Закон і Бізнес


Ради создания активов мечты

Что стоит за попыткой парламента приватизировать угольные шахты пулами


№6 (1564) 12.02—18.02.2022
АННА ГРУШКА
2246

В надежде найти покупателей на заброшенные дотационные объекты законодатель пытается обойти крупную приватизацию независимо от стоимости лотов. Процедура, которая не допустит злоупотреблений, до сих пор не прописана, но цель благородная — новый отопительный сезон.


Корупція актів користування

Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики на черговому засідання розглядав законопроект щодо розширення прав постійних користувачів земельних ділянок (№6289). Захистити ініціативу завітав нардеп Артем Чорноморов.

Крім того, що в проекті висновку секретаріат звертав увагу на дві правові колізії, висловитися забажали й інші члени комітету. Так, Ярослав Юрчишин зазначав, що ініціатива надає необмежені повноваження суб’єкту владних повноважень. «Він може діяти на власний розсуд — відмовити в погодженні з надуманих підстав, розглядати справу роками, й оскаржити цю процедуру буде неможливо, оскільки в проекті вона не прописана».

Народний обранець наголошував на необхідності прописати чіткий порядок погодження передачі в оренду ділянок особами, що використовують їх на праві постійного користування. Причому процедура має бути записана в законі, а не в підзаконних актах.

А.Чорноморов нагадав про передумови виникнення ініціативи. Мовляв, з 1996 р., коли було велике розпаювання державних підприємств, деякі підприємства, що знаходились у віданні Міністерства аграрної політики та Міністерства юстиції, отримали так звані акти постійного користування землею. Однак згідно з рішеннями сесій місцевих рад ці ж ділянки потрапили в користування селян (подекуди площею в 50 га).

Люди не мали права здавати ці ділянки в оренду. Проте зараз 99% цих земель обробляються «в сіру». «Проект покликаний змінити ситуацію й дати можливість здавати ділянки за договорами оренди максимум на 7 років», — нардеп обіцяв прописати процедуру передачі в оренду правками до другого читання.

Я.Юрчишин застерігав, що якщо цього не зробити, законодавець ризикує закриваючи десяток корупційних схем, створити одну, більш потужну. Мовляв, відсутність чіткої процедури — це корупційний ризик.

А.Чорноморов зазначав, що аграрний комітет у свою чергу чекає пропозицій від більш досвідчених нардепів, аби удосконалити проект. І, схоже, на «антикорів» таки подіяла статистика. Почувши, що нині 500—600 тис. га українських земель обробляються нелегально, комітет вирішив повірити автору на слово і дочекатися правок.

Тягар на дотаціях

Більш палкі дискусії виникли в ході розгляду ініціативи щодо приватизації вугільних шахт та продажу арештованого майна (№6507), котрий представляв нардеп Андрій Мотовиловець.

Анастасія Радіна звертала увагу, що ініціатива пропонує запровадити приватизацію об’єктів державної комунальної власності так званими пулами (групами об’єктів). При цьому склад кожної окремої групи пропонується визначати рішенням Кабміну. Такий пул виступатиме єдиним об’єктом приватизації: «Але в проекті не визначено яким саме чином та за якими критеріями. Немає жодних обмежуючих чи регулюючих норм щодо того, як формується такий пул».

Голова комітету нарікала, що групування об’єктів дозволятиме обійти вимоги щодо того, які саме об’єкти потрапляють на велику приватизацію, а які йдуть на малу. Автори документа пропонують уважати об’єктами малої приватизації, незалежно від вартості, вуглебудівні підприємства — шахти, розрізи.

«Це відверто корупційна ініціатива», — висловився Володимир Кабаченко. «На 100% корупційна, — підтримав колегу Роман Іванісов. — Адже в проекті не визначені мета, критерії та умови, за яких мають прийматися рішення. У результаті орган приватизації отримає невиправдано розширені повноваження, що уможливить зловживання ними».

Також член комітету нарікав, що автори проекту хочуть дозволити продавати майно, що знаходиться під арештом, — усупереч нормам Кримінального процесуального кодексу: «Хто купуватиме арештоване майно? Ви б самі купували таке?» — звернувся він до автора.

«Після складання повноважень нардепа я буду готовий до купівлі будь-яких об’єктів», — відповідав той. А.Мотовиловець пояснював, що за минулий рік на шахти витратили 5 млрд грн. «Наше вугілля найдорожче у світі через те, що ми дотуємо виробництво. Майже всі шахти, що знаходяться в державному управлінні, потребують величезних інвестицій. Цим проектом ми плануємо продати підприємства «Центренерго» та шахти».

Мовляв, Кабмін формуватиме пул та пропозиції щодо інвестиційних зобов’язань. Аби майбутній великий гравець ринку отримав не лише прибуткове підприємство «Центренерго», а й повний комплекс — і почав вкладати в нього гроші.

Інвестугода для загалу

А.Радіна цікавилася які важелі матиме держава аби слідкувати за виконанням інвестиційних зобов’язань. А.Мотовиловець запевняв, що їх оприлюднять на сайті «Prozorro. Продажі» й так можна буде бачити вкладені кошти. При цьому контроль за інвестиціями здійснюватиме орган управління, що продав пул: «Якщо зобов’язання не будуть виконані, держава поверне об’єкти у власність. Як, наприклад, Запорізький алюмінієвий завод, який був повернутий через невиконання інвестиційної угоди».

«Так його розідрали в щепки. На комбінаті вирізали все, що було», — обурився невдалим прикладом Роман Іванісов. Мовляв, у даному випадку вже не було чого повертати.

А.Мотовиловець погоджувався: «Чому так довго реагували? Я обурений не менше ніж ви. Через те, що ніхто не бачив інвестиційну угоду. Однак мала приватизація дозволить показувати інвестиційні зобов’язання на загал».

Натомість А.Радіна намагалася знайти відповідь на питання, чи є в авторів розуміння того, як саме має виглядати поправка, що унеможливить дискрецію Кабміну у формуванні пулу.

Звітувати про рівень розуміння і компетентності узялася перший заступник голови Фонду державного майна Ольга Батова. «Ми вже напрацювали правки до другого читання. Нам потрібно завершити приватизацію влітку, аби новий власник заходив у опалювальний сезон з рядом можливостей», — пояснила поспіх чиновниця.

«ФДМУ уже третій рік поспіль обіцяє отримати більш ніж 12 млрд грн. від малої та великої приватизації. Проте за минулий рік отримали лише 2 млрд грн. І то, якість отриманих коштів залишає багато питань. В.Кабаченко з’ясовував, чи провів фонд опитування або зустрічі з інвесторами, які зацікавлені в придбанні шахт. «Більш ніж упевнений, що задача полягає в іншому — просто закрити державні шахти, залишити людей без роботи. Під шахтами залишиться земля, що також буде продана. Якщо переговорів не було, то про що ми взагалі зараз говоримо?» — озвучив він власне бачення намірів автора ініціативи та Уряду.

Представник ФДМУ заперечила, мовляв, надходження були на рівні 5 млрд грн. «Ми робимо все, що від нас залежить, але активи, що передаються нам на приватизацію, не є активами мрії для інвесторів». О.Батова запевняла, що цьогоріч план у 8 млрд грн. фонд зможе виконати.

Зокрема, створили робочу групу у складі «Центренерго», фонду й Міненерго, яка проаналізувала 34 шахти і з’ясувала, які з них можна продати разом з «Центренерго». «Також будуть проведені податковий, фінансовий, юридичний, технічний, операційний і екологічний аудити 7 державних підприємств, що управляють шахтами», — повідомила чиновниця. Але частину шахт усе ж планують закривати.

Таким чином, укотре в новому році комітет довірився авторам ініціативи, що ті внесуть необхідні корективи. Мабуть, 1,5 місяця новорічних канікул даються взнаки, і доводиться повертатися до турборежиму. «Ми побачили можливості виправити недоліки до другого читання», — резюмувала А.Радіна.

У результаті таки вдалося погодити ініціативу — із зауваженнями від комітету. Успіхи ФДМУ, приватизація, розтягнута на 30-річчя, — це дійсно не те, чим варто пишатися. Та, схоже, якщо документ таки ухвалять, чергова влада зможе випробувати свої сили й на цьому поприщі.