Рівень заробітної плати суддів не забезпечує їхньої незалежності та неупередженості

Правосудие, №34 (658) 21.08—27.08.2004

1925

Як повідомив «ЗіБ» лідер Християнсько-ліберальної партії України Леонід Черновецький, з листів, які надходять на його адресу від суддів з усієї України, вбачається невирішення у державному бюджеті проблем із фінансуванням видатків на заробітну плату суддів та передбачених нормативними актами доплат та надбавок до неї. Це змусило його напередодні відкриття шостої сесії Верховної Ради звернутися до всіх депутатських фракцій у парламенті щодо забезпечення в бюджеті необхідних асигнувань, як це передбачено проектом змін до закону про держбюджет (реєстр. №5328).

Водночас Л.Черновецький направив лист Прем’єр-міністру щодо необхідності забезпечити фінансування видатків на судову владу з урахуванням змін, запропонованих цим проектом закону.

Депутатським фракціям
Верховної Ради України

ЗВЕРНЕННЯ
щодо проблеми
недофінансування судів України

Шановні колеги!

Я отримую багато звернень від суддів з різних регіонів України про вкрай недостатнє фінансування судової системи.

Судді в Україні мають особливий статус, визначений Конституцією та спеціальним законом «Про статус суддів». Це — третя гілка влади. При цьому вони являють собою специфічну категорію працівників, фінансування оплати праці яких здійснюється виключно з державного бюджету.

Конституційне та законодавче визначення комплексу гарантій їх незалежності обумовлено специфікою діяльності суддів, спрямованою на відправлення правосуддя, створення дієвого механізму захищеності конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Згідно зі ст.126 Конституції незалежність та недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України. Статтею 130 Конституції передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Гарантії незалежності суддів закріплено в ст.11 закону «Про статус суддів», відповідно до якої незалежність суддів забезпечується, поміж іншим, матеріальним та соціальним забезпеченням суддів згідно з їх статусом, особливим порядком фінансування судів. При цьому всі державні органи, установи та організації зобов’язані поважати незалежність судових органів і не посягати на неї.

Згідно зі ст.44 закону «Про статус суддів» заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. У доповнення до положень закону «Про статус суддів» було прийнято низку указів Президента, якими, крім обов’язкових надбавок та доплат (за вислугу років, за кваліфікаційний клас), було передбачено надбавки та доплати, націлені на створення механізму додаткових заходів для соціального захисту та матеріального забезпечення суддів у зв’язку з додатковим навантаженням. Як встановлено указами Президента, фінансування витрат, пов’язаних з їх реалізацією, повинне здійснюватися в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання судів.

У 2003 році обсяг фінансування судів дозволяв застосовувати положення указів Президента та створювати механізм соціального захисту суддів щодо оплати їх праці, хоча й не в повному обсязі.

Обсяг фінансування видатків на заробітну плату суддів згідно з Планом фінансування із загального фонду бюджету на 2004 рік, затвердженим Державною судовою адміністрацією України, було встановлено на рівні 2003 року. При цьому в бюджеті на 2004 рік не було враховано підвищення Кабінетом Міністрів посадових окладів та Президентом — надбавок за кваліфікаційний клас. Фінансування судів на зазначені цілі бюджетом на 2004 рік передбачено не було. Як наслідок, після підвищення оплати за кваліфікаційний клас через брак коштів усі надбавки та доплати, встановлені суддям у 2003 році, а також ті, які вони отримували в попередні роки, було скасовано.

Крім того, для деяких категорій працівників передбачено повну компенсацію витрат, пов’язаних із виплатою податку на доходи фізичних осіб, відповідно до положень ст.48 закону «Про Державний бюджет України на 2004 рік». У той же час жодної компенсації за стягнення податку на доходи фізичних осіб із суддів ні законом «Про Державний бюджет України на 2004 рік», ні указами Президента передбачено не було, хоча необхідність у додаткових заходах не тільки не зникла, але й стала більш актуальною.

Таким чином, у судах України склалося надзвичайне становище, оскільки обсяги бюджетного фінансування оплати праці в судах призвели до того, що заробітна плата суддів фактично не збільшилася, як це було заплановано, а в середньому зменшилася в півтора-два рази. Крім того, зменшена заробітна плата почала обкладатися податком на доходи фізичних осіб.

Рівень заробітної плати суддів, яку вони отримують починаючи з 2004 року, не тільки не створює механізму захищеності від тиску при прийнятті суддями рішень і не забезпечує їхньої незалежності та неупередженості, а й грубо порушує їхні права та є кроком назад у проведенні судово-правової реформи.

Крім того, слід мати на увазі, що для ефективної роботи суду та забезпечення незалежної роботи судової влади потрібно вирішити проблему забезпечення на належному рівні видатків на придбання судами обладнання, ремонт приміщень, оплату послуг за телефонний зв’язок, обслуговування оргтехніки тощо.

Зовсім не заплановано в бюджеті видатків на капітальне будівництво, оплату соціальних потреб, а також на утримання органів суддівського самоврядування та кваліфікаційних комісій, діяльність яких передбачено законом «Про судоустрій України».

У зв’язку з викладеним прошу вас, шановні колеги, підтримати зміни до закону «Про Державний бюджет України на 2004 рік», спрямовані на підвищення рівня фінансування судової системи, що передбачаються проектом закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» (щодо фінансування Державної судової адміністрації)», отриманим Верховною Радою 26.03.2004, реєстр. №5328.

З глибокою повагою

Л.М.Черновецький,
народний депутат України