Закон і Бізнес


Судья Шестого апелляционного административного суда, член конкурсной комиссии для проведения конкурса на занятие должности члена ВККС Евгений Мезенцев:

«Мы должны создать лучшее будущее для грядущих поколений»


Евгений Мезенцев: «Мы должны создать лучшее будущее для грядущих поколений»

№52 (1558) 25.12—31.12.2021
ЮЛИЯ БОЙКО
6159

В ожидании первого формального заседания членов конкурсной комиссии, которые будут избирать кандидатов в Высшую квалификационную комиссию судей, «ЗиБ» пообщался с судьей, бывшим заместителем председателя Шестого административного суда Евгением МЕЗЕНЦЕВЫМ. Было желание расспросить, как идет работа комиссии и к чему готовиться будущим претендентам.


«Визначальний документ у роботі КК — методологія оцінювання»

— Євгене Ігоровичу, ключове питання, яке бентежить не лише правників та суддів, а й суспільство, — коли. Коли нарешті конкурсна комісія дасть поштовх ВККС? Адже цим процесам, як відомо, передує досить масштабна організаційна робота, яка нині вами ведеться.

— Дійсно, найголовніше питання — коли. І це питання бентежить усіх, нас також. Адже поки абсолютна більшість організаційних питань, які мають бути вирішені до початку першого формального засідання конкурсної комісії, ще не узгоджена. Сьогодні я розповім про ключові з них, проте, скільки ще буде витрачено часу на цю роботу, точно сказати не можу.

Адже троє з наших колег є іноземцями, це люди з Канади, Сполучених Штатів Америки, Нідерландів. Тож першочергово логістика їх прибуття до нас є важкою. Вони вже були в Україні, 19 листопада ми мали першу очну зустріч з ними та провели її на досить плідному рівні. Понад 5 год. ми приділили підготовчим моментам, спілкуванню, визначенню основних напрямів роботи, пошуку відповідей на цілу низку серйозних питань. Таких як де працювати, який засіб комунікації використовувати, хто працюватиме з нами як апарат, в якому приміщенні ми розмістимося, як будемо підтримувати зв’язок, як буде захищатися інформація. На багато із цих питань поки немає остаточних відповідей.

Зараз перед нами стоїть величезний блок питань щодо підготовки регламентних документів. Це визначальні документи, на підставі яких будуть працювати всі інші склади КК з добору членів ВККС. І фактично ми йдемо в їх розв’язанні в авангарді, як піонери. Ми маємо прийняти всі регламентні документи, затвердити їх, розробити методику. У першу чергу маємо прийняти регламент роботи самої КК — як ми працюємо, в якому режимі, чи є припустимими, наприклад, засідання віддалено. Сподіваюся, що і закон, і регламент дадуть нам таку можливість. Оскільки реалії сьогодення вказують на те, що без роботи онлайн, особливо в умовах пандемії, працювати фактично неможливо.

— Крім цього, ви маєте затвердити положення про проведення конкурсу. На якому етапі ця робота?

— Ми вже маємо певні напрацювання, підготовлені проекти, які зараз дуже активно обговорюємо. У складі КК існує два підрозділи (за узгодженням членів комісії). Один з них займається розробленням заяви на участь у конкурсі з доданням усіх необхідних матеріалів. Адже саме заява й додані до неї матеріали — це той основний базисний блок інформації, що буде оцінюватися при здійсненні добору.

Також ми будемо отримувати інформацію з відкритих джерел, які будуть у нашому доступі, від громадських організацій, які опікуються питаннями здійснення судової реформи і взагалі правосуддям в Україні, а також від Національного антикорупційного бюро.

Власне, робота з НАБУ є одним з тих аспектів, яким уже можна трішечки хвалитися. Ми вже провели робочу зустріч з першим заступником директора бюро паном Гізо Углавою. Поговорили про співпрацю, про обмін інформацією, підготували спільно з юридичним департаментом НАБУ проект меморандуму про співпрацю та обмін інформацією. І урешті 20 грудня ми з Сергієм Верлановим як уповноважені усім складом комісії, підписали меморандум.

Крім того, дуже важливим, я би навіть сказав визначальним, документом, який ми маємо найближчим часом погодити, є методологія оцінювання. Він ключовий у нашій роботі та в проведенні конкурсу. Крім того, що методологія має передбачати відповідність критеріям доброчесності та професійної компетентності всіх кандидатів, ми також маємо визначити показники відповідності кандидатів указаним критеріям оцінювання. І визначити засоби встановлення такої доброчесності та професійної компетентності.

Статті 94, 95 закону «Про судоустрій і статус суддів», окрім певного переліку документів, говорять і про відомості, які майбутні кандидати повинні будуть подати членам КК. Така інформація від них буде визначальною й порівнюватиметься з даними із зовнішніх джерел, які нам надаватимуть сторонні структури (ГО, НАБУ).

«Визначити об’єктивні підходи до визначення суб’єктивних критеріїв надважливо»

— Мабуть, у розробленні цієї методології найскладніше буде подолати суб’єктивний фактор, що, безперечно, має місце?

— Власне, саме щодо розроблення цієї методології й точаться найбільші дискусії. У складі КК створили підкомітет, який безпосередньо опікується розробленням проекту методології. І вона є не лише надважливою, а й об’ємною. Адже поняття і компетентності, і доброчесності, визначені і чч.21, 22 ст.95 закону «Про судоустрій і статус суддів», окрім описання стосовно того, що саме ми маємо оцінювати, дійсно дають і досить багато суб’єктивізму в підходах до цієї оцінки.

І якщо щодо компетентності ми маємо оцінювати знання у сфері права, аналітичні здібності, здатності до комунікації, попередній досвід праці цієї людини, наскільки вона наполегливо здатен працювати в колективі, то стосовно доброчесності це також величезний перелік: незалежність, чесність, непідкупність, можливість дотримання етичних норм, відповідність рівня життя кандидата його доходам. Визначення способу життя кандидата у відповідності до його статусу також є важливим.

Тобто насправді багато із цих критеріїв є досить суб’єктивними та сприймаються кожним, виходячи з власного внутрішнього переконання, попереднього життєвого досвіду. Тому надважливим є визначення якомога найбільш об’єктивних підходів до визначення даних критеріїв.

«Зараз отримання сертифіката про знання української мови — досить серйозна проблема»

— До чого вже нині, без зволікань необхідно готуватися кандидатам?

— Кандидатам, що, як я сподіваюся, готуються вже зараз, зокрема вже відшукують необхідні джерела для отримання інформаційних даних про себе, доведеться наполегливо попрацювати. Адже варто звернути увагу і на вимоги до документів, і на законні обмеження, які теж до них застосовуються та які буде неможливо обійти.

Потрібно буде підтвердити наявність несудимості й, крім того, думаю, було б дуже важливо звернути увагу на те, що закон для учасників конкурсу встановлює презумпцію, так би мовити, «вини». Оскільки навіть наявність обґрунтованих сумнівів у доброчесності кандидата може бути підставою, аби відмовити йому в проведенні співбесіди й рекомендації до Вищої ради правосуддя.

Щодо документів, які кандидати мають подавати на конкурс, хотів би зауважити, що вже зараз треба звернути увагу на вимоги, які встановлюються серед іншого законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Адже нещодавно він набрав законної сили та встановлює для членів ВККС досить жорсткі вимоги щодо знання державної мови. Зокрема, згідно зі стст.9, 10 вони мають підтвердити їх відповідним державним сертифікатом.

А отримання державного сертифіката про знання української мови — на теперішній час досить непроста процедура. Це серйозна проблема. За моєю інформацією, отримати можливість скласти іспит на вказаний сертифікат у м.Києві до кінця року вже неможливо. Десь у регіонах ще можна…

— Було б слушно, аби судова влада сприяла тому, щоб учасники конкурсу мали можливість скласти такий іспит першочергово.

— Це гарне побажання. Можливо, це було б непоганою практикою, оскільки дало б можливість конкурсантам не зволікати з цим питанням. Не зволікати з отриманням сертифіката потрібно вже зараз. Оскільки призначення першого формального засідання КК дасть старт оголошенню конкурсу (протягом 30 днів з моменту проведення першого такого засідання). Варто мати на увазі, що після складення іспиту, сертифікат можна буде отримати лише протягом 15 діб. І, не дай Боже, якщо ви ще й не склали вказаний іспит: наступний шанс даватиметься лише через 4 місяці.

Тож фактично люди, які не матимуть можливості одразу скласти вказаний іспит, можуть вибути з конкурсу, адже вже не матимуть можливості подати сертифікат. Отже, готуватися і підтримувати можливість належного формування свого пакета документів потрібно вже зараз.

Серед 12 пунктів з переліку документів, що як визначає закон мають подати кандидати, існують і такі, форма яких затверджується і погоджується саме КК. Це автобіографія і мотиваційний лист. У принципі, усі вимоги, які встановлюються до члена ВККС, очевидно, мають бути викладені в мотиваційному листі.

«Інформація, з якою я вас сьогодні знайомлю, — вираження моєї думки як члена КК»

— До мотиваційного листа й автобіографії також існує ряд вимог?

— Кожен кандидат має зазначити, чому вважає, що він є гідним цієї роботи, наскільки його попередній досвід є цінним для проведення подібного роду оцінювань у складі ВККС. Потрібно буде визначити і критерій політичної нейтральності. Усе це потрібно буде визначати у формі або автобіографії, або мотиваційного листа. В який саме документ закладатиметься внесення цієї інформації — ми ще визначаємося.

Але після першого формального засідання КК, я гадаю (і деякі з колег поділяють цю думку), потрібно буде організувати засідання, під час якого ми могли б пояснити зміст того, що вимагається від кожного з кандидатів. А також регламент роботи, правила проведення конкурсу і методологію. Сподіваюся, проведення роз’яснювального засідання вдасться втілити в життя, адже це слушна ідея.

Маю звернути увагу, що вся інформація, з якою я вас сьогодні знайомлю, — вираження моєї думки як члена КК. Адже на теперішній час, як я вже сказав, ми не маємо жодного прийнятого офіційного рішення членами КК. Тому виступати від імені всієї комісії в мене зараз немає змоги.

— Які з організаційних питань теж чекають свого вирішення?

— Пошук приміщення, в якому ми будемо розташовуватися. Сподіваюся, що в нас буде можливість розмістити членів комісії, помічників і перекладачів саме в приміщенні ВККС, аби забезпечити максимальну незалежність конкурсної комісії від будь-яких проявів впливу.

Також маємо визначитися з комунікацією. На теперішній час КК — це допоміжний орган ВРП, тож Рада вже підготувала для нас окремий розділ сайту, на якому ми могли б розміщувати інформацію про нашу функціональну діяльність, організацію роботи. Крім того, ще треба встановити телефонний, комунікаційний зв’язок між членами комісії, адже зараз ми переважно користуємося засобами електронної пошти. У нас є прямі контакти, але не з усіма.

Потрібно визначитись і з квазіапаратом КК — людьми, які будуть займати посади помічників і перекладачів. Оскільки навіть зараз ми потребуємо серйозної допомоги в питаннях перекладу. Проведення паралельного перекладу з англійської на українську і навпаки є досить складним завданням. Поки ми ще справляємося із цим питанням, переклад, який нам надається в роботі на засіданнях, є досить якісним.

Нині попередні підготовчі засідання ми проводимо мало не щотижня. По четвергах або п’ятницях зустрічаємося онлайн, доповідаємо про проведену роботу, погоджуємо спірні питання, доходимо спільної думки. Усе готується для проведення першого формального засідання КК, під час якого й буде дано поштовх усьому.

Багато питань виникає і щодо обміну інформацією. Оскільки дані, які ми отримуватимемо, формуючи досьє кандидатів, є персональними, а тому підлягають особливому захисту. Тож питання, як і де будуть формуватись і зберігатись архіви щодо контролю за його використанням, також є актуальним. Чесно кажучи, роботи непочатий край.

«Ми займаємося не політичними інсинуаціями, а формуванням правової інституції»

— Ви усвідомлюєте, що країна чекає від КК обрання дійсно гідних кандидатів?

— Звісно. Тож нам би хотілося заохотити високопрофесійних і досвідчених юристів до участі в конкурсі. Протягом кількох останніх років в Україні, наскільки я розумію (після обрання суддів Верховного Суду), юристи-практики не мали можливості отримання серйозного соціального ліфта.

ВККС із певних причин не функціонує в нас уже 2 роки, тож ми маєм отримати гарний пул дійсно вартих кандидатів аби обрати найкращих. Хотілось би бачити серед них високопрофесійних, відвертих, молодих, активних і доброчесних юристів. Наше завдання — визначити 32 особи, аби запропонувати ВРП обрати з них 16 якнайкращих.

Фактично зараз незаповненими залишаються понад 2 тис. суддівських посад, це майже 36%. Ще близько 2 тис. суддів не пройшли і не завершили процедури кваліфікаційного оцінювання у ВККС. Тож робота судової системи викликає багато нарікань саме через відсутність припливу нових свіжих кадрів.

Наше завдання — заповнити цю прогалину, а наша мета — створити краще майбутнє для прийдешніх поколінь. Аби з часом країна отримала свіже покоління суддів, котрі відповідатимуть всім необхідним європейським стандартам щодо вимог професійності, компетентності й доброчесності.

Тож у роботі щодо добору кандидатів ми маємо спиратися або на перевірені факти, або на належні докази, аби дати відповідну оцінку кожному. Отримання інформації з неперевірених джерел вважаю неприпустимим. Адже зараз займаємося не якимись політичними інсинуаціями, а процесом формування правової інституції, яка має забезпечити належний рівень функціонування судової системи.

— Правники з наближенням Нового року та святкуванням Дня працівників суду, підбиваючи підсумки, усе частіше згадують про наслідки, що принесла із собою нестача кадрів. Але напередодні свят так хочеться позитиву й оптимізму.

— На превеликий жаль, у нашій країні, за даними ВРП, близько 137 тис. людей мають обмежений доступ до правосуддя. Багато навіть не суддів, а судів припинили свою діяльність. Тому нам усім хотілося б побажати в році, що минає, щоб ми все ж таки спокійно його завершили. Дуже сподіваюся, що 2022-ий дасть нам можливість і всі підстави сформувати якісно нову ВККС. І вона дійсно буде такою, адже правила добору є геть іншими порівняно з попередніми періодами.

Хотілось би побажати всім юристам-практикам, не лише представникам суду, терпіння, побільше правової визначеності, побільше швидких і обачливих змін до законодавства (сміється). Оскільки правова визначеність у першу чергу ґрунтується саме на сталості та збалансованості як законодавства, так і судової практики.

Наші міжнародні експерти Тед Зажечний, Стівен Маркмен і Роберт Брукхейсен — чудові спеціалісти в галузі права. Вони дійсно дуже досвідчені правники з величезним досвідом роботи або в судовій сфері, або, як у випадку з Робертом, в адвокатській та прокурорській. Але їм треба буде дуже багато працювати з незнайомою їм українською специфікою й величезним обсягом документів, які дійсно потребують чіткого й дуже зваженого перекладу на англійську. Оскільки юридична англійська — це дійсно виклик для кожного з нас. І для мене, як для особи, котра намагається її опанувати на високому професійному рівні, і для наших перекладачів.

«Не бачу підстав уважати, що «міжнародники» будуть формувати нам майбутню владу»

— Нині точиться багато розмов щодо ймовірного, так би мовити, міжнародного впливу: що міжнародним експертам буде важко дотримуватися принципу незалежності, що на них впливатимуть. Слухаючи вас, хочеться вірити, що пересторога буде подолана. Це буде насправді незалежний конкурс?

— По-перше, проведення незалежного відкритого конкурсу на вільних засадах є вимогою закону. А по-друге, за моїм власним спостереженням, експерти є дійсно незалежними. І вони понад усе прагнуть забезпечити не лише незалежність у власній роботі, а й те, аби робота нашої комісії в цілому повністю відтворювала принцип незалежності. Навіть вибір майбутнього приміщення, де ми б хотіли розташуватися, указує на те, що всі члени комісії прагнуть якомога адекватніше довести власну неупередженість у процедурах відбору.

Процедури голосування щодо кандидатів за чинним законом є досить збалансованими. Дійсно, певна засторога щодо рівності голосів існує, але наразі це в принципі адекватне становище. Я не бачу підстав уважати, що «міжнародники» формуватимуть нам майбутню владу. Ми працюємо на єдиний результат. І робитимемо все для того, щоб забезпечити якнайкращий результат нашої роботи.

Можливі сумніви щодо незалежності КК можуть виникати лише в сторонніх осіб, які не обізнані з роботою комісії. Звичайно, я погоджуюся з тим, що на теперішній час широко відкритих і загальновідомих даних про роботу КК небагато. Усі питання, які ми зараз узгоджуємо, пов’язані між собою і мають бути репрезентовані широкому загалу одночасно, на першому формальному засіданні.

І обсяг підготовчої роботи є не лише величезним, а має бути ще й трішечки непублічним. Оскільки попереднє розголошення ще не прийнятих висновків і проектів, які не погоджені ще навіть членами комісії, може мати ефект, протилежний очікуваному, і викликати додаткову недовіру.

Усі юристи, які матимуть бажання взяти участь у конкурсі, урешті зможуть переконатися, що підготовлені нами процедури є повністю відкритими і прозорими, без жодних можливостей прийняття будь-яких кулуарних рішень. Уважаю, що можу це стверджувати і від власного імені, і від враження від роботи моїх колег.

Ніхто з нас не зацікавлений у прийнятті прихованих рішень, які будуть шкодити Народу України і державі. Адже ми усвідомлюємо власну мету. Ми нарешті маємо сформувати належний суддівський корпус через формування якісного й доброчесного складу ВККС.

Більше того, ми зараз напрацьовуємо політику спілкування зі ЗМІ та громадськістю. У нас буде відповідальна особа, прес-секретар чи прес-офіс, який відповідатиме за комунікацію членів КК з юристами, громадськістю, правоохоронними органами. Це буде дуже позитивний момент. Адже ефективна комунікативна робота остаточно переконає всіх, що ми є відкритими, доступними й не намагаємося приймати непрозорі рішення.