демократія перемогла! Що далі?


Власть и закон, №44 (668) 30.10—05.11.2004
2013

Минулої суботи в Києві зібрався наймасовіший мітинг в Україні після здобуття незалежності. 100 тисяч учасників — це найбільш точна цифра. Люди зайняли всю площу Лесі Українки, що перед Центрвиборчкомом. Була зайнята також уся проїжджа частина в обидва боки і весь протилежний бік площі. Все людське поле — помаранчеве від передвиборної атрибутики Ющенка.


Минулої суботи в Києві зібрався наймасовіший мітинг в Україні після здобуття незалежності. 100 тисяч учасників — це найбільш точна цифра. Люди зайняли всю площу Лесі Українки, що перед Центрвиборчкомом. Була зайнята також уся проїжджа частина в обидва боки і весь протилежний бік площі. Все людське поле — помаранчеве від передвиборної атрибутики Ющенка.

Ющенко мобілізував людей до найголовнішої події — дня і ночі виборів, коли вони мають не просто піти і проголосувати, а й своїм пікетом захищатися від фальсифікації. Це був не передвиборний мітинг. На відміну від студентського віче тижневої давності, де Ющенко розповідав про свої майбутні укази, цього разу він намагався посіяти в людей зерна перемоги.

Головна ідея — не боятися як у день голосування, так і вночі:

«Своєю присутністю тут, тим, що ви є на цьому мітингу, на цьому майдані, ви засвідчуєте, що ми з вами живемо не в часи страху, а в часи людської, громадянської мужності»;

«Ми, громадяни України, не будемо сидіти і чекати, поки нам оголосять сфальсифіковані результати виборів. Нехай бандити на це не сподіваються. Ми відстоїмо кожен наш голос. Ми відстоїмо наш вибір»;

«Я, шановні друзі мої, переконаний: не зеки, не тюремна зона будуть визначати долю моєї країни і долю 47 мільйонів. Я переконаний, що 47 мільйонів чесних людей самі визначать, яка влада буде після 31 жовтня в Україні, які ідеали вона буде розбудовувати»;

«31 жовтня стане для моєї нації великим днем. Присвятіть його вашому вибору. Не програмі КВК, не розважальній програмі на каналах «Інтер» і «1+1». Присвятіть його собі й Україні. Все цінне в нашому житті вимагає нашої пильної уваги, часу і зусиль. Зло перемагає тільки тоді, коли чесний люд бездіяльний».

Це не повний перелік аргументів, якими Ющенко намагався переконати людей. У ситуації зриву або фальсифікації виборів йому залишається сподіватися лише на одного можливого союзника — на народ. Репетиція ночі після голосування вийшла двосерійна.

Спочатку події в самому Києві в день мітингу. Колони ющенківців спокійно зібралися, пройшли центром і зайняли площу перед ЦВК. Потім феєричний для Ющенка мітинг, який зіпсувала лише невелика провокація із закидуванням Центрвиборчкому камінням. Тоді влада не втручалася. Це було її показове дійство перед Заходом: вона намагалася переконати, що зрив виборів — це не про неї.

На межі півночі з суботи на неділю влада показала, до чого слід готуватися опозиції в ніч виборів.

У суботу ЦВК цілий день розглядала питання створення додаткових 420 дільниць для голосування в Росії. Від самого ранку депутати-нашоукраїнці намагалися не допустити фальсифікації виборів на російських дільницях через зайві бюлетені. Саме для цього учасників мітингу попросили залишитися після виступу Ющенка, щоб показати силу народу.

Без особливих ексцесів люди протрималися до 11 вечора. В цей час із боку вулиці Кутузова та бульвару Дружби народів з’явилася група молодиків, які почали бити мирних демонстрантів молотками і пляшками. Трьох нападників вдалося затримати депутатам Жванії, Павленку і Третьякову. Вони виявилися представниками міліції. Двоє з них — співробітниками спецпідрозділу «Титан», один — приватної охоронної фірми. У всіх них при собі була табельна зброя.

Депутат Стретович показав журналістам вилучені у трьох затриманих речі: посвідчення капітана міліції №004399 Віктора Гандурая та посвідчення старшого інспектора МВС Сергія Оксенюка. Також Стретович продемонстрував пістолет «макаров», дві обойми із патронами і закривавлений ніж.

Після цього депутати Зінченко і Червоненко затримали у приміщенні ЦВК начальника київського УБОЗу Ошовського, який, за їхніми словами, керував спецоперацією нападу на демонстрантів.

У цей час Ющенко, який перебував у ЦВК, спробував вийти до людей, але вперся в кільце омонівців, які почали його відштовхувати. Правда, йому все ж вдалося звернутися до затриманих молодиків, які били людей і яких депутати затягли до ЦВК і поклали на підлогу: «Хлопці, за все це ви будете відповідати. Так і перекажіть своїм паханам!» При цьому Ющенко грюкнув кулаком по підлозі.

За даними ж міліції, ющенківці вчинили над ними «криваву розправу». Як і в Мукачевому, знову «безчинствували» Безсмертний, Павленко, Червоненко. Вони «билися ногами» і «по обличчю». Розняти конфліктуючі сторони вдалося лише представникам прокуратури.

Трохи пізніше почалася сутичка вже з іншого приводу. Причиною стало рішення ЦВК. Річ у тому, що Центральна виборча комісія у встановлений термін, до 12-ї ночі, не винесла рішення про створення в Росії додаткових дільниць. Але, поки нашоукраїнці займалися розборками зі спецпідрозділами, члени Центрвиборчкому збиралися відновити засідання без них.

Коли депутатам відмовили в праві зайти до зали засідання, нашоукраїнці вибили зачинені двері. Виникла сутичка — депутати почали битися цими дверима, скубти один одного, в результаті чого депутат від СДПУ(о) Шуфрич, який захищав засідання ЦВК, опинився без футболки.

А тим часом вже після 12-ї години Центрвиборчком створив у Росії не 420, а 41-у додаткову дільницю.

Ще одним наслідком репетиції «Варфоломіївської ночі» в день виборів стало 12 поранених, яких забрала «швидка». Серед яких — жінка віком близько 60 років, яку шпирнули ножем. А також дві кримінальні справи, порушені проти... депутатів-нашоукраїнців.

Минула субота довела: в Україні існує 100-відсоткова ймовірність повторення не грузинського, а мукачівського сценарію. Тільки невідомо, який фінал матиме друга частина цього блокбастеру: встановлення «потрібної демократії», визнання виборів недійсними чи просто зрив виборів.

Віта АНДРЕЙЧЕНКО, «Українська правда»