Закон і Бізнес


Желанная демилитаризация

БЭБУ не оправдывает надежд адвокатуры, принимая на работу следователей, а не аналитиков


№3 (1561) 22.01—28.01.2022
ЮЛИЯ БОЙКО
3018

Похоже, предсказания начинают сбываться. Более половины кадров Бюро экономической безопасности — из старой системы. Защитники бьют тревогу, что в БЭБУ не берут сообразительных ботаников, а также анализируют другие тренды 2021 года.


Непрозорий відбір у БЕБУ

Голова комітету Асоціації адвокатів України з питань захисту бізнесу, активів та прав інвесторів Олег Вдовичен зібрав правників, аби обговорити підсумки року, що минув.

Представник Ради бізнес-омбудсмена Олексій Співак звітував, що орган з 2015 року розглянув уже понад 10 тис. скарг від бізнесу. При цьому в нинішньому році кількість скарг значно зросла. «Більше було лише в кінці 2017-го, коли вводили систему блокування податкових накладних», — зауважив експерт.

У нинішньому році значно почастішали скарги на невиконання судових рішень, також бізнес масово скаржився щодо податкових перевірок та на дії правоохоронних органів.

Загалом понад 60% скарг стосувалося податкових питань. Часто скаржилися традиційно й на органи місцевого самоврядування, на митницю і на міністерства.

В очікуванні повноцінного запуску роботи БЕБУ в раді розробили ряд рекомендацій. РБО радить:

чітко та прозоро передбачати порядок ліквідації податкової міліції та інших економічних підрозділів правоохоронних органів і забезпечити ефективний громадський контроль за БЕБУ;

передбачити прозору й чітку процедуру добору та призначення керівників і працівників бюро;

акцентувати увагу саме на аналітичній складовій при розслідуванні економічних злочинів та демілітаризації нового органу.

«Ми вітали створення БЕБУ. У той же час у нас є певні застереження до того, як зараз формується орган. Так, більше половини нового персоналу — колишні працівники податкової міліції, за ними йдуть представники інших правоохоронних органів», — пояснив О.Співак.

Мовляв, така статистика аж ніяк не виправдовує надій на те, що в новому органі працюватимуть люди з приватного сектору — адвокати, аналітики й банкіри. Тож нині питання чи зможуть старі кадри діяти за новими методами залишається відкритим. Представник РБО висловив сподівання, що надалі відбір до БЕБУ проходитиме більш відкрито, аби до нього долучалися не тільки працівники з колишньої системи.

Криза аналітики

О.Вдовичен погодився з доповідачем, зауваживши: крім того, що до органу не працевлаштувалися розумні люди в окулярах, представників попередньої системи ще й наділили завеликими повноваженнями.

«Наречена хотіла показати себе перед можливим виходом заміж, — пояснив активність колишніх представників податкової міліції напередодні ухвалення закону про БЕБУ адвокат Анатолій Романюк. — Перед створенням бюро вони показали свою ефективність, аби полегшити собі можливість пройти конкурс на вакантні посади в новому органі».

Тим часом «бажання правоохоронних органів годити всім» породило, наприклад,  проблему зміни підслідності ст.191 Кримінального кодексу (привласнення й розтрата майна). «Аналізуючи ст.216 Кримінального процесуального кодексу, можна прийти до висновку, що підслідність щодо неї залишається за слідчими Національної поліції, слідчими й детективами Державного бюро розслідувань та детективами Національного антикорупційного бюро». Спікер застеріг, що це може стати проблемою для бізнесу. Мовляв, на стадії відкриття кримінального провадження прогнозують певні зловживання саме щодо цієї статті.

Правник також висловив думку щодо доцільності створення окремої категорії суддів: «На жаль, суди загальної юрисдикції з урахуванням значного навантаження, належним чином не обізнані в такій дуже складній галузі, як податкове законодавство. Було б доцільно створити окремі суди й окрему прокуратуру. Адже навіть з дій прокурорів ми розуміємо, що вони також не мають можливості, а можливо, і бажання вникати в суть податкового законодавства та здебільшого покладаються на думку слідчих податкової міліції», — пояснив доповідач.

Новини експертиз

Судовий експерт з економічних експертиз з досвідом понад 10 років Олексій Віхляєв у своєму огляді спирався на відомості з усієї України.

«Майже всі економічні злочини потребують економічної експертизи. Близько 80% експертиз не можуть підтримати позицію слідства в економічних злочинах. Тож можна припустити, що без такого порозуміння 80% справ будуть приречені на необґрунтовані «маски-шоу» й обшуки. І в подальшому не матимуть шансів пройти експертизи чи потрапити в суд», — розповів експерт.

О.Віхляєв зазначав, що нині більшість судових експертів вважають, що грошову масу (яка саме частина була витрачена на господарські та не господарські операції) неможливо ідентифікувати. Проте в більшості випадків слідство не підтримує такої позиції.

«Якби в підприємства було менше витрат, то в нього було б більше прибутку. Фраза начебто смішна і дивна, але саме на підставі таких звинувачень часто відкривають кримінальні провадження», — розповів судовий експерт. Мовляв, тут часто і самі платники податків не завжди білі, тож і щодо них теж накопичується багато питань.

Розповів О.Віхляєв і про цікаві операції з продажем біологічних активів: «Наприклад, державна установа володіє великою кількістю землі, і тому винаймає на її обробку підрядника. І коли вже пора збирати врожай, випадково цьому підряднику земля передається в користування. Тобто спочатку він отримував кошти за обробку від держави, а потім випадково отримав ще й врожай».

Говорячи про збитки державі, експерт зазначив, що нині в НАБУ досить детально готуються до призначення експертиз у порівнянні з іншими слідчими. Тож зважаючи на кращу якість підготовки матеріалів, такі справи починають отримувати підтримку і в судах.

І попри те, що представники Верховної Ради ніяк не дійдуть порозуміння з податковою щодо того, чи варто декларувати криптовалюту, товарознавча експертиза зіграла на випередження — підходи щодо оцінки криптовалюти вже є.

Нині формується новий тренд і в лінгвістичній експертизі, що серед іншого вивчає випадки приниження честі та гідності. Практика ще досить неоднозначна і не відпрацьована, але учасники судових процесів усе частіше роблять спроби відстоювати гідність не лише фізичних осіб, а й брендів.

Психологічна експертиза вже певний час практикує новий напрям — щодо договорів, підписаних під тиском. «Він практикується вже досить тривалий час, але мало хто про нього знає», — зазначив спікер.

Почеркознавчі експертизи встановлюють, що майже 60% клієнтів на предмет підписання тих чи інших документів обманюють навіть свого захисника: «Коли адвокат у результаті намагається будь-якими шляхами зупинити експертизу, яку сам же ініціював, розуміючи, що щось пішло не туди, — це досить поширена проблема».

Також після тривалих суперечок щодо авторства методики на дослідження дати підпису, харківський та дніпровський інститути майже зупинили проведення хімічних експертиз стосовно давності підписів. Експерт порадив звертатися до фахівців, атестованих судовими експертами раніше. «Їхні висновки судді нерідко беруть до уваги».

Сьогоднішні можливості даних експертиз — це 5 років і кулькова ручка. Модератор дискусії О.Вдовичен пригадав, що нещодавно був на екскурсії в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз, і там йому показували техніку, що нібито здатна з похибкою 2 тижні встановити строк давності підпису в межах 20 років. Правник цікавився в експерта чи таке взагалі можливо.

«Зараз є різні методики. Але офіційні стосуються виключно періоду близько 5 років. І чорнильна ручка, як і раніше, не ідентифікується. Можливо, найближчим часом нові методики затвердять, але зазвичай цей процес займає від двох років», — пояснив експерт. Мовляв, методику щодо податку на прибуток затвердили, коли даний податок вже 5 років як відмінили.

О.Віхляєв резюмував, що часто судді беруть до уваги доволі примітивні аргументи. «Якийсь учитель у школі провів лінгвістичну експертизу, і його висновок суддя взяв до уваги. А інколи судді не звертають уваги на висновки експерта з усіма регаліями», — розводив руками експерт.

Перспективи нових проваджень

Адвокат Андрій Молчанов зазначив, що у 2021 році в ході карантинних обмежень досить суттєво обмежувалися трудові права громадян. Першочергово це стосується відсторонення невакцинованих без збереження заробітної плати. Проте суди в спорах частіше стають на бік працівників. «Оскільки підприємці під тиском держави відстороняли працівників, думаю, нас очікує велика кількість спорів щодо визнання відсторонення незаконним і про виплату втраченого заробітку», — прогнозував спікер.

Переймався правник і зростанням справ про притягнення керівників і власників до субсидіарної чи солідарної відповідальності за борги підприємств у разі потрапляння під процедуру банкрутства. «Мене як адвоката насторожує практика Верховного Суду, який сказав, що керівник чи власник бізнесу, якого притягають до субсидіарної чи солідарної відповідальності, має довести відсутність своєї вини. Тобто стосовно цього кола осіб діє презумпція вини».

Тому все частіше захисникам доводиться нагадувати своїм клієнтам, що питання економічної доцільності тих чи інших правочинів має проходити червоною ниткою в будь-яких угодах і проектах.

Як бачимо, нові вимоги влади вимагають від кожного окремого підприємця, власника землі чи юриста ще більшої обережності, скрупульозності та якості дій, аби встояти на ногах, граючи за новими правилами, які пропонує держава. Залишається тільки сподіватися, що до нових правил потроху пристосовуватимуться і державні установи, а не лише приватний сектор.