Закон і Бізнес


Адвокат по «электронке»


.

№47 (1553) 20.11—26.11.2021
6676

Письменное заявление подозреваемого о безоговорочном признании своей вины должно быть обязательно составлено в присутствии защитника. Такое заключение сделал ВС в постановлении №185/7793/20, текст которого печатает «Закон и Бизнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

6 жовтня 2021року                         м.Київ                               №185/7793/20

Верховний Суд колегією суддів третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого — МАЗУРА М.В.,
суддів: БОРОДІЯ В.М., ЧИСТИКА А.О. —

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 8.02.2021 та касаційну скаргу захисника засудженої Особи 1 — адвоката Бутенко О.А. — на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.11.2020 та ухвалу ДАС від 8.02.2021 у кримінальному провадженні №*0275 за обвинуваченням Особи 1, громадянки України, яка народилась Інформація 1 у м.Павлоград Дніпропетровської області, проживає за Адресою 1, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 Кримінального кодексу.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини

Вироком Павлоградського міськрайсуду від 13.11.2020 Особа 1 визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК , та призначено їй покарання у вигляді обмеження волі на 1 рік. На підставі ст.75 КК Особу 1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено обов’язки, визначені ст.76 КК.

Згідно з обставинами, які встановлені судом першої інстанції, 9.10.2020, близько 11:30, Особа 1 прийшла до магазину «Дисконт», що розташований за Адресою 1, для придбання товарів. Перебуваючи в приміщенні вказаного магазину, Особа 1 на стелажі, що розташований біля касової зони, побачила шубу з хутра норки та у неї виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи вказаний умисел, вона взяла шубу та зайшла до однієї з примірочних кабінок, де, скориставшись тим, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, сховала шубу під свій верхній одяг та, доводячи свій протиправний умисел до кінця, попрямувала до виходу з торговельної зали вищевказаного магазину, минула касові зони магазину «Дисконт», не сплативши кошти за шубу, та зникла. Своїми умисними протиправними діями Особа 1 спричинила ФОП Особі 2 матеріальний збиток на суму 8,000 грн.

Кримінальне провадження було розглянуто в порядку ст.ст.381, 382 Кримінального процесуального кодексу.

Ухвалою ДАС від 8.02.2021 зазначений вирок місцевого суду залишений без змін.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд, задовольнивши клопотання засудженої про допит адвоката Особи 3, обмежився дослідженням його заяви, яка надійшла електронною поштою, при цьому не перевіривши, чи дійсно ця заява була направлена Особі 3.

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування судових рішень.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не перевірили належним чином доводи сторони захисту про психічний тиск працівників правоохоронних органів на Особу 1, залишили поза увагою доводи засудженої, що заява про визнання вини була написана нею без участі захисника Особи 3, який потім підписав цю заяву без участі засудженої. Указується, що суд апеляційної інстанції не звернув належної уваги на заяву адвоката Особи 3, відповідно до якої останній підтверджує той факт, що не був присутнім при підписанні Особою 1 заяви про визнання нею вини та про згоду розглядати кримінальне провадження у спрощеному порядку <…>.

Мотиви Суду

У касаційній скарзі стороною захисту порушуються питання:

щодо порушення права Особи 1 на захист, оскільки під час написання заяви про визнання вини був відсутній адвокат, крім того, Особі 1 органом досудового слідства не було роз’яснено належним чином обмеження, які передбачені кримінальним процесуальним законом у разі розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку;

щодо неналежного розгляду апеляційним судом доводів про відсутність адвоката під час написання заяви про визнання вини.

Сторона обвинувачення в касаційній скарзі порушує питання щодо неналежної перевірки судом апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги засудженої про відсутність під час підписання заяви про визнання вини адвоката.

Висновки суду про винуватість Особи 1, кваліфікація її дій, вид та розмір призначеного покарання у касаційному порядку не оскаржуються. І захисник, і прокурор порушують питання про скасування судових рішень через порушення судами вимог кримінального процесуального закону, які вони вважають істотними.

Перевіривши вказані доводи як касаційної скарги сторони захисту, так і касаційної скарги сторони обвинувачення, ВС доходить таких висновків.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що Особа 1 обвинувачувалась у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК.

Розгляд таких справ у суді здійснюється в порядку стст.381—382 КПК. При цьому суд має право призначити розгляд обвинувального акта у судовому засіданні та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне або суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

В останньому випадку розгляд проводиться у порядку спрощеного провадження, яке має на меті прискорення кримінального провадження, усунення необґрунтованої тяганини при розгляді кримінальних справ і дозволяє забезпечити вирішення завдань кримінального провадження при процесуальній та ресурсній економії.

Підставою для розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні є встановлення прокурором під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду. У такому випадку прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Отже, ВС має встановити, чи було допущено у вказаному кримінальному провадженні відносно Особи 1 порушення вимог кримінального процесуального закону, якими регулюється питання спрощеного порядку розгляду обвинувального акта.

Одним із прав, гарантованих ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є право на справедливий судовий розгляд.

Зазначене право є одним із фундаментальних прав особи і включає в себе як право на захист, тобто право обвинуваченого захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, а також право на участь у судовому розгляді та право на оскарження постановлених щодо особи судових рішень.

Поряд з цим, хоча назване право є одним з фундаментальних прав особи, проте воно не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в закону.

Одним з таких обмежень, визначених кримінальним процесуальним законом, а саме стст.381—382 КПК, є розгляд обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні.

За змістом вимог ч.1 ст.302 КПК однією з передумов для направлення прокурором обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку є встановлення під час досудового розслідування того факту, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

При цьому за положеннями ч.2 ст.302 КПК слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язаний роз’яснити підозрюваному, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зміст установлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Крім того, слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язаний впевнитися у добровільності згоди підозрюваного, потерпілого та представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Виходячи з наведеного, ВС зазначає, що саме на орган досудового розслідування покладається обов’язок роз’яснити підозрюваному наслідки надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку, що, у свою чергу, передбачає і з’ясування того, чи зрозумів підозрюваний, які наслідки очікують на нього у разі надання такої згоди. У зв’язку з цим, на думку ВС, саме сторона обвинувачення має довести перед судом належне виконання цього обов’язку, якщо відповідне питання порушується обвинуваченим чи його захисником у суді першої інстанції чи при оскарженні судового рішення.

Крім того, відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.302 КПК до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинна бути додана письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Зазначена норма передбачає обов’язкову участь захисника, як додаткову гарантію дотримання прав підозрюваної/обвинуваченої особи, а також підтвердження добровільності такої згоди та усвідомленості її наслідків.

Отже, оскільки спрощене провадження у кримінальних провадженнях щодо кримінальних проступків є обмеженням фундаментального права людини на справедливий судовий розгляд (зокрема, права на захист, права брати участь у судовому розгляді, права на оскарження судового рішення), стороною обвинувачення мають бути належним чином виконані вимоги ст.302 КПК, тоді як суди повинні належним чином переконатися, що сторона обвинувачення виконала зазначені вимоги, а також належним чином перевірити скарги сторони захисту (у разі їх наявності) на порушення прокурором, слідчим положень указаної статті.

Як убачається з матеріалів провадження, питання відсутності захисника під час підписання Особою 1 згоди порушувалося стороною захисту перед судом апеляційної інстанції, при цьому захисник на підтвердження цих доводів вказував на електронний лист, який надійшов на адресу апеляційного суду від адвоката Особи 3, і в якому зазначалося, що адвокат не був присутній під час підписання заяви про беззаперечне визнання Особою 1 своєї винуватості.

Відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги обвинуваченої, суд апеляційної інстанції послався лише на те, що, «як вбачається з матеріалів справи, а саме з заяви від 3.11.2020, яка особисто підписана Особою 1, остання беззаперечно визнала свою винуватість, була згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.382 КПК та згодна була з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку. Жодних заперечень у неї не було. Крім цього, апеляційному суду надано адвокатом Особи 3 заяву про те, що він на досудовому розслідуванні приймав участь в якості захисника інтересів обвинуваченої».

Таким чином, суд апеляційної інстанції не перевірив по суті доводи скарги обвинуваченої про те, що під час написання заяви про визнання вини був відсутній адвокат, а орган досудового слідства належним чином не роз’яснив Особі 1 обмеження, які передбачені кримінальним процесуальним законом у разі розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку. Натомість апеляційний суд обмежився коротким формальним посиланням на те, що в матеріалах провадження є підписана Особою 1 заява обвинуваченої про згоду з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку, не з’ясувавши за яких обставин ця заява була складена.

Більше того, в апеляційному суді прокурором було заявлено клопотання про виклик Особи 3 в судове засідання суду апеляційної інстанції для надання показань з наведеного вище приводу, яке апеляційним судом було задоволено, про що свідчить технічний запис судового засідання від 11.01.2021.

Проте зазначений адвокат фактично в суд апеляційної інстанції викликаний не був, про що свідчить відсутність в матеріалах провадження будь-яких даних про те, що вказаному адвокату направлялись відповідні повідомлення, і, як наслідок, пояснень щодо своєї присутності чи відсутності під час написання Особою 1 заяви про беззаперечне визнання своєї винуватості та роз’яснення останній наслідків надання такої заяви, суду апеляційної інстанції не надав.

Також апеляційним судом не було належним чином оцінено подану в електронному вигляді заяву, яка була направлена у формі електронного звернення від імені Особи 3. Зокрема, апеляційний суд не звернув уваги на те, що вказана заява не містить відповідного електронного підпису адвоката, у зв’язку з чим неможливо зробити беззаперечний висновок, що вона була направлена до суду саме Особою 3.

Виходячи з наведеного, висновки апеляційного суду про безпідставність доводів апеляційної скарги Особи 1 та законність вироку суду першої інстанції є передчасними, а тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

У разі якщо в ході нового розгляду в суді апеляційної інстанції буде встановлено порушення права на захист, то вирок суду першої інстанції має бути скасований, а кримінальне провадження — призначене на новий розгляд в суді першої інстанції у загальному порядку.

Виходячи з наведеного та керуючись стст.433, 434, 436—438, 441, 442 КПК, ВС вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а касаційна скарга захисника підлягає задоволенню в частині скасування ухвали апеляційного суду.

Із цих підстав ВС

постановив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Касаційну скаргу захисника засудженої Особи 1 — адвоката Бутенко О.А. — задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 8.02.2021 відносно Особи 1 скасувати, призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.