Реагируя на вызовы

Как ВРП удалось обеспечить бесперебойную деятельность судебной власти

Высшая рада правосудия уже долго стоит на защите независимости и авторитета украинской Фемиды. Вместе с тем работа конституционного органа сопровождается как значительными достижениями, так и несоизмеримыми трудностями.

Погляд крізь цифри

Попри різні перепони, упродовж минулого року членам ВРП вдавалося злагоджено та продуктивно виконувати свої посадові обов’язки. І чим, як не цифрами, можна це довести?

Рада внесла 109 подань Президентові про призначення на суддів. За цей час конституційному органу навіть довелося вперше виступити з публічним зверненням до глави держави. Негайного розв’язання потребувала проблема нестачі кадрів, аби надалі не накопичувалися справи, а їх розгляд здійснювався в розумні строки.

Тому ВРП зверталась з проханням видати укази про призначення на суддівські посади тих кандидатів, стосовно яких уносились відповідні подання, та привести до присяги 51 володаря мантії. У відкритому листі наголошувалось, що попри значне недофінансування, колосальне навантаження та роботу в умовах карантину українські суди мають захищати права громадян. І деякою мірою такий метод боротьби з кадровим голодом таки спрацював. Адже зрештою глава держави підтримав подання ВРП та підписав відповідні укази.

Водночас у 2021 році члени Ради прийняли 201 рішення про звільнення суддів. При цьому для кожного з них законники не нехтували обґрунтуванням. Рішення звільнити у відставку суддю, стосовно якого відкрито кримінальне провадження, ВРП пояснювала тим, що порушення й розгляд кримінальної справи не є підставою для відмови в задоволенні заяви. Разом з тим іноді Раді доводилось припиняти відставку, але це відбувалось у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком за скоєння умисного злочину.

За минулий рік було розглянуто 334 повідомлень про втручання в здійснення правосуддя. Більшість звернень стосувались погроз на адресу володарів мантій, виявлень підроблених документів, спроб підкупу, образливих висловлювань у соціальних мережах тощо.

Крім того, із січня до серпня ВРП повністю завершила розгляд 7418 дисциплінарних скарг. А вже з 5.08.2021 було прийнято рішення зупинити розподіл деяких справ між членами. Це зумовлено змінами до закону «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.

З моменту набрання чинності документом скарги мають розподілятися дисциплінарному інспектору ВРП. Але нині відсутні такі посадові особи, і навіть не оголошений конкурс про їхній добір. Тому станом на 21.01.2022 у ВРП вже накопичилося 3325 нерозподілених скарг.

Також із чималою кількістю повідомлень доводиться працювати секретаріату Ради. Як зазначають у прес-службі, протягом 2021 року було розглянуто 3141 звернення: 2755 — від фізичних осіб, 237 — від юридичних осіб, 101 — від нардепів та комітетів Верховної Ради, 48 — від об’єднань громадян, а також 641 запит на інформацію.

Потрібна ініціатива

Підводячи підсумки 2021 року, уже колишній в.о. голови ВРП Олексій Маловацький відзначав, що найбільшим своїм здобутком члени конституційного органу вважають забезпечення безперебійної діяльності судової влади та захист прав громадян. І це все в умовах значного недофінансування та кадрового голоду.

Водночас правник детальніше зупинявся на основних досягненнях ВРП. Ішлося про новий підхід до судового адміністрування, застосування єдиної кадрової та дисциплінарної практики, ініціювання змін процесуального законодавства, впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи тощо. Також у минулому році ВРП почала активно співпрацювати з провідними університетами та науковими установами. Зокрема, з метою залучення молодих фахівців до судової влади та формування кадрового резерву.

В умовах тотального недофінансування правники продовжували швидко реагувати на виклики та ефективно перерозподіляти наявні ресурси. За словами голови Ради суддів Богдана Моніча, сама така робота ВРП дала можливість закінчити 2021 рік хоч і не з очікуваним, але і не найгіршим результатом.

Разом з тим законники просували чимало важливих ініціатив. Зокрема, члени Ради намагалися спростити доступ до професії володаря мантії. Адже нині для того, щоб стати суддею, необхідно пройти досить складну процедуру, яка загалом налічує 15 стадій. Увесь цей процес триває щонайменше 2 роки.

Як зауважують у ВРП, модернізувати процедуру добору суддів можна шляхом скорочення деяких стадій конкурсу. При цьому варто залишити тестування на професійну здібність, виготовлення стандартного рішення та оцінку досьє. У разі необхідності може бути проведена співбесіда для з’ясування певних обставин. Крім того, на думку Ради, доречним було б запровадження незалежних центрів оцінювання, які матимуть стандартизовані підходи до визначення кваліфікації суддів.

З новим початком

Безперечно, членам ВРП доводилося не тільки вказувати на проблеми, а й самостійно шукали шляхи їх вирішення. Адже раніше уряд не завжди реагував на певні зауваження чи побажання від конституційного органу. Зокрема, як підкреслював О.Маловацький, парламент не бачив необхідності хоча б ознайомлюватись із щорічними доповідями ВРП щодо стану забезпечення незалежності судової влади.

Тож уже на початку цього року члени Ради були змушені застосувати новий підхід задля того, щоб їхню позицію принаймні в деяких питаннях нарешті почули. Представники адвокатури — О.Маловацький, який до того ж виконував обов’язки голови ВРП, та Павло Гречківський — подали у відставку через незгоду з неконституційними обмеженнями статусу члена органу суддівського врядування.

Нагадаємо: захисники й раніше висловлювали занепокоєння, що законодавець фактично втрутився в процес добору членів ВРП. Адже орган, який створили для надання допомоги з’їзду адвокатів при відборі відповідних кандидатів, не передбачається профільним законом.

За словами О.Маловацького, залишається незрозумілим, яким чином дорадчий орган може допомагати професійним об’єднанням. Адже, по суті, створено незалежний орган, не підконтрольний нікому. На підставі свого регламенту він може відходити від вимог законодавства.

Отже, суперечностей тут виникає дуже багато. І в результаті двоє членів ВРП за власним бажанням уже покинули свої крісла. Ще у двох правників у березні закінчується строк повноважень. Із заповненням посад новими членами теж постійно виникають затримки. До того ж нині у ВРП оновилося керівництво. Адже до виконання посадових обов’язків голови днями приступив д.ю.н., професор Віктор Грищук.

Залишається сподіватися, що члени ВРП таки зможуть надалі ефективно працювати в умовах турбулентності. Поки складається враження, що конституційний орган, який завдяки своїй роботі не давав падати в прірву українській Феміді, нині сам відчайдушно потребує руки допомоги.