Закон і Бізнес


Распределение без вариантов


.

№48 (1554) 27.11—03.12.2021
5960

Для отвода должно быть установлено наличие личной заинтересованности судьи или его приверженности к одной из сторон, соответствующих предпочтений. Такое заключение сделал ВС в постановлении №44/610-б-43/145, текст которого печатает «Закон и Бизнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

19 жовтня 2021 року                      м.Київ                                №44/610-б-43/145

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого — ПОГРЕБНЯКА В.Я.,
суддів: БАНАСЬКА О.О., ОГОРОДНІКА К.М. —

розглянув у відкритому судовому засіданні (у режимі відеоконференції) касаційну скаргу Особи 1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2021 у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа-Агро» до ТОВ «Черкаська птахофабрика» про банкрутство встановив:

ІСТОРІЯ СПРАВИ.

1. Ухвалою Господарського суду м.Києва від 30.09.2009 за заявою ТОВ «Константа-Агро» порушено провадження у справі №44/610-б про банкрутство ТОВ «Черкаська птахофабрика»;

введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;

зупинено виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів;

зупинено заходи спрямовані на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення проведення мораторію;

заборонено посадовим особам боржника вчиняти дії щодо відчуження майна, реорганізації чи ліквідації юридичної особи, укладення угод про зазначене з іншими суб’єктами підприємницької діяльності;

заборонено посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника;

призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Мякоту С.В.

2. Постановою ГСК від 20.12.2011, залишеною в силі постановою Вищого господарського суду від 20.03.2012, визнано банкрутом ТОВ «Черкаська птахофабрика»;

припинено процедуру розпорядження майном;

припинено повноваження розпорядника майна ТОВ «Черкаська птахофабрика» М’якоти С.В.;

відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Тітова О.І., вирішено інші процесуальні питання.

3. Ухвалою ГСК від 3.03.2016 замінено ліквідатора боржника на арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В.

4. 21.08.2020 арбітражним керуючим Ярмолінським Ю.В. через канцелярію суду подано клопотання про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

5. Ухвалою 18.01.2021 ГСК задовольнив клопотання ліквідатора ТОВ «Черкаська птахофабрика» Ярмолінського Ю.В. від 21.08.2020:

затвердив звіт №02-01/21-2 від 31.01.2020 про нарахування і виплату винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі №44/610-б-43/145 за період з 1.08.2019 до 31.01.2020 на загальну суму 90937,06 грн.;

затвердив звіт №02-01/21-6 від 21.04.2020 про нарахування і виплату винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі №44/610-б-43/145 за період з 1.02.2020 до 31.03.2020, відповідно до якого загальний розмір основної грошової винагороди становить 28338,0 грн., витрати — 800,80 грн., а всього 29138,80 грн.;

затвердив звіт №02-01/21-10 від 20.05.2020 про нарахування і виплату винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі №44/610-б-43/145 за період з 1.04.2020 до 30.04.2020, відповідно до якого загальний розмір основної грошової винагороди становить 14169,0 грн., витрати — 396,72 грн., а всього 14565,72 грн.;

затвердив звіт №02-01/21-22 від 13.07.2020 про нарахування і виплату винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі №44/610-б-43/145 за період з 1.05.2020 до 30.06.2020, відповідно до якого загальний розмір основної грошової винагороди становить 28338,0 грн., витрати — 557,50 грн., а всього 28895,50 грн.

6. Суд дійшов висновку про обґрунтованість поданого клопотання та зазначив про наявність підстав для затвердження звітів про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, а також здійснення та відшкодування витрат арбітражному керуючому Ярмолінському Ю.В. за період виконання повноважень розпорядника майна ТОВ «Черкаська птахофабрика» у зазначених ним періоді та розмірі.

7. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, АТ «Сбербанк» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу ГСК від 18.01.2021 скасувати, в задоволенні заяви ліквідатора ТОВ «Черкаська птахофабрика» Ярмолінського Ю.В. про затвердження звітів відмовити в повному обсязі.

7.1. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неналежним виконанням ліквідатором своїх обов’язків та відсутністю правових підстав для затвердження звіту про виплату та нарахуванням грошової винагороди ліквідатору та відшкодування його витрат. Скаржник зауважив, що ліквідатором не надано належних доказів на підтвердження витрат та не підтверджено здійснення належних заходів щодо повернення від третіх осіб майна боржника.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

8. Ухвалою 12.08.2021 ПАГС зупинив апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Сбербанк» на ухвалу ГСК від 18.01.2021 до розгляду ГСК скарги на дії/бездіяльність арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В.

9. Апеляційний суд зазначив, що у судовому засіданні 12.08.2021 кредитор Особа 2 заявив клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду ГСК скарги на дії/бездіяльність ліквідатора Ярмолінського Ю.В. Представник АТ «Сбербанк» підтримав зазначене клопотання про зупинення провадження у справі, представник відповідача заперечив проти задоволення зазначеного клопотання.

10. Апеляційний суд, аналізуючи положення ст.2, п.3 ч.1 ст.98, ст.115 закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», дійшов висновку про наявність підстав для зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ «Сбербанк» у справі №44/610-б-43/145 на ухвалу ГСК від 18.01.2021 та зазначив, що арбітражним керуючим Ярмолінським Ю.В. має бути доведено понесення ним витрат та вчинення дій, що свідчать про виконання ним своїх повноважень. Також апеляційний суд зауважив, що судом першої інстанції розглядається скарга на дії/бездіяльність арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В., результат вирішення якої може вплинути на вирішення спору у цій справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Конкурсний кредитор Особа 1 не погоджуючись з ухвалою ПАГС від 12.08.2021 звернувся до ВС з касаційною скаргою, про скасування оскарженого судового рішення <…>.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (Особи 1)

17. Скаржник доводить, що ухвала про зупинення провадження у справі не містить аргументованих і переконливих мотивів доцільності зупинення провадження, що суперечить вимогам п.5 ч.1 ст.227 Господарський процесуальий кодекс, ч.17 ст.39 Кодексу з процедур банкрутство. Крім того, апеляційним судом не досліджено обставини щодо подання скарги на дії арбітражного керуючого у місцевому суді, до розгляду якої зупинене провадження.

18. Скаржник аргументував, що всупереч п.4 ч.1 ст.35 ГПК, справу розглянуто незаконним складом суду, без урахування спеціалізації суддів, оскільки колегія суддів апеляційного суду, якою прийнято оскаржуване судове рішення, входить до складу другої судової палати, спеціалізація якої не передбачає розгляд справ про банкрутство та справ у майнових спорах з майновими вимогами до боржника щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство.

19. Скаржник, посилаючись на положення п.5 ч.1 ст.227, п.4 ч.1 ст.229, стст.234, 269 ГПК, правові висновки, викладені у постанові КГС ВС від 21.02.2019 у справі №910/974/18, зазначив, що суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, не може посилатися на обставини, які виникли після прийняття судового рішення, яке є предметом апеляційного перегляду <…>.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

22. Як вбачається з аналізу ст.12 ГПК, до форм господарського судочинства законодавець відніс наказне провадження та позовне провадження (загальне або спрощене). Разом з тим законодавцем передбачено, що справи про банкрутство господарські суди розглядають у порядку, передбаченому цим кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

23. Закон «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втратив чинність (п.2 «Прикінцевих та перехідних положень» КзПБ).

24. Банкрутством як різновидом процедур, що здійснюються в межах спеціалізації господарського судочинства, є судова процедура, яка регламентує правовідносини, що виникають унаслідок нездатності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів через процедури санації чи ліквідації, які визначені спеціальним КзПБ, прийнятим відповідно до закону від 18.10.2018 №2597-VІІІ та введеним в дію з 21.10.2019. Цей кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника — юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, передбачаючи ряд процесуальних норм, які регулюють порядок здійснення судочинства у цих процедурах (відкриття провадження у справі про банкрутство, види судових рішень у банкрутстві та порядок їх оскарження тощо).

25. Відповідно до п.4 «Прикінцевих та перехідних положень» КзПБ визначено, що з дня введення в дію цього кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день уведення в дію цього кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

26. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього кодексу. Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього кодексу. У разі непродажу такого майна його подальша реалізація здійснюється відповідно до вимог цього кодексу.

Отже, переважному застосуванню у справах про банкрутство підлягають процесуальні норми, які визначені законодавством про банкрутство, як такі, що є спеціальними.

27. Частинами 4 та 5 ст.9 КзПБ передбачено загальне правило, що судові рішення (ухвали та постанови), які приймаються місцевим судом набирають сили з моменту їх прийняття місцевим судом, оскарження судових рішень у процедурі банкрутства не зупиняє провадження у справі про банкрутство.

Також ч.17 ст.39 КзПБ передбачено загальну заборону щодо зупинення провадження у справі про банкрутство юридичної особи.

Отже, положення стст.9 та 39 КзПБ щодо заборони зупинення провадження у справі про банкрутство, як у випадку оскарження судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку, так і щодо заборони зупинення провадження у справі про банкрутство, мають застосовуватися судами переважно, як спеціальні норми права, у всіх випадках коли в суду за загальними правилами ГПК виникає право зупинити провадження у справі.

28. Тобто заборона зупинення провадження на час оскарження судових рішень у процедурі банкрутства (ч.5 ст.9 КзПБ) має наслідком неможливість застосування судом загальних повноважень, наданих ГПК. Адже така процесуальна дія суду відбувається у процедурі, яка повинна здійснюватися судом без зупинення провадження у справі, що передбачено КзПБ.

Разом з тим системний аналіз положень стст.9 та 39 КзПБ дає підстави для висновку про те, що зазначеним кодексом передбачена заборона зупинення провадження у справі про банкрутство у суді при розгляді справи по суті. Водночас суди апеляційної та касаційної інстанцій не позбавлені права зупинити апеляційне/касаційне провадження під час розгляду окремих процесуальних питань та в окремих випадках, передбачених процесуальним законом, коли така зупинка розгляду справи не обмежує дії учасників справи про банкрутство в межах передбачених кодексом процедур банкрутства.

Щодо суті касаційної скарги

29. Як вбачається з матеріалів справи, 21.08.2020 ліквідатором Ярмолінським Ю.В. через канцелярію суду подано клопотання про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора, за результатами розгляду яких місцевим судом прийнято ухвалу від 18.01.2021.

30. Також з матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні 12.08.2021 кредитор Особа 2 заявив клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду ГСК скарги на дії/бездіяльність ліквідатора Ярмолінського Ю.В.

31. При наданні оцінки вказаному клопотанню, апеляційним судом не встановлено обставин щодо наявності або відсутності юридичних підстав для зупинення провадження у цій справі, в оскаржуваній ухвалі не наведено дату подання скарги на дії/бездіяльність арбітражного керуючого, не зазначено особу, яка подала цю скаргу, не встановлено дату та час розгляду такої скарги, не зазначено які обставини щодо дій/бездіяльності можуть вплинути, не встановлено наявність доказів, які б підтверджували такі обставини.

32. Відтак оскаржувана ухвала не відповідає положенням стст.86, 236, 238 ГПК, оскільки така ухвала є необґрунтованою, ухваленою при неповно та не всебічно з’ясованих обставинах справи, на які посилався заявник, а висновки суду, в порушення положень стст.76—77 ГПК, не підтверджені належними та допустимими доказами.

33. ВС зауважує про необґрунтованість доводів скаржника щодо неможливості зупинення апеляційного провадження у цьому випадку з огляду на таке.

34. Зупинення провадження у справі — це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху судового процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено.

35. Разом з тим зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що зупинення провадження здійснене судом не щодо всього провадження у справі про банкрутство, а лише в межах апеляційного перегляду ухвали, за результатами прийняття якої було затверджено звіти про нарахування і виплату грошової винагороди та відшкодовано витрати ліквідатора.

36. При цьому дії арбітражного керуючого, вчинені в ході судових процедур банкрутства, є прямою підставою для виплати грошової винагороди, а за наявності встановлених обставин бездіяльності арбітражного керуючого такі виплати можуть бути обмежені.

37. Відтак відсутні підстави стверджувати, що наслідком зупинення у цій провадження будуть збільшені строки розгляду справи про банкрутство в цілому, та здійснюється непропорційне втручання суду у права інших кредиторів у цій справі, які мають законні очікування щодо задоволення своїх кредиторських вимог у ході здійснення ліквідаційної процедури з дотриманням загального строку у дванадцять місяців, передбаченого ст.58 КзПБ для здійснення усіх заходів ліквідаційної процедури боржника.

41. ВС вважає обґрунтованими доводи скаржника про те, що оскаржувана ухвала прийнята колегією суддів, до спеціалізації яких (відповідно до наявної на сайті ПАГС у відкритому доступі інформації) не входить категорія справ про банкрутство.

41.1. Разом з тим ВС звертає увагу на те, що Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів 2.04.2015 №25 (в редакції станом на 11.06.2021), передбачено випадки, коли розподіл справ автоматизованою системою документообігу суду здійснюється не за спеціалізацією, із розрахунку спеціальної підготовки кандидата, наявної кількості суддів, навантаження суддів тощо.

41.2. Також зі змісту оскаржуваної ухвали, матеріалів справи та наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали від 30.06.2021 вбачається, що колегії суддів у складі: головуючий суддя — Сітайло Л.Г., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І. — було заявлено відвід.

41.3. Разом з тим ухвалою апеляційного суду від 8.07.2021 заяву про відвід зазначеній колегії суддів визнано необґрунтованою.

41.4. Колегією суддів, яка розглянула заяву про відвід, встановлено, що судді Верховець А.А., Пантелієнко В.О., Доманська М.Л., Поляков Б.М., Остапенко О.М. , Сотніков С.В., Гарник Л.Л., Грек Б.М. Отрюх Б.В. Дикунська С.Я., Станік С.Р., Тищенко О.В. Копитова О.С. Куксов В.В. , Агрикова А.В., Козир Т.П. Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю., Михальська Ю.Б. Поляк О.І. Сулім В.В., Коротун О.М. Майданевич А.Г., раніше заявляли самовідводи у даній справі, на підставі ч.3 ст.36 ГПК, які ухвалами суду були задоволені.

41.5. Колегія суддів зауважила, що п.4.4 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у ПАГС, затверджених рішенням зборів суддів ПАГС від 02.10.2018, передбачено, що у разі неможливості здійснення автоматизованого розподілу справи, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів у відповідній колегії, розподіл справи проводиться шляхом визначення автоматизованою системою судді — доповідача (головуючого судді) та складу колегії суддів із відповідної судової палати, з урахуванням їх спеціалізації (у разі неможливості — з числа всіх суддів ПАГС) за окремими протоколами.

41.6. Апеляційним судом було встановлено, що згідно з витягом з протоколу від 15.06.2021, автоматичний розподіл справи №44/610-б-43/145 не відбувся через відсутність необхідної кількості суддів, а тому протоколом повторного автоматизованого розподілу від 15.06.2021 для розгляду апеляційної скарги АТ «Сбербанк» на ухвалу ГСК від 18.01.2021 у справі №44/610-б-43/145 сформовано склад суддів: Сітайло Л.Г. — головуючий, судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І., які входять до другої судової палати ПАГС.

41.7. Відтак, апеляційним судом під час розгляду заяви про відвід вже було надано оцінку визначеному автоматизованою системою документообігу суду складу суду. При цьому, зазначена ухвала не є об’єктом оскарження у цій справі, набрала законної сили, а відтак доводи скаржника, зазначені у п.13.1 описової частини цієї постанови, не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

41.8. ВС зауважує, що на підтвердження відсутності суб’єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з’являються об’єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об’єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді або його прихильності, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Разом з тим скаржником не надано в порядку, передбаченому положеннями стст.13, 74, 76—77 ГПК, доказів на підтвердження своїх доводів щодо упередженості та власної зацікавленості зазначеного складу суду у вирішенні цієї справи, відтак доводи скаржника в цій частині розгляду касаційної скарги є необґрунтованими та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

42. У справі «Салов проти України» (рішення від 6.09.2005; п.89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно зі ст.6 конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland», п.30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що §1 ст.6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов’язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 9.12.94 у справі «Ruiz Torija v. Spain»; п.29).

43. У іншому рішенні, зокрема, від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» (п.58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland», п. 30). Про важливість дотримання судами вимоги щодо вмотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у рішеннях ЄСПЛ у справах «Богатова проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України» та ін.

Аналізуючи оскаржувану ухвалу апеляційного суду крізь призму зазначеної практики ЄСПЛ, ВС зазначає про відсутність дотримання апеляційним судом свого обов’язку щодо обґрунтування рішення та надання спростування на доводи та заперечення сторін у справі <…>.

На підставі викладеного та керуючись стст.240, 300, 308, 311, 315, 317, 326 ГПК, ВС,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Особи 1 задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2021 у справі скасувати.

3. Справу направити для продовження апеляційного розгляду до ПАГС.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.