Закон і Бізнес


Судья Шестого ААС Оксана Эпель:

«Чтобы произошли положительные изменения, нужно изменить психологию субъектов властных полномочий»


Оксана Эпель: «Чтобы произошли положительные изменения, нужно изменить психологию субъектов властных полномочий»

№52 (1558) 25.12—31.12.2021
ЮЛИЯ БОЙКО
4580

До начала дискуссии между юристами на мероприятии «Украина без рейдерства» «ЗиБ» пообщался с судьей-спикером Шестого апелляционного административного суда Оксаной ЭПЕЛЬ. Было желание узнать, что нужно изменить, чтобы преодолеть пропасть между законодательной теорией и исполнительной практикой.


«Суддя не може обмежуватися тільки розглядом спорів. Він повинен займати активну громадянську позицію»

— Довгі роки рейдерство залишається безкарним, ці злочини набувають нових, більш складних форм. На цьому заході зібралися виключно небайдужі правники, котрі прагнуть змінити ситуацію на краще. Чому ви тут?

— Як суддя адміністративної юрисдикції я щодня стикаюся з такими проблемами — коли перехід права власності відбувається в рейдерський спосіб. У результаті сторони змушені звертатися до суду. Так, нині навантаження на суддів шалене, суди перенавантажені, строки розгляду досить тривалі. Проте іноді права власників треба захистити негайно. І це неможливо зробити через низку об’єктивних причин, не з вини суду, а через надмірну завантаженість першої інстанції.

Усім нам — і суддям, і громадськості, і перш за все іншим гілкам влади — потрібно сідати й думати, як зробити так, щоб ці спори розглядалися швидко. Шукати механізми, які б давали можливість діяти на випередження, аби убезпечити власників ще на стадії переоформлення майна. Щоб рейдерство як таке, особливо чорне, зникало як явище.

— Ви як суддя звісно також стикалися з такими правопорушеннями?

— У моєму провадженні була справа, коли нотаріус фактично за одну ніч переоформила низку підприємств і перехід права власності на нежитлові об’єкти, які належали до майна компаній. У підсумку, звісно, її покарало Міністерство юстиції, але це рішення вона все одно оскаржувала в суді. І таких справ у судах адміністративної юрисдикції дуже багато.

Тому вбачаю в цьому заході можливість змін на краще. Перш за все хотілось би почути доповідь Ольги Оніщук, яка має досвід роботи і в Нотаріальній палаті, і на посаді заступника міністра юстиції. Вона як ніхто розуміє яким чином можна зупинити рейдерство, що треба впровадити і змінити.

— Недавно на одному з форумів ви порадували своєю доповіддю платників податків, буквально розставивши крапки над «і» в питанні, що так бентежило підприємців від моменту введення мораторію…

— Тому що суддя не може обмежуватися тільки розглядом спорів. Він також має постійно розвиватися, самовдосконалюватися, цікавитися складними питаннями, що на часі, а тим більше, займаючи активну громадянську позицію, долучатися до позитивних змін у суспільстві, до позитивних процесів, які відбуваються тут і зараз. Важливо робити свій внесок не лише в спосіб здійснення правосуддя шляхом розгляду спорів, а й займатися просвітницькою діяльністю, долучатися до круглих столів, актуальних обговорень.

Сьогодні таку ініціативу запроваджує Український інститут майбутнього. Це нова інституція, дуже цікава. Тож я із задоволенням долучилася до заходу. Сподіваюся, сьогодні буде щось інноваційне, що спільно ми до чогось прийдемо.

«Медіацію потрібно не просто впроваджувати, а розвивати»

— Сподіваюся, що згодом ви обов’язково запропонуєте певні механізми вирішення даної проблематики для всієї суддівської спільноти.

— Дуже хотілося б. Але це не завжди так просто, адже часто проблемні питання потребують комплексного вирішення.

От візьмемо до прикладу хоча б інститут медіації. Ні в кого не виникає сумнівів, що це дуже класна позитивна тема, але її потрібно не просто впроваджувати, а розвивати. Але вести розмови тільки в ключі адміністративної юстиції… Чому медіація не розвивається успішно порівняно з іншими видами юрисдикції, де досудове регулювання може застосовуватися більш широко, чи в судах першої ланки?

В адміністративній юстиції всі спори ведуться з державою. До нас приходять представники суб’єктів владних повноважень. При цьому в законі, у матеріальному праві, в обсязі повноважень, яке їм надало керівництво, у них немає такого права, як визнання позову або підписання мирової угоди.

— Потрібні зміни на інших рівнях?

— Так. А також потрібно відходити від совдепівських механізмів, коли люди немовби заточені «тримати обличчя», коли навіть розуміють, що не праві, ніколи цього не визнають. Вони будуть відстоювати цю позицію в судовому засіданні, навіть якщо нема чого сказати. То про який інститут медіації в адміністративному судочинстві без зміни норм матеріального права може іти мова?!

Суб’єктам потрібно надавати повноваження і якимось чином стимулювати їх вирішувати спір саме в досудовому порядку, до звернення особи до суду (чи платника податків, чи особи, яка звертається до митних органів). І тоді застосовувати інститут медіації буде можливо.

— Очевидно, змінити звичний підхід до розв’язання проблем посадовцям ой як не просто.

— Аби відбулися позитивні зміни, потрібно також змінити психологію наших суб’єктів владних повноважень. І знову ж таки, спільно сідати й думати, чого нам не вистачає. Адже ми ходимо по колу.

Стягнення податкових сум наповнює бюджет. А в нас іноді виходить так, що ти тут стягни, бюджет наповни, гроші надійдуть уже зараз, а далі йди в суд, захищайся, 2—3 роки доводь свою правоту. Але ж так не повинно бути в демократичній, правовій державі, де всі ми прагнемо реалізації принципу верховенства права. Тим більше, суб’єктів владних повноважень Конституція зобов’язує діяти виключно у спосіб і в межах повноважень, наданих законом.

То, мабуть, варто замислитися, які в нас закони. Можливо, вони десь застарілі. Може саме вони уже десь і не відповідають принципам верховенства права. Тож, як суддя, маю дуже багато питань і щодо правозастосування, і щодо якості законодавства, і щодо процесів законотворення.

Дуже хотілось би, аби закони створювали не просто фахівці, а Фахівці з великої літери. Щоб вони розумілися на кожному знаку в законі. Бо іноді від однієї коми може залежати, як його потім будуть тлумачити. А позитивних змін у державі насправді дуже хочеться.