Управы на руководителей нет

Как из-за процессуальных ляпов прокурор поиздевался над «дисциплинарниками»

Орган, осуществляющий дисциплинарное производство, рассмотрел дело относительно уволенного прокурора, который несколько дней назад занял новую должность. Хотя дать объяснение было невозможно, бывший глава прокуратуры их дал, причем изящно.

Сила абсурду

На керівника Чернівецької обласної прокуратури Ірину Кравченко поскаржився заступник Генерального прокурора Максим Якубовський. З 22 січня жінка працює в столиці — у відділі міжнародного правового співробітництва Київської міської прокуратури.

Прокурор просила орган, що здійснює дисциплінарне провадження, закрити справу, а це клопотання розглядати без її участі. Її нинішній безпосередній керівник повідомив «дисциплінарників», що зараз його підлегла не перебуває на лікарняному. З огляду на те що це вже друга неявка І.Кравченко на засідання, до того ж прокурор не клопотала про перенесення розгляду, доповідач у справі, представник суддів Павло Отвіновський, запропонував розглядати провадження без її участі.

У клопотанні прокурор наполягала, що предметом розгляду дисциплінарного провадження не може бути неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, своїх посадових обов’язків. Мовляв, дисциплінарна скарга на неї як на керівника обласної прокуратури суперечить установленій процедурі, тож справу потрібно закрити.

Як відомо, Генеральним прокурором досі не встановлений порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурорами, які обіймають адмінпосади, посадових обов’язків. Відповідно, положення дисциплінарного органу також не містить порядку розгляду таких скарг.

І.Кравченко просто звільнили згідно з наказом Генпрокурора 31 травня. Прокурор писала «дисциплінарникам»: те, що вона досі відсторонена від посади керівника обласної прокуратури до завершення вказаного провадження, — абсурд. Мовляв, за наслідками розгляду іншого дисциплінарного провадження, її з посади звільнили, тож за неналежне виконання обов’язків її вже притягнули до найвищої міри стягнення.

Прокурор нарікала, що необ’єднання дисциплінарних проваджень призвело до погіршення її становища. Начебто звільнення з посади поглинуло б догану. До того ж висновок про наявність дисциплінарного проступку склали більше ніж за два місяці, що суперечить порядку.

Скаржилася прокурор і на те, що перебуваючи на новій посаді, вона не мала жодної можливості обґрунтувати, що її робота як керівника обласної прокуратури була відповідною, адже вона вже не мала доступу до справ. І взагалі, неналежне виконання обов’язків зумовлено її першим тодішнім заступником.

Управлінський клімат

М.Якубовський інформував орган, що відповідно до наказу Генпрокурора з 29.03.2021 до 2.04.2021 працівники Офісу ГП перевірили стан організації її роботи як керівника обласної прокуратури щодо основних напрямів діяльності. З’ясувалося, що І.Кравченко не інформувала населення про результати діяльності прокуратури, приділяла надмірну увагу роботі, що не належить до її повноважень, всупереч регламенту розглядала всю вхідну кореспонденцію, порушуючи встановлений її ж наказом розподіл обов’язків.

Також, всупереч положенням порядку щодо забезпечення режиму секретності в державних органах своїм наказом вона передбачила допуск сторонніх осіб виключно за її дозволом. Сторонніми при цьому вважалися й працівники правоохоронних органів обласної прокуратури.

Очільник прокуратури проводила наради, проте рішення за їх результатами приймались формальні. На жодну з 41 нарад важливі питання не виносилися і не розглядалися.

Скаржник повідомляв, що за час її керівництва в колективі склався незадовільний морально-психологічний клімат. Через невмотивовані претензії та намагання змусити виконувати необґрунтовані вимоги. Начальник управління та керівники відділів свідчили, що вона системно відстежувала службові та особисті контакти, забороняла доповідати зі службових питань своєму заступнику.

І.Кравченко відсторонила свого першого заступника від виконання адміністративних повноважень, допускала порушення закону «Про запобігання корупції» не забезпечивши виконання службових обов’язків при розгляді повідомлення про можливе виникнення конфлікту інтересів — очільник прокуратури просто доручила розгляд повідомлень неуповноваженій особі.

Її перший заступник пояснював, що при спілкуванні з ним та рядом іншими працівників, вона грубо порушувала правила прокурорської етики, допускала приниження людської гідності, несправедливо та необ’єктивно оцінювала роботу працівників, улаштовувала скандали, систематично цькувала підлеглих, погрожувала, розділила колектив на своїх та чужих.

Усі ці події підтвердили ряд інших її колег. Свідки в кримінальних провадженнях також допускалися в приміщення за її попередньою згодою. Так, після того, як свідок, що є правоохоронцем, з’явився на допит без її погодження, вимагала звільнити чергового працівника за його допит.

Дійшло до того, що очільник прокуратури заборонила, погрожуючи звільненням, заходити до свого кабінету своєму першому заступникові. Крім випадків, коли вона його запросить. Однак скаржник пропонував «дисциплінарникам» накласти на І.Кравченко просто догану.

Знущання віддалено

Однак прокурору усе ж вдалося надіслати свої пояснення органу. Більш як на 50 сторінках. Доповідач попередив колег і присутніх, що закон і нормативно-правові акти зобов’язують його оголосити їх у повному обсязі. П.Отвіновський зачитував їх більш як 1,5 год. Знущання у формі зловживання правом зовні походило на чемпіонат зі скорочитання.

Здавалося, І.Кравченко просто вирішила надіслати усі свої звіти щодо виконання службових обов’язків. Мабуть, просто пощастило, що на посаді очільника прокуратури вона перебувала менше ніж півроку. Доповідь про досягнення перепліталася з посиланнями на практику Європейського суду з прав людини.

Прокурор писала, що орган не може приймати рішення на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації, що пояснення цілого ряду свідків не можуть братися до уваги через те, що їх не попереджали про відповідальність за давання неправдивих пояснень, що службове розслідування не ініціювали, що її дії не призвели до порушення прав людини та громадянина.

«14 аркушів залишилось. Завершую», — орієнтував колег і присутніх П.Отвіновський. Тим часом секретар засідання підійшов до журналіста «ЗіБ». «Скільки б не було аркушів, доповідач зобов’язаний зачитати. Зборами прокурорів затверджене положення, яке передбачає саме таку процедуру». Указував він і на зловживання правом, адже доповідач змушений виголошувати все це за відсутності представника сторони.

Очільник органу Андрій Гнатів вирішив підтримати колегу, і дочитати за нього послання І.Кравченко. Воно завершувалося висновком, що колектив обласної прокуратури під її керівництвом «діяв як єдиний механізм».

Це просто стиль

У своїй промові представник скаржника акцентував увагу на ознаках, які характеризують манеру керівництва очільника прокуратури: «Це не лише неналежне виконання службових обов’язків, а й дезорганізація роботи замість організації, ухилення від відповідальності, перекладання її на підлеглих. На жаль, це її стиль».

«Так, під час перевірки вона мала звітувати на пленарному засіданні органу місцевої влади. Однак І.Кравченко переклала свої обов’язки на першого заступника. Він повернувся із засідання з повідомленням, що звіт прокуратури не прийняли, адже згідно із законом «Про прокуратуру» він не уповноважений». Також представник М.Якубовського зазначав, що прокурор у листах пояснювала, що не може звітувати за діяльність старої прокуратури, адже нині вона реорганізована.

Мовляв, прокурор не могла належно підготуватися до заперечень під час перевірки. «Заперечень і зауважень фактично не надходило, зі всім була погоджена. Не надійшло заперечень до офісу і в подальшому. Після перевірки вона зібрала всі наряди, замкнулася в кабінеті, нікого не пускала». Тобто, хоч вона й «дезорганізувала роботу», можливість готуватись у неї була.

«Усі її доводи надумані. Це керівник низького рівня», — пояснювала сторона скаржника. Перед тим як видалитися в окрему кімнату, А.Гнатів пригадав попередні аргументи прокурора — що вона не має допуску до матеріалів обласної прокуратури: «Чи не виникає сумніву, що пояснення написані не нею? Адже вони виписані з такими деталями». Мовляв, при цьому ніщо не заважало прокурору приїхати й дати пояснення особисто.

Урешті І.Кравченко дістала стягнення у вигляді догани. Розгляд провадження яскраво ілюструє недопрацювання чергової реформи й навіть процесуальний абсурд. Проте, доки недоліки не виправлять, «дисциплінарники» будуть змушені діяти виключно в межах затверджених положень, а під час засідань громадськості розкриватимуться все нові приклади якості новітніх прокурорських кадрів.