Закон і Бізнес


На грани несостоятельности

Органам государственной власти указали на вероятность серьезного ущерба для репутации


За словами Кристоса Джакомопулоса, судді мають думати про те, як виконуватимуться прийняті ними рішення.

№48 (1554) 27.11—03.12.2021
Виктория ПОДОЛЯКА
3399

Представители Совета Европы вместе с президентом Ассоциации юристов Украины обсудили приоритетные меры, крайне необходимые для выполнения решений Европейского суда по правам человека. Участники дискуссии проанализировали возможные последствия игнорирования государством существующих проблем.


Пілотне рішення

Нині Україна перебуває в лідерах за кількістю звернень до ЄСПЛ. При цьому, як наголосила президент АПУ Анна Огренчук, гостро постає проблема невиконання багатьох судових рішень.

Для обговорення всіх наявних питань і пропозицій вже не вперше в Україну приїхав генеральний директор з прав людини та верховенства права РЄ Кристос Джакомопулос. Він повідомив, що ЄСПЛ нещодавно ухвалив важливі для всіх країн пілотні рішення.

Як пояснив К.Джакомопулос, пілотне рішення виникає тоді, коли надходить велика кількість схожих або однакових справ. У такому випадку Євросуд може вирішити тільки одну з них, а решту — заморозити та очікувати на вжиття необхідних структурних заходів від уряду країни. Адже це свідчить про наявність системної проблеми, яку має вирішити конкретна держава.

К.Джакомопулос наголосив, що в першу чергу за втілення рішень ЄСПЛ відповідає Міністерство юстиції. Саме при цьому державному органі є уповноважений на те, щоб представляти та пояснювати справи Комітету міністрів РЄ. При цьому у разі ухвалення певного рішення ЄСПЛ для конкретної держави створюється юридичний обов’язок.

Актуальні категорії

Під час дискусії К.Джакомопулос повідомив, що нині на контролі комітету перебуває 635 справ. Із них 450 — це «справи-клони», адже вони стосуються однієї й тієї самої проблеми. При цьому однією з найбільших є група щодо невиконання рішень українських судів. Інші стосуються умов тримання під вартою або тривалості проваджень.

Детально про окремі групи справ розповів керівник секції секретаріату ЄСПЛ Віктор Соловейчик За його словами, це дуже різні категорії. Зокрема, є справи, що стосуються кар’єри суддів (звільнення, призначення, дисциплінарні провадження). Також розглядаються спори щодо опіки над дітьми. Інші категорії стосуються скасування права володіння майном, відмови в доступі до правосуддя, порушення митних правил при перетині кордону тощо.

Зі свого боку президент АПУ повернулася до головної проблеми й зазначила, що правосуддя не може вважатися завершеним без фактичного виконання рішень. За її словами, служителі Феміди давали свої рекомендації стосовно зняття мораторію на виконання рішень щодо державних підприємств. Крім того, правники неодноразово дискутували про необхідність зміни ситуації стосовно приватних виконавців, які не можуть виконувати судові рішення проти держави. Також обговорювалися питання щодо автоматизації арешту активів і виконання рішень «без паперового навантаження».

А.Огренчук переконана, що ці 3 проблеми можна швидко вирішити. Однак, на жаль, вони й досі залишаються. Тому під час дискусії президент АПУ звернулась за рекомендаціями до представника РЄ.

У відповідь К.Джакомопулос повідомив, що необхідні заходи вимагають спільних і скоординованих кроків багатьох органів в Україні. «Існує потреба в прийнятті законодавчих дій. Наприклад, це стосується мораторіїв. Певні кроки повинні бути з боку Мін’юсту: пропозиції для законопроектів чи якісь інші дії щодо спрощення системи арешту активів та роботи приватних виконавців. Крім того, і суди мають думати про те, як будуть виконуватися прийняті ними рішення», — роз’яснив представник РЄ.

Натомість А.Огренчук поцікавилась про наслідки для України, які можуть виникнути в разі неспроможності розв’язати всі наявні проблеми. Тоді К.Джакомопулос указав на серйозну шкоду для репутації держави. За його словами, якщо країна не може виконати пілотне рішення, то це вказує на те, що вона нездатна належним чином захистити права людини. До того ж невиконання рішень судів створює недовіру до системи правосуддя і відповідно до влади в державі.

Про можливі фінансові наслідки розповів начальник відділу департаменту виконання рішень ЄСПЛ Павло Пушкар. Він повідомив, що за останні 10 років Україна виплатила або ж мала сплатити на підставі рішень європейської інстанції приблизно €51 млн. Водночас К.Джакомопулос додав, що необхідно провести аналіз наявного боргу і врахувати всі шляхи для вирішення цієї проблеми.

Відповідальність за майбутнє

Стосовно відновлення діяльності урядової комісії з питань виконання рішень ЄСПЛ представник РЄ зазначив, що потребу такого кроку мають розглянути органи влади в Україні. За його словами, урешті-решт є багато моделей того, як можна координувати роботу.

К.Джакомопулос висловив позицію РЄ щодо подальшого функціонування Вищої ради правосуддя: «Будь-яке реформування ВРП повинне здійснюватися таким чином, щоб не паралізувати судову систему. Це спільна відповідальність органів влади».

Своєю чергою П.Пушкар звернув увагу на необхідність дотримання стандартів РЄ при розробленні законів, які стосуються функціонування і ВРП, і Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Насамкінець А.Огренчук зазначила, що державні органи меншою мірою враховують практику ЄСПЛ при прийнятті певних рішень, однак це має змінитися. «Рішення Євросуду виносяться не для того, щоб соромити державу-члена. По суті, це оцінка потреб країни. Рішення вказують на те, де ситуація недосконала та є необхідність ужиття певних заходів», — наголосив К.Джакомопулос.

Президент АПУ підсумувала, що під час зустрічі представники РЄ надали інформацію, яка повинна змінити підходи держави та служителів Феміди щодо захисту прав людини.

Однак постійне обговорення наявних проблем навряд чи зможе значно посприяти їх ефективному вирішенню. Оскільки до подібних дискусій не залучаються ті, хто водночас має як повноваження, так і бажання щось змінити.