Эфемерные ревизии

Нардепы во второй раз попытаются контролировать иностранцев в наблюдательных советах

После провального закона, так и не заставившего государственные предприятия показывать заработки нерезидентов, парламентарии с боем приняли за основу другую инициативу. В ее бесперспективности уже расписалось даже Национальное агентство по предотвращению коррупции.

Спроба №2

На черговому засіданні Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики розглядав законопроект Володимира Кабаченка «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо впровадження обов’язкового декларування іноземців-нерезидентів членів наглядових рад» (№6071).

Передбачається скасування ч.6 ст.45 закону, яка встановлює, що дія розділу 7 не поширюється на іноземців-нерезидентів. «Прийняття законопроекту в примусовому порядку змусить цих осіб декларуватися. Вони мають це робити, як і всі незалежні члени наглядових рад», — представив ідею автор ініціативи.

Представник НАЗК Дмитро Колмиков зазначав, що аби мати змогу верифікувати інформацію з декларацій, агентство порівнює дані з інформацією з об’єктивних джерел: реєстрів нерухомості, податкової... Мовляв, об’єктивність декларації від іноземців ні НАЗК, ні будь-хто інший перевірити не зможе.

«Адже поза межами кримінального провадження отримати інформацію з іноземної юрисдикції, ще й про нерезидента майже неможливо. Як керівник департаменту антикорупційної політики можу сказати, що навіть щодо українців у іноземних резиденціях отримувати інформацію поза межами кримінального провадження дуже важко. Тому запровадження такого декларування не дасть нічого», — озвучив висновок стосовно ініціативи представник НАЗК.

Д.Колмиков наголошував, що, якщо автори проекту мають на меті не перевіряти даних осіб, а просто забезпечити прозорість інформації про їх фінансовий стан, варто скористатися якимось іншими інструментами. Наприклад, звіти від них можна публікувати в галузевому законодавстві. Адже інститут декларування призначений для зовсім інших цілей.

«Я тут вбачаю подвійні стандарти. Виходить, невідомо хто може працювати на держпідприємствах, які є податкоутворюючими. А як декларувати їх — то «ми не можемо дістатися». Можемо дістатися. І розповім яким чином», — обурився Анатолій Бурміч.

Поради НАЗК

Депутат пояснював, що такі особи, приїжджаючи в Україну, «мають написати що в них є». Адже фактично вони прирівнюються до держслужбовців. «А коли іноземець-нерезидент покидатиме свою посаду, то хай напише знову. Аби в нас не було, як з однією пані, яка приїхала, наробила нам біди, а поїхала звідси, ставши мультимільйонером. І виводила вона гроші через наші банки, наші кордони. Просто по повітрю їх відправити неможливо», — А.Бурміч наголошував, що необхідну інформацію повідомлятимуть добрі викривачі, за яких вони голосували. І це вже, мовляв, питання, наскільки ефективно вони працюватимуть.

На думку члена комітету, це дало змогу дисциплінувати іноземців. Аби ті не думали, «як приїхати сюди нас пограбувати», а ставилися до роботи відповідально. Так би мовити, іноземну юрисдикцію можна інформувати в межах кримінальної справи. А також питати, чи задекларувала така особа за кордоном кошти, зароблені в Україні, чи сплатила з них податок. «Нам це розв’язує руки, аби завести їх у правове поле. Аби до нас приїздили порядні люди», — тішився А.Бурміч.

В.Кабаченко також вирішив підлити оливи у вогонь прикладами невдалої співпраці з іноземцями-нерезидентами. Він цитував лист від голови Служби безпеки Івана Баканова (від 7.03.2020) до Прем’єра Дениса Шмигаля. У ньому йшлося про посилення загроз стійкому й безпечному функціонуванню об’єктів критичної інфраструктури залізничної галузі внаслідок неефективної діяльності наглядової ради приватного АТ «Українська залізниця».

Автор ініціативи наполягав на доопрацюванні законопроекту разом з НАЗК, вже після прийняття його за основу. Депутат нагадав, що схожий закон уже ухвалювали. І з того моменту пройшов уже понад рік, проте жодної публічної інформації суб’єкти так і не надали. Не надійшло і жодної відповіді на депутатський запит щодо статків іноземців-нерезидентів членів наглядових рад і В.Кабаченку.

Нардеп зазначав, що порядок декларування має встановити вже Кабмін. А їх задача як законодавців прописати ініціативу. Автор проекту просив від НАЗК більш детальних інструкцій, яким чином ідею втілити в життя.

Д.Колмиков відповідав, що щодо перевірки декларацій в українській частині, аргумент може бути слушним. Проте не варто розраховувати на Кабмін, адже в чинному законі сказано, яка саме інформація має бути надана в декларації. Мовляв, зі стст.45—46 все одно випливає, що іноземець муситиме подавати інформацію, яку в НАЗК не зможуть верифікувати. «Не можу сказати, що при цьому декларування суттєво допоможе виявляти можливі корупційні правопорушення», — розводив руками представник НАЗК.

Вікторія Сюмар розпитувала В.Кабаченка про реальну мету законопроекту. Мовляв, люди мають знати як держава оплачує послуги цих осіб, однак контролювати незаконне збагачення щодо них — то сумнівна ідея. До того ж депутат зазначала, що іноземці, співпраця з яким для країни важлива з точки зору передачі досвіду, просто не захочуть тут працювати.

Мовляв, є сенс просто показувати скільки підприємство витрачає на таких осіб, аби контролювати державні гроші, оскільки декларувати цих людей усе одно не вдасться. Тут В.Кабаченко нагадав, що нардепи вже проголосували за закон, який змушує держпідприємства публікувати абсолютно всі дані щодо таких осіб. Проте жодне з них вимог не виконує.

При цьому нардеп зазначав, що з 2016 до 2019 року заробітний фонд ТОВ «Укрзалізниця» зріс із 22,3 млрд до 44 млрд грн. «У першу чергу це стосувалося керівників вищої та середньої ланок, першочергово — наглядової ради. Я у своїй промові навмисно жодного разу не вживав термін «корумпованість». У мене немає доказів, що корумповані саме незалежні члени рад. Мета проекту інша — зрівняти шанси абсолютно всіх членів наглядових рад».

«Допомогти» НАЗК спробував і Андрій Одарченко: «А якщо ми, наприклад, бачимо в реєстрі іншої держави майно члена наглядової ради. Якщо наступного року його побільшає, ми зможемо запитувати за які кошти він придбав ці статки?» Представник агентства бідкався, що абсолютна більшість з таких реєстрів закрита.

В.Кабаченко наполягав, що якість сформованих наглядових рад призвела до збитків абсолютно всіх державних підприємств, а Антоніна Славицька вирішила вдарити по болючому й НАЗК. Мовляв, і так не перевіряли членів наглядових рад, навіть українців, тож контроль ефемерний. І хоча наостанок заступник голови комітету й зачитав негативні висновки Венеціанської комісії, яка наголосила, що законопроект не дасть результатів, «антикорупційники» все ж прийняли його за основу, вирішивши знову штурмувати цю висоту.